Шоста стадія - усунення потреби. В залежності від ступеня зняття напруги, що викликається потребою, а також від того, називає усунення потреби ослаблення або посилення мотивації діяльності, людина або припиняє діяльність до виникнення нової потреби, або продовжує шукати можливості і здійснювати дії по усуненню потреби.

Знання логіки процесу мотивації не дає істотних переваг у керуванні цим процесом. Можна зазначити на декілька чинників, що ускладнюють і роблять неясним процес практичного розгортання мотивації.

Важливим чинником є не очевидність мотивів. Можна припускати, догадуватися з приводу того, які мотиви діють, але в явному виді їх “вичленувати” неможливо.

Наступним важливим чинником є мінливість мотиваційного процесу. Характер мотиваційного процесу залежить від того, які потреби ініціюють його. Однак самі потреби знаходяться між собою в складній динамічній взаємодії, найчастіше суперечачи одна одній або ж, навпаки, посилюючи дії окремих потреб - при цьому складовою цієї взаємодії можуть змінюватися в часі, змінюючи спрямованість і характер дії мотивів, тому навіть при найглибшому знанні мотиваційної структури людини, мотиви її дії можуть виникати непередбачено зміні в поводженні людини і непередбаченої реакції з її сторони на мотивуючі впливи.

Ще одним чинником, який робить мотиваційний процес кожної конкретної людини унікальним і не на сто відсотків передбаченим, є розходження інноваційних структур окремих людей, різна ступінь впливу однакових мотивів на різних людей, різна ступінь залежності дії одних мотивів від інших. У одних людей прагнення до досягнення результату може бути дуже сильним, в інших же воно може бути відносно слабким. У цьому випадку даний мотив буде по-різному діяти на поводження людей. Можлива й інша ситуація: два чоловіки мають однаково сильний мотив на досягнення результату. Але в одного цей мотив домінує над всіма іншими, і він буде домагатися результату будь-якими способами. У іншого ж цей мотив співвідноситься по силі дії з мотивом на співучасть у спільних діях. У цьому випадку дана людина буде поводитися по-іншому. “Менеджмент у малому бізнесі. Персонал: як керувати організацією”, під ред. Лілеєвої З.А. – М., 1998. – С.: 57-60.

1.1.Сучасні теорії мотивації.

Різноманітні теорії психологічного й організаційно-економічного напрямку у вивченні мотивації можна розділити на дві групи:

змістовні теорії мотивації, що засновуються на ідентифікації внутрішніх спонукувань особистості (потреб), що змушують людей діяти так, а не інакше (теорії А.Маслоу, Ф.Герцберга й ін.);

процесуальні теорії мотивації - це більш сучасні теорії, що базуються в першу чергу на визначенні того, як поводяться люди з урахуванням виховання і пізнання (теорія чекання, теорія справедливості і модель мотивації Портеру - Лоулера).

Названі теорії хоча і розходяться по ряду питань, але не є взаємовиключними. Оскільки структура потреб людини визначається її місцем в організації або раніше придбаним досвідом, можна сказати, що для мотивації немає якогось одного кращого засобу (теорії). Те, що виявляється кращим для мотивації одних людей, виявляється цілком негожим для інших.

Змістовні теорії мотивації, або ієрархія потреб по Маслоу. Маслоу з усієї розмаїтості потреб виділяє п'ять:

По теорії Маслоу, усі потреби можна розташувати у виді суворої ієрархічної структури. Цим він хотів показати, що потреби нижнього рівня потребують задоволення і, отже, впливають на поводження людини швидше, чим на мотивації.

Виходить, що керівнику потрібно вирішити, які активні потреби рухають людьми. Оскільки згодом ці потреби змінюються, не можна розраховувати на те, що мотивація, що подіяла один раз, буде ефективно «працювати» увесь час.

Проте теорія Маслоу має свої недоліки. Певне, чіткої ідеї східчастої ієрархічної структури потреб не існує. Не одержала повного підтвердження і концепція найважливіших потреб. Задоволення якоїсь однієї потреби не призводить у якості фактора мотивації діяльності людини до автоматичного залучення потреб такого рівня.

У теорії Маслоу не враховані й індивідуальні відмінності людей, а адже керівник повинний знати, чому віддає перевагу той або інший співробітник у системі винагород: різні люди люблять різні речі.

Теорія потреб Мак Клелланда. Представники цієї теорії основну увагу приділяють потребам вищого рівня, що виділяють три типи - влада, успіх і причетність:

потреба влади - бажання впливати на інших людей. Воно не обов'язково є присутнім у кар'єристів, що рвуться до влади. Це, швидше за все, виявляється в енергійних робітників, що прагнуть відстоювати свої позиції;

потреба успіху задовольняється не проголошенням успіху конкретної людини, що лише підтверджує її статус, а процесом доведення роботи до успішного завершення;

потреба в причетності схожа з мотивацією по Маслоу. Такі люди зацікавлені в компанії знайомих, налагодженні дружніх стосунків і т.п.

Двофакторна теорія Герцберга. В другій половині 50-х років Фредерік Герцберг розробив модель мотивації, засновану на потребах. Він виділив дві категорії факторів:

гігієни - це політика фірми, умови роботи, заробіток, міжособисті відношення і ступінь безпосереднього контролю за роботою;

мотивації - це успіх, просування по службі, визнання і схвалення результатів роботи, високий ступінь відповідальності і можливість творчого і ділового росту.

Теорія мотивації Герцберга має багато загального з теорією Маслоу. Його мотивації порівнянні з потребами вищого рівня по Маслоу.

Процесуальні теорії мотивації. У рамках процесуальних теорій аналізується те, як людина розподіляє свої зусилля для досягнення конкретних цілей і як вона вибирає конкретний вид поведінки. Процесуальні теорії не оспорюють існування потреб, але вважають, що поведінка людей визначається не тільки ними, але і соціальними мотивами. Існують три основні процесуальні теорії мотивації: теорія чекань, теорія справедливості і модель Портеру - Лоулера.

У ідеалі