2.4. Оцінка ефективності інновацій

Основним узагальнюючим показником економічної ефективності техніко-технологічних нововведень є показник економічного ефекту. У ньому знаходять висвітлення складові показники ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матеріало- і енергоємність, показники технічного рівня виробництва, якість продукції й ін. 

Показник економічного ефекту від реалізації нововведень визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь період здійснення заходів. 

При розрахунках економічного ефекту в першу чергу потрібно дотримуватися народногосподарського підходу, тобто повинні враховуватися результати не тільки за місцем застосування техніко-технологічних нововведень, але й у суміжних галузях з позицій їхнього впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни. 

Потім розраховується внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект на окремих стадіях відтворювального циклу: науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), освоєння, виробництва і використання результатів нововведень. Він дозволяє оцінити ефективність визначених інновацій в окремих науково-дослідних організаціях, підприємствах-виробниках і підприємствах-споживачах. 

Економічний ефект (Э) визначається як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці - Р) і витратами на їхнє досягнення (З) за визначений розрахунковий період: 

Э = Р - З.

Під витратами розуміється вся сукупність витрачених для досягнення ефекту ресурсів (або окремих їхніх видів). У масштабі національної економіки витратами є сукупність капітальних вкладень, оборотних фондів і живої праці (заробітна плата). Для галузі, об'єднання, підприємства витрати виступають у виді собівартості або виробничих фондів. 

При розрахунках економічного ефекту необхідно враховувати фактор часу шляхом приведення різночасних витрат і результатів до одного (єдиного) моменту часу, тобто розрахункового року tp. 

Коефіцієнт приведення різночасних витрат і результатів до розрахункового року розраховується по формулі: 

де t - рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року; 

E - норматив приведення, дорівнює процентній ставці. 

При оцінці ефективності організаційних інновацій їх підрозділяють на дві групи: 

нововведення, що вимагають визначених додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень); 

нововведення, що не вимагають додаткових інвестицій. 

Ефективність першої групи організаційних нововведень розраховується так само, як і техніко-технологічних. Оцінка ефективності безвитратних нововведень здійснюється на основі вирахування економії поточних витрат, викликаної здійсненням таких організаційних інновацій. 

При визначенні ефективності нововведень необхідно також враховувати соціальні й екологічні результати (безпека об'єктів інновацій). 

3. Організація і ефективність виробництва на прикладі Київського мотоциклетного заводу

3.1. Загальна характеристика підприємства та оцінка його потенціалу

Об’єктом нашого дослідження є Київський мотоциклетний завод, історія якого починається ще з довоєнних років.

У 1932 році на Україні були побудовані автобронетанкові майстерні Київського військового округу, які після війни були перепрофільовані у власне Київський мотоциклетний завод (КМЗ).

Разом із зростанням потужності підприємства підвищується культура виробництва, якість і кількість мотоциклів, які випускаються. У 1952 році почали випускати мотоцикл М-72 класу 650 см3.

Істотним фактом було впровадження уніфікації деталей і вузлів схожих мотоциклів виробництва Київського і Ірбітського мотоциклетних заводів. Сьогодні така обставина дозволяє власникам цих унікальних мотоциклів з коляскою у всьому світі бути упевненими, що їх техніка буде гарантовано і своєчасно забезпечена запасними частинами.

У 1967 році колектив заводу випустив першу промислову партію мотоциклів До-650 під нової торгової мазкої "Dnepr" ("Дніпро"). На сьогодні пройшло майже 35 років, як мотоцикли "Dnepr" почали добувати у всьому світі стійку репутацію зручного засобу пересування по будь-якому бездоріжжю.

З 1976 року у Києві почалося вдосконалення ескортної техніки. А в 1978 році була виготовлена перша партія з 25 спеціальних ескортних мотоциклів для Кремля. У 1989 році була виготовлена остання партія цієї найбільш довершеної техніки.

У 1988 році, базуючись на досвіді кремлівських замовлень, КМЗ першим ініціював розробку і виробництво в СРСР одинаків класу 650 см3.

У 1991 році на Київському мотозаводі випущена перша в СРСР партія одиночних мотоциклів класу 650 см3.

У 1979 році завод зробив свій мільйонний мотоцикл.

У 1989 році був перейдений кордон другого мільйона мототехніки, що випускається.

Нове керівництво заводу відроджує минулу славу КМЗ як умілого конструктора і виробника сучасних, економічних, надійних, екологічних і простих в обслуговуванні мотоциклів.

У своїй діяльності Акціонерне Товариство “Київський мотоциклетний завод” спирається на законодавство України та здійснює свою діяльність на підставі повної господарської самостійності.

КМЗ є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки.

На Київському мотоциклетному заводі працює 1280 робітників та службовців. Усі вони забезпечують повну роботу восьми цехам підприємства.

На рис. 3.1 показані основні і допоміжні цехи заводу.

Основні цеха

1. Цех пресовий – пресування комплектуючих

2. Цех фарбувальний – покриття виробів анодною плівкою, фарбою.

3. Цех механоскладальний – зборка мототехніки

4. Цех ливарний – лиття деяких комплектуючих

5. Цех інструментальний – виточення комплектуючих

Допоміжні цеха

6. Цех енергетичний – тепломережа, компресорні установки, перемотування моторів, електрокарний цех.

7. Цех ремонтномеханічний – ремонт устаткування і слюсарні роботи.

8. Цех упакувально-транспортних робіт – упаковування і доставка готової продукції

Рис. 3.1. Основні і допоміжні цехи АТ “КМЗ”.

Розглянувши схему основних і допоміжних цехів КМЗ, ми бачимо, що на заводі налагоджений потужний виробничий процес с багатьма операціями.

Виробництво складається з 8 цехів, п’ять з яких є основними, три – допоміжними.

В даний час виробничі потужності підприємства використовуються далеко не на повну потужність, тому усі цеха працюють у частковому режимі.

В даний час виробничі потужності заводу складають 11 тис. шт. одиниць мотоциклів на рік.

У 2001 році виготовлено 2131 шт. мотоциклів, за попередній рік – 2291 шт. Випуск мотоциклів заводом знижений і складає 93% від попереднього року. Іншої мототехніки виготовлено 825 шт., за попередній рік – 945 шт., що складає