вивчення співвідношення динаміки оборотних і необоротних активів;

пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Проведення аналізу фінансової стійкості дозволить нам критично оцінтти фінансові результати діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за ряд періодів, визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

У наступному підрозділі розглянемо існуючи методики аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємств з метою практичного аналізу у другому розділі дипломної роботи.

1.2. Методи аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємства

При проведенні аналізу фінансового стану підприємства на перший план виходить проблема вибору методики, на основі якої здійснюється розрахунок основних показників оцінки фінансової стійкості і платоспроможності, а також інтерпретація показників.

Як свідчить проведений аналіз літературних джерел з економічного аналізу (праці Шеремета А.Д., Баканова М.І., Белоліпецького В.Г., Іващенко В.І., і ін.) сьогодні виділяють наступні основні системи фінансового аналізу, що проводяться на підприємстві: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, аналіз коефіцієнтів, інтегральний аналіз.[3].

Розглянемо їх властивості та можливості застосування.

1. Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз. Базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників в часі. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи зростання та приросту окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх змін і тренда.

У фінансовому менеджменті найбільше поширення отримали наступні види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:

співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу або року)

співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого періоду. Цей вид горизонтального фінансового аналізу використовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності

співставлення фінансових показників за ряд попередніх періодів. Метою цього виду аналізу являється виявлення тенденції змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства ( визначення лінії тренда в динаміці).[43].

На наш погляд, застосування цього виду аналізу дає змогу для зручного представлення інформації та показників, що досліджуються, а результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати динамічно-факторні моделі, які використовуються потім у процесі планування окремих фінансових показників.

2. Іващенко В.І. у власній праці стверджує, що вертикальний (структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розділенні окремих показників фінансової звітності підприємства. В процесі здійснення такого аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових фінансових показників. В фінансовому менеджменті найбільшого поширення отримали наступні види вертикального (структурного) фінансового аналізу:

структурний аналіз активів. В процесі такого аналізу визначається питома вага оборотних та позаоборотних активів; елементний склад оборотних активів; елементний склад поза оборотних активів; склад активів підприємства за рівнем ліквідності; склад інвестиційного портфеля, тощо. Результати такого аналізу використовуються в процесі оптимізації складу активів підприємства;

структурний аналіз капіталу. В процесі цього аналізу визначається питома вага власного та залученого капіталу, яке використовує підприємство; склад використаного залученого капіталу за періодами його надання ( коротко- та довгостроковий залучений позиковий капітал); склад позикового капіталу за видами ( банківський кредит, фінансовий кредит інших форм; товарний або комерційний кредит, тощо). Результати такого аналізу використовують в процесі оцінки ефекту фінансового леверіджу, визначення середньозваженої вартості капіталу, оптимізації структури джерел формування позичених фінансових ресурсів т а в інших випадках;

структурний аналіз грошових потоків. В процесі цього аналізу в складі загального грошового потоку виділяють грошові потоки за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємств; в складі кожного із цих видів грошових проводиться структурування надходжень та витрат грошових коштів, склад залишків грошових активів по окремих його елементах.[15].

На нашу думку, застосування вертикального фінансового аналізу повинно доповнювати горизонтальний аналіз для всебічного представлення показників, що аналізуються.

3. Артеменко В.Г. і Беллендір М.В. свідчать, що порівняльний фінансовий аналіз базується на порівнянні значень окремих груп аналогічних показників між собою. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних та відносних відхилень показників, що порівнюються [2].

В фінансовому менеджменті найбільшого поширення отримали наступні види порівняльного фінансового аналізу:

порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства та середньогалузевих показників.

На наш погляд, в процесі цього аналізу виявляється величина відхилення основних результатів фінансової діяльності підприємства від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції по фінансовим результатам діяльності і виявлення резервів подальшого підвищення ефективності фінансової діяльності;

порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства та підприємств-конкурентів.

На нашу думку, в процесі такого аналізу виявляються слабкі сторони фінансової діяльності підприємства з метою розробки заходів по підвищенню його конкурентної позиції на конкретному регіональному ринку;

порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць і підрозділів даного підприємства (його “центрів відповідальності”).

Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки і пошуків резервів підвищення ефективності фінансової діяльності внутрішніх підрозділів підприємства;

порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників. Такий аналіз складає основу організації моніторингу, що проводиться підприємством для аналізу поточної діяльності.

Ми вважаємо, що в його процесі виявляється величина відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації по коригуванню окремих направлень фінансової діяльності підприємств.

Таким чином, на нашу думку, важливість порівняльного фінансового аналізу не можна заперечувати, адже порівняння – основа не тільки суто аналізу, але й покращення будь-якої діяльності.

Баканов М. І. і Шеремет А. Д. багато уваги приділяють також аналізу фінансових коефіцієнтів та інтегральному фінансовому аналізу [3].

4. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R – аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних