Тривалість активного сезону вересень – травень.

Річна динаміка росту ринку – близько 5-10%.

Частка імпортної і вітчизняної продукції - сировина - на 100% імпортне; близько 55% сподіваючись фасується в Україні, 45% - імпортується у фасованому виді.

Основна країна - імпортер сподіваючись в Україну – Шрі-Ланка. Хоча в загальному обсязі імпорту її частка трохи зменшилася в порівнянні з минулим сезоном з 65% до 60%. Ростуть обсяги імпорту сподіваючись із Грузії, Індії. Майже в 6 разів зросли постачання сподіваючись з Індонезії. Практично весь індонезійський чай увозиться в Україну у виді сировини.

Кількість операторів - великих імпортерів і фасувальників сподіваючись приблизно 10; інших імпортерів - близько 50; оптовиків-посередників - близько 500.

Структура продажів - на насипний чай приходиться 80-85% продажів, на чай у фільтр-пакетах - 15-20% (у фізичному вираженні).

Високий інтерес до ринку сподіваючись обумовлений наступними факторами:

ринок в останні роки характеризується стійким ростом;

ринок зі швидким оборотом капіталу (порівнянно з ринком алкогольних напоїв і тютюнових виробів);

чай є товаром масового повсякденного попиту.

Перераховані вище фактори обумовили ріст споживання сподіваючись в Україні /див. мал.5./

Рис.5. Динаміка росту імпорту сподіваючись в Україну

Споконвічно (історично) Україна характеризувалася низьким споживанням сподіваючись. Це зв'язано з тим, що більшість населення, особливо сільське, віддавало перевагу компотам і іншим фруктовим напоям. На внутрішнє споживання також істотно впливають регіональні особливості, чай більше споживають в індустріальних центрах Донецко-Приднепровского регіону й у цілому в східних областях, де впливає чайні традиції Росії, а також у південних регіонах, що обумовлюється жарким кліматом. У західних регіонах споживання сподіваючись нижче через вплив європейських кавових традицій. В останні роки в зв'язку з приходом на ринок великих чаеторговцев і проведенням ними активної пропаганди чайних традицій відбувається зміна споживчих переваг, що позначається на росту обсягів продажів сподіваючись. /см. Табл.1./

Середньорічне споживання сподіваючись на душу населення

Країна | Споживання, кг | Країна | Споживання, кг

Ірландія | 3,1 | Японія | 0,9

Великобританія | 2,7 | Польща | 0,85

Туреччина | 2,2 | Індія | 0,6

Ірак | 2,1 | Канада | 0,5

Кувейт | 1,6 | Данія | 0,4

Туніс | 1,5 | США | 0,3

Єгипет | 1,4 | Україна | 0,3

Бахрейн | 1,3 | Індонезія | 0,26

Шрі-Ланка | 1,2 | Німеччина | 0,2

Австралія | 1,1 | Франція | 0,2

Росія | 0,94

Основна зміна, що відбулася на ринку сподіваючись за последнии 5-7 років - різке збільшення кількості сподіваючись, розфасованого й упакованого в Україні. Якщо в сезоні 1999 року співвідношення вітчизняної й імпортної фасовки було 1:3, то в 2002 році – 1:1.

Поштовх для розвитку українського фасувального виробництва сподіваючись дало введення в листопаду 1997 року нульової ставки ввізного мита на нефасований чай. На фасований же чай мито складає EUR0,4 за 1 кг (пільгова - EUR0,2 за 1 кг).

Переваги місцевої фасовки

Можливість створення купажів з використанням сподіваючись з різних країн.

Можливість більш глибокого санітарно-гігієнічного контролю за фасовкой сподіваючись.

Поступове зменшення собівартості продукції за рахунок одержання значних знижок при закупівлях сировини і збільшенні обсягів продажів.

Економія засобів при транспортуванні. Нефасованого чаю міститься в 40-футовому морському контейнері приблизно 23 т, а фасованого - 13-15 т.

Створення вітчизняних марок із привабливими для споживача назвами.

Швидке реагування на зміну споживчого попиту.

Переваги імпорту фасованого чаю

Відсутність фінансових і інших ризиків і проблем, що супроводжують відкриттю і функціонуванню виробництва в Україні.

Можливість представити на ринку широкий і різноманітний асортиментний ряд, не зв'язуючи при цьому з купажированием, залученням титестерів (дегустаторів).

Можливість пропонувати чай, попит на який обмежений. Наприклад, ексклюзивний дорогий, для якого замовляти бляшану, порцелянову і т.п. упакування в Україні не має змісту.

Цінові ніші

Торговці поділяють чай на три групи: дешевий (роздрібна ціна - до 2 грн. за 100-граммовую пачку), середній за ціною (2-4,5 грн.) і дорогою (більш 4,5 грн.).

У 2002 році ніша дешевого чаю продовжувала звужуватися. І зараз, по оцінках операторів, дешевий чай забезпечує їм 50-55% продажів (у натуральному обсязі). На середню цінову нішу приходиться 40%. На дорогу - 10-15%. Її в основному займають сильні брэнды ("Ахмад", "Липтон"). Однак у розмірі виручки частка середнього за ціною сподіваючись на 10-15% більше, ніж дешевого (у минулому сезоні вони були рівні - по 50%). У 2002 році помітно зріс інтерес покупців до ексклюзивних сортів сподіваючись. Деякі компанії зараз уводять його в асортимент. У 2003 році, також як і в 2002-м, основна конкуренція буде розвертатися в середній ціновій ніші. Хоча компанії, що пропонують торговельні марки середньої цінової групи, вводять і дешеві асортиментні позиції, щоб забезпечити собі визначені обсяги продажів.

Основний розмір виручки - до 85%, операторам забезпечує насипний чай у картонному упакуванні. Але поступово збільшується частка сподіваючись у фільтр-пакетах. У нинішньому сезоні, по оцінках операторів, цей чай буде забезпечувати 16-18% ринку (у грошовому вираженні). Багато виробників уже почали або мають намір почати фасувати цей чай в Україні. Вони припускають, що його ціна в порівнянні з імпортованим буде на 20% нижче, що, відповідно, приведе до росту продажів.

Основний "марочний" склад на ринку сподіваючись за останній рік не змінився. За даними маркетингових досліджень, у десятку лідерів попадає чай наступних торговельних марок: "Принцеси", "Травневий чай", "Батик", "Ахмад", "Дилмах", "Маброк", "Мономах", "Липтон", "Джаф", "Импра" і "Добрыня". Протягом року їхня частка на ринку трохи змінювалася в ту або іншу сторону.

Але в цілому позиції лідерів досить стабільні. На чай цих торговельних марок приходиться приблизно 70-80% загального обсягу продажів (у натуральному обсязі).