Бізнес-модель, як і будь-яка модель, є деяким спрощеним представленням реального об'єкта (підприємства), що має властивість давати правильні відповіді на визначене коло питань, визнаних істотними для організації управління (Рис. 2.2.).

Рис. 1. Бізнес-модель підприємства

Рис. 2.2. Система питань, що описують діяльність компанії.

З даного малюнка добре видна послідовність, у якій ці питання повинні бути задані і які частки моделі повинні бути створені, для одержання відповідей.

Послідовне нарощування моделі (зверху – вниз) дозволяє отримати більш детальну інформацію про діяльність підприємства:

Навіщо: стратегічна модель, у якій зафіксовані стратегії і цілі компанії;

Що – Де – Хто: організаційно-функціональна модель, що представляє собою матрицю – проекцію, закріплення бізнесу і функціонала компанії (що) за структурними ланками (де) і співробітниками (компанії);

Як – Коли – Кому: процесна модель, що визначає спосіб реалізації (як) і послідовність дій (коли – кому);

У якому виді: інформаційна модель, що визначає склад і структури різних документів, облікових регістрів, звітів і т.п., а також їхнього представлення в базах даних інформаційних систем.

Скільки: фінансова модель, що дозволяє перейти до кількісної оцінки ресурсів, які будуть необхідні підприємству у ході своєї діяльності.

Для побудови моделей компанії в orgware застосовуються два основних інструменти:

Класифікатори - ієрархічні списки виділених об'єктів компанії (організаційних ланок, функцій, фінансових і матеріальних ресурсів, сховищ даних, документів і їхніх внутрішніх структур і т.п.), яким можуть бути приписані різні атрибути – тип, значення, коментарі і т.п.

Матриці - проекції, що задають систему відносин між класифікаторами в будь-якій їхній комбінації. Зв'язки також можуть мати додаткові атрибути (напрямок, назву, індекс, шкалу і вагу).

За допомогою цих інструментів, кожна з моделей підтримується своєю особливою системою управлінських регістрів. Таким чином для одержання точної картини організації бізнесу, крім звичних для обліку регістрів, що відбивають тільки фінансово-господарську діяльність, необхідно ввести додаткові регістри, що будуть відбивати також і нові об'єкти обліку і контролю (Рис. 2.3).

Рис. 2.3. Управлінські регістри повної бізнес-моделі компанії

При погляді на компанію, з погляду організації її діяльності ми виходимо за рамки чисто кількісних даних. Це і дозволяє побудувати повну бізнес-модель підприємства, необхідну для ефективного цілеспрямованого управління. У кожній з функціональних областей менеджменту інформація специфічна – і треба навчитися працювати з різними її типами.

Стратегічна модель, що спирається на позиціонування компанії в зовнішньому середовищі (Рис. 2.4),дозволяє виявити і зафіксувати стратегію і цілі управління підприємством, без наявності яких неможлива побудова системи управлінського обліку.

Рис. 2.4. Стратегічне позиціонування компанії

Задача управлінського обліку виходить з деяких обов'язкових, але часто не відповідних вітчизняній практиці припущень, перше з яких говорить: «Керівництво підприємства має чіткі стратегічні і тактичні цілі: будь-який процес починається з постановки цілей і оцінюється за досягнутими результатами, часом і витратами на їх досягнення».

Для цілеспрямованого управління компанією (відповідно до цілей компанії) необхідна наявність погоджених на рівні вищих менеджерів аналітичних показників, які досліджуються – індикаторів успішності її діяльності. Ця система обраних показників повинна надавати менеджерам інформацію про те, як йде просування до намічених цілей або попереджати про погіршення ситуації.

Наприклад, загальноприйняте, що основна ціль бізнесу на операційному рівні – це максимізація показника ROA (або, рентабельності активів РА), тобто відношення прибутку до оподатковування і виплати відсотків по кредитах до активів – показника, що характеризує основну діяльність підприємства.

Підприємство повинно вибрати, за рахунок чого цей показник у першу чергу буде поліпшуватися – за рахунок підвищення оборотності активів, за рахунок більш ефективного управління запасами, або за рахунок зниження витрат і підвищення тим самим рентабельності обороту.

Можлива і подальша деталізація цих показників (Рис. 2.5),які стануть критеріями успішності досягнення поставлених цілей менеджерами компанії.

Рис. 2.5. Приклад декомпозиції показника ROA відповідно до моделі Dupont

Таким чином, основна задача в рамках постановки управлінського обліку за допомогою стратегічної моделі – це прописування структури цільових показників і вибір стратегій їхнього досягнення, що визначає необхідну функціональну структуру компанії.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Створенню автоматизованих систем (АС) у нашій країні приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблема створення АС перетворилася на велике народногосподарське завдання.

Одним з найважливіших інструментів у побудові комплексного інтегрованого обліку є сучасні інформаційні технології, без яких у принципі неможливе вирішення цілого ряду облікових задач. Доступність комп'ютерів для більшості вітчизняних підприємств, їхні можливості з оперативної обробки великих масивів інформації, реальна віддача від використання комп'ютерних технологій значно розширюють сферу практичного застосування обчислювальної техніки.

Які принципові вигоди привносить використання комп'ютерів при комплексній автоматизації діяльності підприємства?

По-перше, відбувається реальне зниження операційних витрат. Найбільше помітно це зниження при автоматизації бухгалтерських операцій за рахунок значного скорочення часу на обробку первинних документів і складання бухгалтерської звітності. У цьому випадку економічний ефект впровадження може бути розрахований елементарним способом на основі часу бухгалтерів, що вивільняється, і їхньої погодинної ставки. Звідси, до речі, виникає не завжди виправдане упередження про обов'язкове скорочення чисельності працівників бухгалтерських служб при автоматизації. Адже ці ресурси можна надалі використовувати в інтересах удосконалювання, наприклад, облікових процедур.

По-друге, переваги формуються за рахунок підвищення якості