В даний час самарські електростартери проходять всебічні іспити. За попередніми даними вони цілком відповідають сучасним вимогам.

У другому-третьому кварталі 2002 року планується стовідсотковий перехід на ці електростартери.

Звичайно, рішучі дії заводу по вдосконаленню продукції не залишаються непомітними відповідним органам сертифікації. Так, за висновками незалежних експертів, яких було запрошено до візиту офіційних інспекторів, результати сертифікації повинні бути дуже позитивними: у процесі всіляких перевірок було зроблено всього два зауваження. Стосується це насамперед робочих місць. По-перше, на думку експертів (а в даному випадку їхня думка віддзеркалює думку всієї цивілізованої Європи) на кожному робочому місці повинні бути технологічні карти. По-друге, на кожному робочому місці повинний бути так називаний "червона шухляда", тобто ізолятор браку.

За результатами огляду незалежні експерти вважають, що на підставі пройдених іспитів буде дозволено продавати мотоцикли у Європі.

Висновки та пропозиції

В даній курсовій роботі був проведений аналіз процесу організації виробництва виробництва та оцінки його ефективності в підприємствах першої сфери. Щодо предмета дослідження - організації виробничої діяльності можна зробити наступні висновки:

Виробничий процес - процес взаємодії виробничих факторів на підприємстві, спрямований на перетворення вихідної сировини (матеріалів) у готову продукцію, придатну до споживання або до подальшої обробки.

Найбільшими складовими виробничого процесу є основне, допоміжне і побічне виробництва. 

За ступенем автоматизації виділяють процеси: ручні, механізовані (виконуються робітниками за допомогою машин), автоматизовані (виконуються машинами під спостереженням робітника) і автоматичні (виконуються машинами без участі робітника по заздалегідь розробленій програмі). 

Для нормальної організації виробничого процесу необхідно дотримуватись наступних принципів: принцип спеціалізації; принцип безперервності; принцип пропорційності; принцип паралельності; принцип прямоточності; принцип ритмічності; принцип гнучкості. 

Типи виробництва: одиничне, серійне і масове. 

Існує два методи організації виробництва: потокове і непотокове виробництво. Потоковий метод характерний для масового і великосерійного виробництва. 

Досягнення науково-технічного прогресу поширюються у виробництві у формі інновацій. Технічний розвиток підприємства - процес формування й удосконалювання техніко-технологічної бази підприємства, орієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності за рахунок техніко-технологічних нововведень.

Цілями техніко-технологічних інновацій є: зниження конструктивно-технологічної складності виробів, що випускаються, за рахунок конструктивних нововведень; зниження матеріалоємності виробів за рахунок застосування нових матеріалів; комплексна механізація й автоматизація технологічних процесів; застосування робототехніки, маніпуляторів і гнучких автоматизованих систем; зниження технологічної трудомісткості виробів і витрат ручної праці за рахунок підвищення технічного рівня і якості технологічного оснащення, інструментів, пристосувань, наукової організації праці; комплексна автоматизація і регулювання процесів управління виробництвом на основі електроніки і комп'ютерної техніки і т.д. 

Показник економічного ефекту від реалізації нововведень визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь період здійснення заходів. 

Економічний ефект визначається як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці -) і витратами на їхнє досягнення за визначений розрахунковий період.

В результаті проведеного аналізу об'єкта дослідження – організаційного утворення КМЗ можна сформулювати та викласти узагальнені результати:

1. Керівництво підприємства постійно прагне розширити сфери своєї діяльності, включаючи усі нові напрямки.

2. Проведений аналіз підприємства дозволив виявити недоліки в організації виробничої діяльності підприємства: відсутність систематичності в навчанні персоналу, низька трудова дисципліна, відсутність перспективного планування диверсифікації діяльності, низька інформованість потенційних клієнтів про вироби, які виробляються на мотозаводі.

На основі отриманих результатів дослідження КМЗ були визначені головні напрямки посилення конкурентної позиції шляхом удосконалення механізму управління конкурентноздатністю даного підприємства. Метою розробки рекомендацій, спрямованих на посилення конкурентної позиції мотозаводу являється оптимальний розподіл наявних у підприємства ресурсів, що дозволить забезпечити виробництво у необхідних обсягах і необхідної якості, а також своєчасно задовольняти виникаючи потреби клієнтів.

3. До рекомендацій, спрямованих на вдосконалення управління конкурентноздатністю підприємства і запропонованих до впровадження можна віднести:

Визначення оптимальної ціни на запропоновані вироби;

Розробка плану рекламної компанії підприємства;

Введення аналізу балансу робочого часу, а також показника абсентеїзму, спрямовані на поліпшення процесу обліку відпрацьованого часу.

Запропоновані заходи можуть бути втілені не тільки на даному підприємстві, але й на інших сервісних організаціях (з урахуванням особливостей їх функціонування), які мають за мету покращити своє конкурентне становище.

Література

“Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм)”. Под ред. Рудаковой И.Е., М. изд-во МГУ, 1999г.

“Статистика науки и инноваций”. Краткий терминологический словарь. Центр исследований и статистики науки. М. 1996г.

Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика предприятия. – М., 2000.

Водачек Л., Водачкова О. “Стратегия управления инновации на предприятии”, М.”Экономика”, 1989г.

Гончаров В.В. “В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала”, М. МП “Сувенир”, 1998г.

Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000.

Гроув Э. С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. - М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 1996. - 280с.

Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. -К.: Наукова думка, 1998.

Довідник менеджменту. Т. 12. Інструментарій моделювання і прогнозування для менеджера/ Під ред. В. А. Лисичкіна. - К.: НПО «Прогностіка», 1999.-479 с.

Економіка підприємства. Методичний посібник. // Укладачі: С. Ф. Покропивний, д-р. екон. наук, проф., Г. О. Швиданенко, канд. екон. наук, проф., О. С. Федонін, канд. екон. наук, доц., К:КНЕУ, 1997

Забєлін П. В., Моисеева Н. К. Основи стратегічного управління: Учеб. посібник. - К.: Информ.-упроваджений. центр «Маркетинг», 1998. - 195с.

Инновационный менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой, – М.: Юнити, 1997 г.

Кирина Л.В., Кузнецова С.А. “Стратегия инновационной деятельности предприятия” Сб.научных трудов. “Формирование механизма управления предприятием в условиях становления рынка”. Под ред. д.э.н. Титова В.В. и Марковой В.Д., Новосибирск, 1995г.

Козирев В. К. Основы современной экономики: Учеб. для вузов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 368 с.

Крицков В.Ф., Ягудин С.Ю. “Особенности оценки эффективности создания и