Стратегічний менеджмент

ЗМІСТ

1. ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ

1.1. Кроки визначення стратегії

Процес вибору стратегії містить у собі наступні основні кроки: з'ясування поточної стратегії, проведення аналізу портфеля продукції, вибір стратегії фірми й оцінку обраної стратегії.

З'ясування поточної стратегії. З'ясування поточної стратегії дуже важливо тому, що не можна приймати рішення з приводу майбутнього, не маючи чіткого представлення з приводу того, у якому стані знаходиться організація і які стратегії вона реалізує.

Аналіз портфеля продукції. За допомогою аналізу портфеля продукції можуть бути збалансовані такі найважливіші фактори бізнесу, як ризик, надходження грошей відновлення і відмирання.

1.2. Вибір стратегії

Основними ключовими факторами, що у першу чергу повинні бути враховані при виборі стратегії, є наступні:

Сильні сторони галузі і сильні сторони фірми найчастіше можуть відігравати вирішальну роль при виборі стратегії росту фірми. При цьому важливо шукати можливості розгортання бізнесу в нових для фірми галузях, що володіють великими задатками для росту.

Мети фірми додають унікальність і оригінальність вибору стратегії стосовно до кожної конкретної фірми. З метою відбите те, до чого прагне фірма.

Інтереси і відношення вищого керівництва грають дуже велику роль у виборі стратегії розвитку фірми. Керівництво може любити ризикувати, а може, навпаки, прагнути будь-якими способами уникати ризику. Особисті чи симпатії антипатії з боку керівників також можуть дуже сильно впливати на вибір стратегії.

Фінансові ресурси фірми також впливають на вибір стратегії. Будь-які зміни в поводженні фірми, такі, наприклад, як вихід на нові ринки, розробка нового продукту і перехід у нову галузь, вимагають великих фінансових витрат.

Кваліфікація працівників, так само, як і фінансові ресурси, є сильним обмежувальним фактором при виборі стратегії розвитку фірми. Не володіючи досить повною інформацією про кваліфікаційний потенціал, керівництво не може зробити вірного вибору стратегії фірми.

Часовий фактор повинний обов'язково прийматися в увагу при усіх випадках вибору стратегії. Фірма не в будь-який момент і не в будь-які календарні терміни може здійснювати стратегію, а тільки в ті моменти і терміни, у які з'являється можливість для здійснення стратегії.

Оцінка обраної стратегії. Оцінка обраної стратегії в основному здійснюється у виді аналізу правильності і достатності обліку при виборі стратегії основних факторів, що визначають можливості здійснення стратегії. Якщо стратегія відповідає цілям фірми, то подальша її оцінка проводиться по наступним напрямках.

Відповідність обраної стратегії стану і вимогам оточення. Перевіряється те, наскільки стратегія ув'язана з вимогами з боку основних суб'єктів оточення, у якому ступені враховані фактори динаміки ринку і динаміки розвитку життєвого циклу продукту, чи приведе реалізація стратегії до появи нових конкурентних переваг і т.п.

Відповідність обраної стратегії потенціалу і можливостям фірми. У даному випадку оцінюється те, наскільки обрана стратегія ув'язана з іншими стратегіями чи відповідає стратегія можливостям персоналу, чи дозволяє існуюча структура успішно реалізовувати стратегію, чи вивірена програма реалізації стратегії в часі і т.п.

Прийнятність ризику, закладеного в стратегії. Оцінка виправданості ризику проводиться по трьох напрямках: реалістичність передумов, закладених в основу вибору стратегії; до яких негативних наслідків для фірми може привести провал стратегії; чи виправдує можливий позитивний результат ризик утрат від провалу в реалізації стратегії.

2. ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ

Важливою властивістю виконання стратегії є те, що воно не тільки може в силу поганого здійснення реалізації гарної стратегії створити для організації труднощів, але також і те, що за умови гарного здійснення воно може дати організації шанс на успіх, навіть якщо і були допущені помилки при виборі стратегії.

2.1. Стадії виконання стратегії

Виконання стратегії спрямоване на рішення наступних трьох задач. По-перше, це встановлення пріоритетності серед адміністративних задач для того, щоб їхня відносна значимість відповідала тієї стратегії, яку буде реалізовувати організація. По-друге, це установлення відповідності між обраною стратегією і внутріорганізаційними процесами для того, щоб зорієнтувати діяльність організації на здійснення цієї стратегії. По-третє, це вибір і приведення у відповідність зі здійснюваною стратегією стилю лідерства і підходу до керування організацією. Усі три задачі зважуються за допомогою зміни. І саме тому зміна, що проводиться в процесі виконання стратегії, називається стратегічною зміною.

Перебудова організації припускає фундаментальну зміну організації, що торкає її місію й організаційну культуру.

Радикальне перетворення організації проводиться на стадії виконання стратегії в тому випадку, якщо організація не змінює галузі, але при цьому їй відбуваються радикальні зміни, викликані, наприклад, її злиттям з іншою організацією.

Помірне перетворення здійснюється в тому випадку, якщо організація виходить з новим продуктом на ринок і намагається залучити до нього покупців.

Звичайні зміни зв'язані з проведенням перетворень у маркетинговій сфері з метою підтримки інтересу до продукту організації. Ці зміни не є істотними, і їхнє проведення мале торкає діяльність організації в цілому.

Незмінне функціонування організації відбувається тоді, коли вона незмінно реалізує ту саму стратегію. При такім виконанні стратегії не потрібно проводити ніяких змін, тому що при визначених обставинах організація може одержати гарні результати, спираючи на накопичений досвід.

2.2. Області проведення стратегічних змін

Стратегічні зміни, якщо вони правильно проводяться, носять системний характер. У силу цього вони торкаються всі сторони організації, що є основними при проведенні стратегічних змін. Перший зріз - це організаційна структура, другий - організаційна культура.

Організаційна структура повинна відповідати розміру організації і не бути більш складної, чим це необхідно при наявному розмірі організації. Подальший ріст організації може викликати виникнення нових рівнів в управлінській ієрархії. У результаті можуть бути застосовані такі управлінські структури, як дивизиональная, чи ж структура, що відбиває створення стратегічних одиниць бізнесу.

Географічне розміщення організації у