Планування і прогнозування (менеджмент)
Планування і прогнозування (менеджмент)
Організація і ефективність виробництва в підприємствах першої сфери
Зміст
Вступ
Тема даної курсової роботи “Організація і ефективність виробництва в підприємствах першої сфери“.
Мета написання даної роботи полягає в визначенні поняття та сутності виробництва, інноваційної діяльності, вивченні теоретичних та методологічних аспектів організації виробничої діяльності на підприємстві.
Основними завданнями при написанні роботи стали:
підбір та аналіз літературних і наукових джерел, присвячених проблемам організації виробництва;
узагальнення отриманих даних;
оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що взаємодія виробничої та інноваційної діяльності могли б зробити значний внесок у довгострокове відродження економіки країни, але управління виробничою діяльністю може бути успішним лише за умови детального вивчення процесу виробництва, аналізу процесу організації інноваційної діяльності, вивчення досвіду передових вітчизняних і зарубіжних підприємств.
Предметом дослідження в даній роботі є організація виробничої діяльності на підприємстві, об’єктом дослідження - організаційне утворення АТ “Київський мотоциклетний завод”.
Структура роботи складається з трьох частин.
Перша частина називається “Виробничий процес і його організація”. В цій частині розкриті наступні питання: структура і принципи організації виробничого процесу; організаційні типи виробництва; виробничий цикл; методи організації виробництва тощо.
Друга частина роботи має назву “Інноваційні процеси на підприємстві”. Ця частина роботи присвячена питанням організації інноваційних процесів; технічного розвитку підприємства; організаційного прогресу на підприємстві; а також питанням оцінки ефективності інновацій.
Третя частина роботи має назву “Організація і ефективність виробництва на прикладі Київського мотоциклетного заводу”. В цій частині курсової роботи дається загальна характеристика підприємства та оцінка його потенціалу, здійснюється розрахунок впровадження інноваційного продукту і управління якістю та конкурентоспроможністю продукції, аналізується вплив запропонованих заходів на рівень конкурентоспроможності підприємства.
Теоретичною та методологічною основою для написання даної дипломної роботи стали підручники та монографії вітчизняних та зарубіжних авторів з економіки підприємств, інноваційної діяльності, промислового маркетингу, менеджменту тощо. Також використовувались періодичні видання, наукові статті, тощо.
1. Виробничий процес і його організація
1.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
Процес взаємодії виробничих факторів на підприємстві, спрямований на перетворення вихідної сировини (матеріалів) у готову продукцію, придатну до споживання або до подальшої обробки, утворює виробничий процес або виробництво.
Основними елементами виробничого процесу є праця (діяльність людей), предмети і засоби праці. У багатьох виробництвах використовуються природні процеси (біологічні, хімічні).
Найбільшими складовими виробничого процесу є основне, допоміжне і побічне виробництва.
До основного відносяться ті процеси, прямим результатом яких є виготовлення продукції, що складає товарну продукцію даного підприємства, а до допоміжних - ті, у ході яких створюються напівпродукти для основного виробництва, а також виконуються роботи, що забезпечують нормальне виконання основних процесів. Побічне виробництво охоплює процеси переробки відходів основного виробництва або їхньої утилізації.
За течією в часі виробничі процеси підрозділяють на дискретні (переривані) і безперервні, викликані безперервністю технологічного процесу або потребами суспільства.
За ступенем автоматизації виділяють процеси: ручні, механізовані (виконуються робітниками за допомогою машин), автоматизовані (виконуються машинами під спостереженням робітника) і автоматичні (виконуються машинами без участі робітника по заздалегідь розробленій програмі).
Процес основного, допоміжного і побічного виробництва складається з ряду виробничих стадій.
Стадія - це технологічно закінчена частина виробництва, що характеризує зміну предмета праці, що переходить з одного якісного стану в інший.
Виробнича стадія поділяється, у свою чергу, на ряд виробничих операцій, що представляють собою первинну ланку, елементарну, найпростішу складову частину процесу праці. Виробнича операція виконується на окремому робочому місці, одним або групою робітників, над тим самим предметом праці, за допомогою тих самих засобів праці.
По призначенню виробничі операції поділяють на:
технологічні (основні), в результаті яких вносяться якісні зміни в предмети праці, його стан, зовнішній вигляд, форму і властивості;
транспортні, що змінюють положення предмета праці в просторі;
обслуговуючі, що забезпечують нормальні умови для роботи машин (їхнє чищення, змащення, збирання робочого місця);
контрольні - сприяють правильному виконанню технологічних операцій, дотриманню заданих режимів (контроль і регулювання процесу).
Для нормальної організації виробничого процесу необхідно дотримуватись наступних принципів:
принцип спеціалізації - це закріплення за кожним цехом, виробничою ділянкою, робітником місцем, технологічно однорідної групи робіт або строго визначеної номенклатури виробів;
принцип безперервності процесу означає забезпечення руху предмета праці з одного робочого місця на інше без затримок і зупинок;
принцип пропорційності має на увазі погодженість у тривалості і продуктивності усіх взаємозалежних підрозділів виробництва;
принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів;
принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу;
принцип ритмічності полягає в регулярності і стійкості ходу всього процесу, що забезпечує виробництво однакової або рівномірної кількості продукції, що збільшується, за рівні проміжки часу;
принцип гнучкості вимагає швидкої адаптації виробничого процесу до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення нової продукції й ін.
1.2. Організаційні типи виробництва
Сталість видів продукції, що випускається, а також сталість структури виробничого процесу визначають типи виробництва: одиничне, серійне і масове.
Одиничне виробництво характеризується найбільш різко вираженою мінливістю структури робочого процесу, тому що при цьому типі виробництва кожен наступний виріб створює новий технологічний процес, що відрізняється від колишнього за складом операцій, за їх тривалістю і послідовністю, у якій вони виконуються. До даного типу виробництва можна віднести виготовлення нестандартного устаткування.
Відмінними рисами одиничного типу виробництва є:
багатономенклатурність продукції, що випускається;
перевага технологічної спеціалізації робочих місць, ділянок, цехів;
відсутність постійного закріплення за робочими місцями визначених виробів;
використання універсального устаткування і розміщення його по однотипних групах;
наявність висококваліфікованих робітників-універсалів;
великий обсяг ручних операцій;
велика тривалість виробничого циклу й ін.
Серійне виробництво характеризується сталістю структури