Рис. 1.3. Структура інформації в експертній системі класифікації

Переваги від оперування реальним знанням і здатності експертних систем ведуть далі до створення і використання систем зі штучним інтелектом.

Експертні системи зі штучним інтелектом знаходять застосування в плануванні, управлінні виробництвом, обслуговуванні устаткування, тобто в галузях, де рішення в області управління не можуть цілком ґрунтуватися на алгоритмах.[8]

2. Сучасні технології організації системи управлінського обліку

«Управлінський облік» у будь-якому трактуванні не є обліком у вузькому змісті цього слова, а включає також і планування, і контроль, і аналіз. Іноді, для простоти, його обмежують тільки задачами збору, групування інформації і формування управлінської звітності, тобто формуванням інформаційного середовища для керівників і менеджерів, що приймають управлінські рішення.[5]

Очевидно, що для керування компанією важливо бачити її не тільки як єдине ціле. Необхідно вимірити й оцінити ефективність роботи окремих підрозділів, продуктів, ресурсів, клієнтів, постачальників, менеджерів і т.п. Будь-яка ситуація повинна бути показана в різних розрізах, з різним ступенем деталізації або укрупнення.

На верхньому рівні облікової системи компанії знаходяться узагальнені фінансові індикатори її діяльності. Ці управлінські регістри формалізують кількісно виражені цілі бізнесу, ставлять основні задачі і дають загальні орієнтири комерційної успішності діяльності.

На наступних рівнях інформація, що міститься в звітах, повинна забезпечувати можливість розкриття і діагностики причин, що обумовила ті або інші значення індикаторів верхнього рівня. Це має на меті можливість одержання більш докладної інформації з цікавлячого показника за допомогою «розгорнення» показника, виявлення причин відхилень значення показника від нормативу, вихід на дані, за якими він був розрахований – інші показники і т.п. Ця інформація повинна надаватися або за заздалегідь визначеними регламентами, або за оперативними запитами у межах визначених для менеджерів прав доступу до інформації.

Крім того, вся управлінська звітність повинна бути побудована на одному принципі – звіт повинний підтримувати прийняття своєчасного управлінського рішення, бути орієнтований на майбутнє. Управлінський облік на відміну від бухгалтерського, котрий вибудовується знизу, від обліку господарських операцій, задається зверху – від потреб вищого менеджменту в адекватній управлінській інформації.

При доборі показників треба мати на увазі, що дана інформація надається менеджерам – людям, у яких немає часу розбиратися у великій кількості цифр. Тому система звітності повинна робити узагальнення і попередню інтерпретацію цих цифр.

Останнім часом інтенсивно розвивається концепція систем надання інформації для управлінського персоналу, що одержали назву Management Information Systems (MIS). Ці системи призначені для того, щоб централізовано й у наочному вигляді забезпечити менеджерів підприємства необхідною інформацією для прийняття рішень. В них повною мірою дотримується зазначений вище принцип економії часу менеджерів, вищого управлінського персоналу.

Можна сказати, що постановка управлінського обліку еквівалентна створенню Management Information Systems.

І це складна системна задача, яку потрібно вирішувати в погано формалізованому й організованому середовищі вітчизняних підприємств.

Тому труднощі впровадження і стійкого функціонування системи УО, обумовлюються тим, що, насамперед, вони пов'язані з організаційними проблемами, проблемами забезпечення синхронної і цілеспрямованої діяльності великої кількості менеджерів компанії.

Тобто поряд з постановкою нових технологій управління ресурсами підприємства (фінансовими, матеріальними, трудовими), що приховує за собою поняття «управлінський облік», потрібно поставити не менш складні технології організаційного управління – «механізми об'єднання обмежених і неефективно діючих окремо людей в ефективні колективи».

Ці складні організаційні задачі можуть бути вирішені за допомогою програм класу orgware (організаційний продукт – англ.), що орієнтовані на вирішення задач систематизації, збереження й обробки переважно «некількісної» інформації про організацію діяльності підприємства. Orgware є засобами підтримки «організаційного менеджменту», чим вони відрізняються від інших програмних компонентів інформаційних систем, призначених для управління матеріальними або фінансовими ресурсами. На відміну від останніх, організаційні продукти відповідають не на питання «скільки?», а «що?» і «як?». Їхнє застосування, поряд із традиційними програмними засобами, істотно підвищує керованість підприємства.

Спочатку продукти такого класу входили, в якості спеціалізованих модулів, до складу найбільш потужних західних систем корпоративного управління (SAP/R3, SOCAP, BAAN і ін.).Сьогодні ж у країнах СНД з'явилися і вітчизняні розробки подібних програм, причому у варіанті, що допускає їхнє застосування поза рамками дорогих комплексних рішень.[6]

З появою таких програмних засобів стало можливим говорити про використання практики управління бізнесом і сучасними технологіями організаційного управління, що одержали назву «бізнес-інжиніринг». Ці технології засновані на застосуванні електронних моделей підприємства: моделей організаційно-функціональної структури, бізнес-процесів, життєвого циклу продукції, а також моделей зовнішнього середовища.

Наявність системи управління на основі технологій бізнес-інжиніринга дає підприємству наступні переваги:

По-перше, введення спеціальних регістрів-класифікаторів, об'єднаних у моделі, дозволяє точно ідентифікувати й об'єктивно оцінювати поточний стан і якість системи управління підприємством, аналогічно тому, як наявність регістрів бухгалтерського обліку дозволяє відслідковувати й оцінювати його фінансовий стан.

По-друге, отримані моделі дозволяють створювати і підтримувати в робочому стані документовані регламенти, що зумовлюють порядок розподілу функцій і реалізації процесів підприємства

І, нарешті, дані технології дозволяють швидко відслідковувати зміни в організації і регламентах діяльності підприємства, забезпечуючи протікання його розвитку в контрольованих умовах.

Таким чином, застосування інформаційних технологій можливо і необхідно вже на початковому етапі постановки системи управлінського обліку. Це робить її постановку не просто набором корисних порад, а чітко прописаною послідовністю операцій бізнес-моделювання, що гарантує точність і якість результату!

На цьому етапі, на підприємстві повинна бути вирішена задача точної ідентифікації (формалізації) його діяльності шляхом створення його повної (або комплексної) електронної бізнес-моделі