КУРСОВА РОБОТА

на тему

Система управління персоналом підприємства

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І МІСЦЕ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Загальні положення управління персоналом у розвинених країнах

1.2 Поняття і функції системи управління персоналом підприємства

1.3 Соціальні аспекти управління персоналом і соціально-економічна політика підприємства

2. АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПРИКЛАДІ ТОВ “ІНТЕРБЛОК”

2.1 Аналіз складу та чисельності персоналу підприємства

2.2 Планування чисельності персоналу

2.3 Система підвищення кваліфікації персоналу

2.4 Оцінювання професійного рівня

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “ІНТЕРБЛОК”

3.1. Вдосконалення системи ефективної робочої сили

3.2 Вдосконалення системи підготовка ефективної робочої сили.

3.3 Поліпшення системи збереження ефективної ефективної робочої сили.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Досвід розвитих капіталістичних держав, переконує, що величезну увагу там приділяють грамотному управлінню роботою організацій. Важливим розділом науки управління є управління персоналом. Люди – один з найважливіших факторів виробництва, тому і управління персоналом відіграє найважливішу роль у досягненні організацією бажаної мети.

Сьогодні загальновизнано, що серед комплексу проблем менеджменту особливу роль грає проблема удосконалювання управління персоналом фірми. Задачею цієї області менеджменту є підвищення ефективності виробництва за рахунок усебічного розвитку і розумного застосування творчих сил людини, підвищення рівня кваліфікації, компетентності, відповідальності, ініціативи. Без людей немає організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своїх цілей і вижити. Безсумнівно, що управління трудовими ресурсами (персоналом фірми) є одним з найважливіших аспектів теорії і практики управління. Конкретна відповідальність за загальне керівництво трудовими ресурсами у великих організаціях звичайно покладена на професійно підготовлених працівників відділів кадрів, звичайно в складі штабних служб. Для того щоб такі фахівці могли активно сприяти реалізації цілей організації, їм потрібні не тільки знання і компетенція у своїй конкретній області, але і поінформованість про нестатки керівників нижчої планки. Разом з тим, якщо керівники нижчої планки не розуміють специфіки управління трудовими ресурсами, його механізму, можливостей і недоліків, то вони не можуть повною мірою скористатися послугами фахівців-кадровиків. Тому важливо, щоб усі керівники знали і розуміли способи і методи управління людьми.

Мета роботи: проаналізувати організацію системи управління персоналом в умовах перехідної економіки України (на прикладі конкретного підприємства) та розглянути можливі шляхи її вдосконалення.

Для досягнення мети вирішувався ряд завдань:

на основі аналізу й узагальнення:

вивчити сукупність концептуальних теоретичних підходів до проблеми управління персоналом на сучасному підприємстві,

вивчити організацію системи управління персоналом на конкретному підприємстві;,

розглянути можливі шляхи удосконалювання системи управління персоналом на прикладі визначеної української компанії.

Об'єктом дослідження є система управління персоналом сучасної організації.

Предметом дослідження є сукупність дій, точок зору, думок із приводу організації на підприємстві системи управління персоналом на сучасному етапі.

В роботі використано роботи провідних вітчизняних і закордонних фахівців, а також матеріали підприємства ТОВ “Інтерблок”.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І МІСЦЕ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Загальні положення управління персоналом у розвинених країнах

Управление персоналом социально-психологические аспектыУправление персоналомСм. Руководство персоналомМотивация трудаКомплексний підхід до управління як єдності усіх функцій дозволив виділити нове в характері управління - функцію керівництва персоналомРуководство персоналом функция.

Керівництво персоналом як функція управління покликана поєднувати, координувати і інтегрувати всі інші функції в єдине ціле. Функція керівництва - це мозок усього управління, його центральна нервова система. Чим складніше система функцій управління, тим гостріше перед керівництвом встає задача постійного удосконалювання управління як усередині кожної функції, так і в міжфункціональному аспекті. У результаті від функції керівництва все частіше формується специфічна функція удосконалювання управління як самостійна функцію . Найважливішими принципами керівництва персоналомРуководство персоналом принципы є:

Система управління, що складається з ієрархії різних рівнів (ланок), припускає закріплення різних етапів управління за окремими керівниками чи органами (апаратом) управління. Ці керівники мають різні ранги. Так, при розвитій ієрархії управління вищий керівник не зайнятий якою-небудь однією функцією управління. Головною задачею вищого керівництва є процес управління в цілому: координація різних функцій, їхнє ув'язування й узгодження: підбор керівників відповідних служб і підрозділів; організація ієрархії керуючої системи в цілому.

Керівники середнього і низового рівня виступають як організатори визначених видів робіт. У їхні обов'язки входить: складання загального плану роботи; об'єднання людей для роботи; керівництво роботою; узгодження роботи окремих частин організації й окремих працівників; контроль за роботою.

У сучасних умовах перетерпіла істотні зміни Руководство персоналом мотивациямотивація керівництва персоналом: переважне значення придбали соціально-економічні і соціально-психологічні методи управління персоналом над адміністративними; керівництво тепер спрямоване на здійснення співробітництва персоналу й адміністрації для досягнення намічених цілей; одержав розвиток принцип колегіальності в управлінні. Колегіальність у управлінні припускає, що професіонали-менеджери працюють у тісному контакті один з одним і зв'язані узами співробітництва і взаємозалежності, складаючи управлінський штат.

Метою управління персоналом стало спонукання працівників до розвитку їхніх здібностей для більш інтенсивної і продуктивної праці. Вважається, що керівник повинен не наказувати своїм підлеглим, а направляти їх зусилля, допомагати розкриттю їхніх здібностей, формувати навколо себе групу однодумців. Важливе значення придбали наступні соціально-психологічні аспекти управління: