змішані витрати, що складаються з постійної і перемінної частини. До таких витрат відносяться, наприклад, витрати на поточний ремонт устаткування, поштові і телеграфні витрати й ін.

У всіх випадках керівництву підприємства доцільно прагнути до такої організації обліку, при якій уся сукупність витрат чітко розділена по названих групах. У випадку рішення цієї проблеми на підприємстві виникнуть умови для проведення поглибленого операційного аналізу (аналіз беззбитковості, функціонально - вартісний поточний аналіз і функціонально - вартісний аналіз на майбутні періоди).

Велику роль при формуванні фінансової політики підприємства грає вибір амортизаційної політики. Підприємство може застосувати метод прискореної амортизації, збільшуючи тим самим витрати, зробити переоцінку основних засобів з урахуванням ринкової вартості, що знов вплине на витрати виробництва, на суму податку на майно, а, отже, і на рівень позареалізаційних витрат. Крім того, сума амортизації впливає і на оподатковуваний прибуток підприємства. Інформаційною базою для розрахунків по визначенню вищезгаданих груп витрат і розробки амортизаційної політики є бухгалтерські групіровочні відомості по обліку витрат, журнали - ордера, звіти цехів і структурних підрозділів.

На нашу думку, проблемами, рішення яких обумовлює необхідність вироблення дивідендної політики, є наступні: з одного боку, виплата дивідендів повинна забезпечити захист інтересів власника і створити передумови для росту курсової ціни акцій, і в цьому змісті їхня максимізація є позитивною тенденцією; з іншого боку, максимізація виплати дивідендів скорочує частку прибутку, реінвестованого у розвиток виробництва. При формуванні дивідендної політики необхідно враховувати, що інвестори можуть високо оцінити вартість акцій підприємства навіть і без виплати дивідендів, якщо вони добре інформовані про його програми розвитку, причинах невиплати чи скорочення виплати дивідендів і напрямках реінвестування прибутку. Ухвалення рішення про виплату дивідендів і їхніх розмірів значною мірою визначається стадією життєвого циклу підприємства. Наприклад, якщо керівництво підприємства припускає здійснити серйозну програму реконструкції і для її реалізації намічає здійснити додаткову емісію акцій, те такої емісії повинний передувати досить довгий період стійко високих виплат дивідендів, що приведе до істотного підвищення курсу акцій і, відповідно, до збільшення суми позикових коштів, отриманої в результаті розміщення додаткових акцій.

На ВАТ “КФТП” слід зазначити слабку сторону фінансової політики підприємства в області управління оборотним капіталом — управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, про що свідчить наступна таблиця.

Таблиця 3.1

Основні показники діяльності ВАТ “КФТП”

станом на 01.01.2003 р., тис. грн.

Показники | Сума

Дебіторська заборгованість | 18917,0

Кредиторська заборгованість | 43398,0

Залишки товарно - матеріальних цінностей | 34587,0

Балансова вартість основних засобів | 68408,0

Чисті обсяги реалізації продукції | 232593,0

Розмір дебіторської заборгованості на кінець 1999 року у 2,29 разу менше кредиторської заборгованості підприємства. Отже, ВАТ “КФТП” виступає дебітором для більшості своїх контрагентів, що свідчить про фінансові труднощі підприємства.

Таким чином, ми вважаємо, що на підприємстві фінансовому відділу необхідно розробити комплекс мір, що сприяють зниженню величини дебіторської і кредиторської заборгованості. Можна відзначити наступні основні напрямки політики підприємства в області заборгованості:

1. Визначення структури і динаміки зміни кожної статті дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства

За результатами аналізу необхідно виявити найбільш «хворі» статті дебіторської і кредиторської заборгованості, що роблять істотний вплив на їх величину.

2. Визначення терміну погашення кожної статті дебіторської і кредиторської заборгованості.

Результати аналізу дозволяють обґрунтовано припустити, які статті дебіторської і кредиторської заборгованості можуть бути розглянуті з погляду можливості їхнього скорочення.

3. Визначення центрів відповідальності по кожній статті дебіторської і кредиторської заборгованості

Даний захід дозволить конкретизувати відповідальність по кожній статті дебіторської і кредиторської заборгованості з метою ефективної організації подальшої роботи.

4. Збір даних від кожного центра відповідальності для складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів і кредиторів.

Вихідною інформацією для складання такого реєстру є дані по заборгованості конкретних контрагентів, при цьому важливо одержати інформацію не тільки про суму заборгованості, але і про терміни її виникнення. Для одержання інформації про прострочену заборгованість варто провести аналіз договорів з контрагентами.

Потім усі дебітори і кредитори ранжуються по убуванню величини заборгованості.

5. Визначення оптимального терміну скорочення оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості з метою реалізації поставлених перед підприємством задач.

6. Розробка плану індивідуальних для кожного центра відповідальності заходів щодо роботи з конкретними контрагентами з указівкою термінів, відповідальних, способів оцінки витрат і отриманого ефекту.

По кожнім найбільшому дебітору і кредитору необхідно провести роботу з повернення заборгованості. До заходів щодо роботи з контрагентами підприємства відносяться:

телефонні переговори;

виїзди до контрагентів;

оформлення договорів цессії;

розробка схем погашення заборгованості векселями з їхньою наступною реалізацією;

розробка ефективних бартерних схем;

аналіз можливостей звертання в арбітраж.

Щоб надалі ефективно керувати дебіторською і кредиторською заборгованістю, підприємству необхідно регулярно виконувати наступні рекомендації:

1. контролювати стан розрахунків з контрагентами і вчасно пред'являти позовні заяви;

2. орієнтуватися на можливо більше число покупців з метою зменшення ризику несплати одним чи декількома великими споживачами;

3. стежити за відповідністю кредиторської і дебіторської заборгованості.

Зниженню заборгованості сприяє ефективне керування нею за допомогою аналізу давнини термінів.

На протязі 2001-2002 років кредиторська заборгованість різко збільшилася. З одного боку, кредиторська заборгованість - найбільш привабливий спосіб фінансування, тому що відсотки тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через великі відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з постачальниками, збиток репутації фірми через несприятливі відкликання кредиторів, судові витрати по справах, збудженим постачальниками.

Для більш детального аналізу структури всієї заборгованості, доцільно розглянути співвідношення видів заборгованості, представлений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ “КФТП” на кінець року, тис. грн.

Розрахунки | Дебіторська

заборгованість | Кредиторська

заборгованість | Перевищення

заборгованості

Дебіторської | Кредиторської

2001 | 2002 | 2001 | 2002