Мінеральні в'язкі речовини упаковують у чотирьох- чи шестислойні паперові мішки масою до 50 кг чи перевозять навалом. У процесах транспортування і збереження мінеральні в'язкі речовини необхідно охороняти від забруднення, зволоження і втрат. Зберігати їх необхідно в чистих, сухих приміщеннях з бетонною підлогою, інші вироби — під навісом. Вироби укладають на спеціальні касетні стелажі чи складають у штабелі, сортують по марках, видам і типорозмірам. Змішування різних видів і марок в'язких не допускається.

Тверді органічні в'язкі речовини поміщають у закриті склади чи під навіс у розсортованому виді. Емульсії на основі органічних в'язких речовин зберігають у металевій тарі в закритих приміщеннях при температурі не нижче 0°С. Рулонні матеріали на основі органічних в'язких речовин транспортують і зберігають обгорненими по всій ширині щільним папером, краю якого уздовж усього рулону проклеюють. Особливо ретельно їх охороняють від прямого впливу вогню і сонячних променів.

Основною метою збереження лісових матеріалів є запобігання їх від розтріскування, поразки комахами і грибами, гниття, короблення і загоряння. Пиломатеріали зберігаються в штабелях на фундаментах із залізобетонних, бетонних чи дерев'яних опор висотою не менш 500 мм. Над штабелями роблять одне- чи двосхилий дах з дощок. Заготівлі зберігають під навісами зі стінами з трьох чи чотирьох сторін. Фанера і деревні плити повинні зберігатися в сухих закритих приміщеннях при температурі не нижче 10 °С, покладеними горизонтально на рівних підстопних місцях. При збереженні паперової продукції необхідно охороняти її від дії вологи, денного світла і сонячних променів, а також механічних ушкоджень. Тому вона повинна зберігатися в закритих сухих приміщеннях з рівними, без сторонніх предметів підлогами. Не допускається влучення на підлогу бензинів і олій.

9.Матеріальна відповідальність за товарно-матеріальні цінності та звітність магазину

Все майно, що належить підприємству, незалежно від того до якої форми власності відноситься підприємство, потребує захисту. Цей захист забезпечується функціонуванням системи внутрішнього контролю, закріпленням всіх активів за матеріально відповідальними особами (МВО), внаслідок чого вони несуть відповідальність за збитки, завдані підприємству при виконанні трудових обов'язків.

Матеріальна відповідальність - юридична відповідальність, яка полягає у двосторонньому взаємному зобов'язанні найнятого працівника і власника або уповноваженого ним органу відшкодувати винною стороною шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, у встановленому законом розмірі і порядку.

Приймаючи на роботу працівників, що забезпечують зберігання, відпуск, підготовку до продажу і продаж товарів, керівники підприємств зобов'язані укласти з ними договір про повну матеріальну відповідальність.

Матеріальна відповідальність робітників та службовців забезпечує належне використання й збереження майна підприємства. Ця відповідальність регулюється розділом IX Кодексу законів про працю України.

Матеріальна відповідальність покладається на працівника тільки за пряму дійсну шкоду, коли вона заподіяна підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника, за винятком шкоди:

- яка належить до категорії нормального виробничо -господарського ризику;

- за неодержані підприємством, установою, організацією прибутку;

- заподіяної працівником, що перебував у стані гострої потреби.

Матеріальна відповідальність застосовується незалежно від притягнення робітника до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової відповідальності. Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності: обмежену та повну. Обмежена матеріальна відповідальність (не більша від середнього місячного заробітку) встановлюється, якщо шкода заподіяна внаслідок необережності (стаття 133 Кодексу законів про працю України):

1) працівником - за зіпсування або знищення внаслідок недбалості матеріалів, напівфабрикатів, в тому числі при їх виготовленні - у розмірі заподіяної з його вини шкоди, але не більшому від його середнього місячного заробітку;

2) керівником установ, підприємств, організацій та його заступником, а також керівником підрозділів та його заступником - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більшому середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству завдано зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям заходів щодо запобігання простоям, відпуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню та псуванню матеріальних чи грошових цінностей.

Ознакою повної матеріальної відповідальності є особливі умови роботи, пов'язані з широким доступом до матеріальних цінностей, які належать підприємству або організації і регулюються ст. 134 Кодексу законів про працю України.

Повна матеріальна відповідальність настає в таких випадках:

1) коли між працівником (який досяг вісімнадцятирічного віку) та підприємством укладений письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання та інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів тощо;

6) згідно із законодавством на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Договір про повну матеріальну відповідальність повинен передбачати не лише обов'язки працівника, але й такі обов'язки адміністрації:

1) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи та повного збереження довірених йому матеріальних цінностей;

2) ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність;

3) проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

У письмовій формі складається договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, що передбачається у разі, якщо працівники спільно виконують окремі види робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну