Висновки

Розвиток виробничого і наукового потенціалу будь-якого підприємства, розширення й удосконалення виробництва, розвиток суспільства в цілому безпосередньо залежать від управлінських кадрів, від професійних якостей та особистих рис керівників різного рівня. Саме цим визначається актуальність визначення узагальненого портрету сучасного вітчизняного керівника. Роль й місце таких досліджень набувають особливої значущості в умовах кризових явищ, що спостерігаються в сучасній вітчизняній економіці, адже на тлі загальної кризи, більш яскраво проявляються талант й організаторські здібності окремих керівників, які змогли не лише втримати свої підприємства від занепаду, але й спромоглися розширити виробництво, вийти на нові ринки, організувати нові високоефективні господарські структури. Дослідження портрету сучасного успішного вітчизняного керівника може не лише виявити причини такого успіху, але й є актуальним з точки зору можливості оптимізації управлінської діяльності як керівниками вищого рівня, так і менеджерами середньої на нижчої ланки.

В цілому, за результатами дослідження, можна зробити наступні загальні висновки:

1. З точки зору усереднених соціально-демографічних характеристик сучасний вітчизняний керівник – це чоловік, віком від 30 до 49 років, що має вищу освіту (а нерідко й вчену ступінь), як правило походить з інтелігентної сім’ї (батьки мають вищу освіту).

2. Ідеологія та мораль сучасного вітчизняного керівника опосередковуються ринковим середовищем в якому йому доводиться діяти; основна мета керівника – отримання прибутку, успішність справи. Сучасному українському керівникові мало притаманна зацікавленість у підтримці вітчизняної культури, науки, мистецтва (на відміну від керівників фірм США, Західної Європи та Японії, де така практика є звичайною у створенні привабливого іміджу керівника та очолюваного ним підприємства); однак й тут є певні позитивні зрушення, прикладом може слугувати ініціатива президента АТ “ДАНКО” С. А. Момота з підтримки молодих спеціалістів у галузі гірничо-металургійного комплексу шляхом організації конкурсу на кращий проект у цій сфері, який планується зробити щорічним.

3. Дослідження організації професійної діяльності сучасного вітчизняного керівника виявляють певні серйозні недоліки у цій організації, брак управлінської культури. Серед основних найбільших вад управління можна назвати: авторитаризм і несхильність до заохочення підлеглих та до розумного делегування повноважень нижчим керівникам; дріб’язковий контроль, неконструктивне втручання у практику вирішення дрібних виробничих питань тактичного характеру; недостатнє планування діяльності, що зокрема проявляється у відсутності планування рекламної діяльності підприємства, недостатньому використанні (а часом і відмовою від використання) новітніх інформаційних технологій. Шляхи подолання негативних явищ в організації професійної діяльності сучасного керівника слід шукати у вивченні теоретичних засад менеджменту та практичного досвіду успішних вітчизняних та зарубіжних керівників; оволодінні навичками з користування комп’ютерною та оргтехнікою; ознайомлення з основами маркетингу, принципами вивчення ринку та ведення рекламної діяльності.

4. Сучасні успішні вітчизняні керівники мають цілу низку спільних особистісних рис, які сприяють більш якісному і ефективному здійсненню управлінської діяльності; серед таких рис насамперед можна назвати винахідливість, практичність, здатність діяти самостійно, націленість на успіх, вміння спілкуватися з людьми. Особливе місце в структурі особистості успішного вітчизняного керівника займає здатність до впровадження інновацій і схильність до виваженого розумного ризику.

Роблячи загальний висновок можна сказати, що вітчизняні керівники володіють величезним професійним потенціалом, який при його цілеспрямованому розвитку може послужитися не тільки окремому підприємству чи галузі народного господарства, а й сприяти розвиткові вітчизняної економіки в цілому, й у більш загальному підсумку – допоможе подолати кризові явища в економіці України та ввести нашу батьківщину в коло економічно розвинених і заможних європейських держав.

Список використаних джерел

Агеев А. И. Предпринимательство: проблемы собственности и культуры. – М., 1991.

Альгин А. Риск и его роль в общественной жизни. – М., 1989.

Арсеенко А. Инновационный процес и инвестирование нововведений // Віче. – 1996. – № 6.

Васильєв В. В., Мокряк В. Л. Соціологічний моніторинг діяльності керівника. – Дніпропетровськ, 2002.

Головаха Є. І., Паніна Н. В. Тенденції розвитку українського суспільства. Соціологічні показники (Таблиці, ілюстрації, коментар). – К., 2001.

Грабовый П. Г., Полтавцев С. Н. Риски в современном бизнесе. – М., 1994.

Дворова Е. Б. Формирование концепции предпринимательского этоса // Харьковские социологические чтения. – Харьков, 1995.

Ділова еліта України. Найкращі підприємства й організації України та їхні керівники / під ред. Авраменко Л. М., Губського В. В. – К., 2002.

Завод “АВИАНТ”. Этапы пути. 1920-2000. – К., 2000.

Карнегі Д. Ваше преуспевание – в ваших руках. – М., 1993.

Колдін Л. Я. Адміністративний менеджмент (Технологія та психологія організаційно-розпорядчої діяльності керівника). – Суми, 1999.

Корнилова Т. В., Булыгина В. Г., Корнилов А. П. Личностные предпосылки деятельности брокера // Психологический журнал. – 1993. – № 1.

Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1992.

Мусаэлян И. Э., Славинский Ю. О. Психология предпринимательства – новая область отечественной психологической науки // Вестник Московского университета. Сер. 14, психология. – 1995. – № 1.

Организационные формы предпринимательской деятельности в современных условиях / Под ред. В. М. Толочко. – Х., 1993.

Пачковський Ю. Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. – Львів, 2000.

Піддубний В. А. Інноваційні аспекти соціоекономічної діяльності // Економічна соціологія / За ред. Ворони В. М., Пилипенка В. С. – К., 1997.

Пономарёв Я. А. Психология творчества // Тенденции развития психологической науки / Под ред. Ломова Б. Ф., Анцыферова Л. И. – М., 1989.

Ржаницина Л. Политика в области женской занятости // Вопросы экономики. – 1995. –