менеджерами ключових відділів.
У ході проектування розробляється комплект нормативних і організаційних документів, що детально описують нову систему керування, розподіл відповідальності, функціональні обов'язки, інформаційна взаємодія. Наприклад, крім документів розробляються різні довідкові і методичні матеріали, що згодом служать для навчання співробітників новим правилам роботи системи керування.
Третій етап упровадження змін починається, як правило, ще до повного закінчення проектування - нерідко відразу ж після твердження програми реорганізації і видання відповідного наказу.
У ході впровадження змін здійснюється навчання співробітників новим принципам і правилам роботи, збирається зворотний зв'язок про помилки і проводиться оперативна корекція принципів і правил нової системи. Вносяться зміни в положення, регламенти і посадові інструкції.
При необхідності здійснюється пошук фахівців необхідної кваліфікації. Можливість залучення грамотних і досвідчених фахівців значно підвищує ефективність реорганізації.(18; стр. 27)
2. СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПРИКЛАДІ ТОВ “МАНХЕТТЕН”
Система роботи з персоналом – це сукупність принципів і методів керування кадрами робітників та службовців на підприємстві й в організації.
Система роботи з персоналом організації складається із шести взаємозалежних підсистем :
- кадрова політика;
- підбор персоналу;
- оцінка персоналу;
- розміщення персоналу;
- адаптація персоналу;
- навчання персоналу.
Вихідними даними для розробки системи роботи з персоналом можуть бути і є:
- різні міжнародні документи, що регулюють якимсь образом трудові чи декларуючі відносини (наприклад, Загальною декларацією прав людини);
- Конституція;
- ДКУ;
- Кодекс законів про працю;
- Система керування підприємством;
- Плани економічного і соціального розвитку.
Кадрова політика визначає генеральну лінію і принципові установки в роботі з персоналом на тривалу перспективу. Державна кадрова політика формується вищими органами влади країни. На підприємстві й в організації кадрова політика формується радою директорів, правлінням, піклувальною радою, директором, заступником по персоналі і т.п.
Кадрова політика вирішує такі питання роботи з персоналом як: стиль керівництва, філософія організації, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір і т.п.
Підбор персоналу полягає у формуванні резерву кадрів на заміщення вакантних робочих місць.
Підбор персоналу повинний містити в собі:
- процедури розрахунку потреби в персоналі по категоріях працівників;
- нормативний опис професійних вимог до робітникам та службовцям;
- способи професійного добору кадрів;
- загальні принципи формування резерву кадрів на вакантні посади
Таким чином, головною задачею підбора кадрів є визначення сукупності людей, здатних у найближчій перспективі зайняти нові робочі місця (посади), змінити рід занять, виходячи з внутрішньої мотивації, матеріальних чи моральних стимулів.
Оцінка персоналу – здійснюється для відповідності працівника вакантної чи займаної посади.
При заміщенні вакантної посади важливо:
- установити потенціал працівника, тобто професійні знання й уміння;
- життєвий і виробничий досвід;
- соціально-психологічний тип особистості;
- рівень загальної культури;
- стан здоров'я і працездатності і т.п.
Оцінка потенціалу дозволяє судити про перспективу застосування конкретної людини на визначеній посаді.
Аналіз відповідності працівника займаної посади (атестація) необхідний після закінчення визначеного часу і можливий шляхом спільної оцінки творчого потенціалу й індивідуального внеску з урахуванням результатів праці.
Розміщення персоналу повинне забезпечувати постійний рух кадрів виходячи з результатів оцінки їхнього потенціалу, індивідуального внеску, планованої кар'єри, віку, термінів заняття робочих місць і наявності вакантних посад у штатному розкладі підприємства.
Науково обґрунтоване розміщення кадрів передбачає:
- планування службової кар'єри з обліком їхніх життєвих інтересів;
- раціонального сполучення призначення, конкурсності і виборності в залежності від категорії працівників і резерву кадрів;
- планомірний рух працівників апарата (підвищення, переміщення, зниження і вибуття) у залежності від результатів оцінки;
- визначення термінів заняття посад і віку кадрів керування;
- наукову організацію робочого місця;
- визначення умов і оплати праці…
Адаптація персоналу – це процес пристосування колективу до умов зовнішнього і внутрішнього середовища організації, а окремих індивідуумів - до робочого місця і трудового колективу.
Адаптація працівників включає такі ключові елементи як:
- критерії адаптації;
- організацію іспитового терміну;
- адаптацію молодих фахівців;
- методи наставництва, консультування і розвитку людських ресурсів.
Адаптація завершується вступом співробітника в посаду на постійну роботу.
Навчання персоналу – призначено для забезпечення відповідності професійних знань і умінь працівників сучасному рівню виробництва і керування.
Чотири види навчання:
- одержання базової спеціальності;
- підвищення кваліфікації по базовій спеціальності;
- перепідготовка;
- післявузівський професійний заклад
Важливо при цьому забезпечити можливість безупинного підвищення кваліфікації і вчасно регулювати відповідність між числом працівників і професійно-кваліфікаційною структурою персоналу.
Система роботи з персоналом відбивається в таких найважливіших документах як:
- Устав підприємства,
- Філософія підприємства,
- Правила внутрішнього розпорядку,
- Колективний договір
- Штатний розклад підприємства,
- Положення про оплату і преміювання праці,
- Положення про підрозділи,
- Контракт співробітника,
- Посадові інструкції,
- Моделі робочих місць,
- Регламент керування.
2.1. Аналіз людських ресурсів на ТОВ “Манхетен”
На фірмі виробляється аналіз людських ресурсів, що істотно поліпшує якість функціонування системи керування персоналом.
При доборі персоналу аналіз людських ресурсів (АЧР ) дозволяє поліпшити процес планування потреби в персоналі, планування бюджету придбання людських ресурсів і, надавши систему оцінки економічної цінності кандидатів, дозволяє менеджеру, що проводить добір, вибрати того з них, хто здатний принести компанії велику користь.
АЧР в ТОВ “Манхетен” полегшує прийняття рішень, зв'язаних з розподілом ресурсів на розвиток персоналу, допомагаючи скласти бюджет програм підготовки працівників і визначити очікуваний рівень віддачі від інвестицій у підготовку (можна сказати, що зараз інвестиції в навчання засновані лише на вірі в їхню корисність).
АЧР використовується керівником у виборі кадрової політики, тобто оцінюються плюси і мінуси набору фахівців ззовні і просування своїх працівників зсередини організації. Рішення буде аналогічно рішенню “зробити-чи-купити” у виробничій сфері.
Розміщення персоналу — процес розподілу між людьми різних організаційних ролей і задач. В ідеалі при розміщенні персоналу враховуються три перемінні: продуктивності (призначення найбільш кваліфікованого для даної роботи людини), розвиток (дати можливість іншим працівникам розвити свої навички, освоюючи нові обов'язки) і індивідуальне задоволення самих