7. Чи можна змінити форму? | Звичайна; незвичайна; прямий, заокруглення, уникати пошкодження, затримки.

Приклади: автомати для друкування залізничних квитків (уникати затримки).

8. Чи можна змінити рух? | Оживити; зупинити; прискорити; уповільнити; напрям; відхилення; відштовхувати; дозволяти; припиняти; піднімати; притягувати; обертатися; коливатися.

Приклади: винаходи, пов'язані із застосуванням магніту (притягувати);

амортизатори (уповільнити).

9. Чи можна змінити стан або умову? |

Гарячий; холодний; твердіше; м'якше; відкритий або закритий; сформований раніше; одноразового ви-користання; сумісний; роздільний; затверділий; рідкий; газоподібний; у вигляді порошку; зношува-ти; змащений; вологший; сухіший; ізольований; ши-пучий; желеподібний; еластичний; легше; важче.

Приклади: збагачене вугілля (гарячіше); одноразові підгузники (одноразо-вого використання).

10. Чи можна запро-понувати щось нове для прода-жу? | Чоловіки; жінки; діти; люди похилого віку; інваліди; іноземці.

Приклади: інструменти, зроблені спеціально для підлітків (діти); спеціальні ліфти та місця у театрі для інвалідних колясок (інваліди).

Метод морфологічний аналіз:

Метод морфологічного аналізу запропонував Ф.Цвіккі, відомий астрофізик та винахідник реактивного двигуна [10, c. 68].

Мета цього методу — виділити найважливіші параметри об'єкта, а потім вивчити усі можливі співвідношення між ними. Так у поле зору потрапляють як відомі, так і незвичні варіанти, які могли б бути пропу-щеними при простому перерахуванні,

Нижче наводиться приклад морфологічного аналізу ідеї нової упа-ковки (рис.1). Цей метод досить ефективний при проектуванні об'єктів, при патентуванні основних параметрів для "блокування" мож-ливих майбутніх винаходів та імітації інновацій конкурентами.

куб

сфера

туба

конус

тетраедр

гексаедр

паралелепіпед

ромб

форма подушки

Рис.1. Морфологічний аналіз ідеї нової упаковки [11, c.83]

Більшість ідей мають сумну долю — лише одна із сотні втілюється у товарі. Яка саме? Та, що витримає перевірку за головним критерієм: задоволення потреби споживачів. Нижче наво-диться "контрольний фільтр" (перелік запитань), який дає змогу оцінити ідеї за цією ознакою:

1. Хто готовий платити гроші за задоволення цієї потреби; які основні фактори сегментації цього ринку?

2. Чи має потреба перспективу, чи є альтернативи для задоволення?

3. Наскільки ринок (сегмент) готовий для сприйняття товару, ство-реного на основі цієї ідеї?

4. Чи є товари та послуги, які ускладнюють використання даного товару?

5. Чи немає у самій ідеї майбутнього товару соціально-негативних факторів, які можуть завадити його збутові?

6. Чи є в ідеї фактори рекламного успіху?

7. Як економічні коливання та соціальні зміни можуть вплинути на сприйняття споживачем майбутнього товару?

8. Чи можливе проникнення майбутнього товару у нові сфери вико-ристання (крім традиційних)?

9. Які наміри основних конкурентів щодо розвитку товару, наскільки вони близькі до нашої ідеї?

10. Чи відповідає ідея товару галузевим тенденціям?

Експертна група, до якої входять маркетологи, економісти та керів-ники основних підрозділів фірми, у результаті такого "фільтрування" роз-поділяє ідеї на безперспективні, ідеї далекої перспективи та перспективні.

Після цього розробляється "концепція нового товару" - система уявлень фірми щодо цього товару:

1. Для якого споживчого сегмента створюється товар?

2. Які основні якісні параметри товару, що відповідають вимогам сегмента?

3. Які основні варіанти конструктивно-технологічних рішень?

4. Наскільки забезпечується сумісність майбутнього товару із се-редовищем його функціонування?

5. Чи можливо завдяки товару забезпечити глобальне вирішення проблеми, яка турбує споживача?

6. Які основні переваги нашого товару порівняно з конкурентними аналогами і наскільки вони очевидні для майбутніх споживачів?

7. Яких змін і розвитку системи збуту потребує новий товар?

8. Який імовірний термін виходу нового товару на ринок?

9. Де краще виготовляти товар і на яких ринках (сегментах) краще починати його збут?

10. Які негативні наслідки виробництва та експлуатації товару можливі (екологічні, соціальні тощо)?

11. Яких загальних витрат потребує розробка, виробництво та збут товару? На які ціни можна розраховувати? Які орієнтири доходу та при-бутку? [11, c.92]

Виготовлення зразка нового товару та проведення лабораторних та ринкових тестів товару чи послуги

Ринкове тестування передбачає спостереження за товаром на об-меженому ринковому просторі протягом трьох та більше років.

Останнім часом намічається тенденція відходу від ринкового тесту-вання через те, що конкуренти можуть за короткий час налагодити виробництво нових товарів. Замість цього багато фірм вдаються до лабора-торного тестування нового товару.

Лабораторне тестування — це перевірка на екологічну чистоту, безпеку, надійність, а також розробка маркетингових атрибутів: офор-млення та найменування товару, торгової марки, упаковки, напрямів рекламної кампанії та засобів стимулювання збуту із запрошенням ти-пових споживачів та спеціалістів-експертів.

Одна із київських взуттєвих фабрик на базі "панелі споживачів" ство-рила групу експертів, яка давала оцінку новим виробам [28, c.42]. А оскільки ця група була репрезентативною вибіркою споживачів товарів фірми з усієї України, то дані опитувань давали підставу для формування асорти-ментної політики виробництва.

Серійне виробництво та підготовка ринку як завершальний етап впровадження інноваційної політики

Останній крок у розробці інноваційної політики — серійне виробництво та підготовка ринку.

На цьому етапі можуть бути внесені деякі корективи у якісні харак-теристики товару.

Новий товар також отримує маркетингову підтримку через рекламу та стимулювання збуту. Конкретні заходи відповідають першому етапові життєвого циклу товару.

1.2. Факторний аналіз впливу на інноваційну політику

Перехід України до ринкової економіки зумовлює необхідність створення механізму, який би стимулював науково-технічну діяльність та допомагав би впроваджувати в життя принципи інноваційної політики. До таких принципів слід віднести[13, c.37]:

по-перше, орієнтацію на довгострокові та середньострокові цикли інноваційних процесів;

по-друге, орієнтація на високотехнологічні виробництва;

- по-третє, орієнтація на впровадження інноваційних процесів на підприємствах та доведення їх до кінцевого результату (із споживанням в нашій країні ) [ 13, с.37].

Лише мізерна частка підприємств має можливість провадити нові розробки та оновлювати виробничі потужності. Це пояснюється обмеженістю інвестиційних коштів. Інноваційний процес в розвинутих країнах - це те, що поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво, управління, охоплює весь комплекс відносин виробництва, обміну, споживання. З усіх інновацій лише 10% закінчується успіхом.

Ефективність проведення інноваційно-інвестиційних процесів