3. Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії (фірми). У процесі реалізації цієї функції прогнозується загальна потреба в інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації розробленої інвестиційної стратегії по окремим етапам її здійснення; визначається можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань і т.п.); виходячи із ситуації на грошовому ринку (насамперед, норми позичкового відсотка) визначається доцільність залучення для реалізації інвестиційної стратегії позикових засобів; вивчається можливість використання залучених засобів (насамперед, шляхом акціонування окремих інвестиційних програм). У процесі оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів забезпечується раціональне співвідношення власних і позикових засобів, а також диверсифікація позикових джерел фінансування інвестицій по окремих кредиторам і потокам майбутніх платежів з метою запобігання зниженню фінансової стійкості і платоспроможності в майбутньому періоді.

4.Пошук і оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і відбір найбільш ефективних з них. У процесі реалізації цієї функції вивчається поточна пропозиція на інвестиційному ринку; відбираються для вивчення інвестиційні проекти, найбільш відповідні інвестиційний стратегії компанії (фірми); проводиться ретельна їх експертиза; по кожному інвестиційному проекту розраховується рівень прибутковості й інші показники економічної ефективності і за цим критерієм виробляється ранжирування розглянутих варіантів можливого інвестування.

5. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відбір найбільш ефективних з них. У процесі реалізації цієї функції розглядаються відповідні пропозиції цих інструментів на ринку; оцінюються окремі показники їхніх інвестиційних якостей; проводяться розрахунки їхньої реальної ринкової вартості; відбираються найбільш ефективні з них. Основу таких фінансових інструментів складають у даний час акції й інші цінні папери (так називані "фондові інструменти").

6. Формування інвестиційного портфеля і його оцінка за критеріями прибутковості, ризику і ліквідності. У процесі реалізації цієї функції з урахуванням можливого до залучення обсягу інвестиційних ресурсів і розрахованих показників прибутковості і рівня ризиків по кожному інвестиційному проекту і фінансовому інструменту виробляється їхній відбір для безпосередньої реалізації. На першому етапі формування інвестиційного портфеля оптимізуються пропорції між реальними і фінансовими інвестиціями в цілому; на другому етапі - у розрізі кожної з форм підбираються найбільш ефективні (по співвідношенню прибутковості і ризику) інвестиційні проекти (фінансові інструменти для інвестування). На третьому етапі оцінюється ліквідність портфеля. Сформований інвестиційний портфель можна розглядати як реалізовану в поточному періоді сукупність інвестиційних програм.

7 Поточне планування й оперативне управління реалізацією окремих інвестиційних програм і проектів. У процесі реалізації цієї функції для забезпечення оперативного управління сформованим інвестиційним портфелем розробляються різні види поточних планів, серед яких найбільш важливу роль грають календарні плани реалізації окремих інвестиційних проектів і бюджети цих проектів.

8. Організація моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм і проектів. У процесі реалізації цієї функції формується система первинних показників, що спостерігаються, зв'язаних з реалізацією кожної інвестиційної програми й окремих інвестиційних проектів; визначається періодичність збору й аналізу інформації; виявляються причини відхилень реалізованих інвестиційних проектів від намічених термінів, обсягів, ефективності і т.п.

9. Підготовка рішень про своєчасний вихід з неефективних інвестиційних проектів (продажу окремих фінансових інструментів) і реінвестуванні капіталу. Унаслідок зміни кон'юнктури інвестиційного ринку, фінансового стану компанії, прорахунків у формуванні інвестиційного портфеля й інших факторів фактична чи очікувана ефективність окремих інвестиційних проектів (фінансових інструментів) може виявитися набагато нижче розрахунковою. У цьому випадку приймається рішення про вихід з таких інвестиційних проектів (продажу окремих фінансових інструментів), і визначаються форми цього виходу (реалізація, акціонування і т.п.). Відповідно здійснюється корегування інвестиційного портфеля шляхом підбора інших інвестиційних чи проектів фінансових інструментів, куди реінвестується капітал, що вивільняється.

Ідея будь-якого вкладення капіталу повинна обґрунтовува-тися розрахунками корінного завдання: якою мірою майбутні до-ходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це питання му-сить відповісти кожний інвестор від приватної особи до держави загалом.

Виходячи з цього, теоретичні засади інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективнос-ті (оцінки привабливості) інвестування.

Світовий досвід нагромадив значну кількість методів та при-йомів інвестиційного аналізу, які починають поширюватись і у нас.

Найвідоміші методи можна розподілити на три групи:

1) методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень (позитивних потоків) з витратами (негативними потоками). Ці методи на сьогодні є тра-диційними;

2) методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю;

3) методи оцінки ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії часової вартості грошей.

За допомогою цих методів здійснюється інвестиційний ана-ліз проектів, тобто оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість (ефективність) напрямків інвестування, окремих про-грам (проектів) або об’єктів.

Розрізняють три види оцінки ефективності інвестицій: фі-нансову (комерційну), бюджетну та економічну.

Фінансова оцінка передбачає фінансові результати реаліза-ції проекту для його безпосередніх учасників. Ця оцінка базуєть-ся на очікуваній нормі доходності, яка влаштовує всіх суб'єктів інвестування. При цьому інші наслідки впровадження проекту не враховуються.

Бюджетна оцінка ефективності віддзеркалює фінансові на-слідки для різних рівнів бюджетів, тобто очікувані співвідношен-ня видатків, податків та зборів. Показником бюджетної ефектив-ності впровадження проекту є різниця між податками та видат-ками певного рівня бюджету, рівень яких залежить від впровад-ження конкретного проекту. Економічна ефективність інвести-ційного проекту — це різниця між результатами і витратами за межами фінансової ефективності прямих учасників проекту.

Економічна оцінка характеризує ефективність проекту для на-родного господарства загалом або для галузі, групи підприємств, регіону тощо.

Залежно від виду оцінки ефективності застосовуються певні методи інвестиційного аналізу.

Традиційні методи аналізу застосовуються дуже давно і піс-ля виникнення часової теорії грошей застосовуються паралельно з