додаткових номінацій – 10 заохочувальних стипендій ім. Олександра Момота з сертифікаційним підтвердженням “Дипломант ДАНКО” для тих, хто не увійшов до трійки лідерів, але подав цікаві, з точки зору жюрі, роботи. Як зазначено на офіційному сайті ДАНКО: “Головне завдання конкурсу - виявлення молодих талановитих фахівців і стимулювання їхньої науково-технічної діяльності. Крім того, конкурс є своєрідним "полігоном" для розробки нових технологічних проектів у сфері гірничо-металургійного комплексу” . Хочеться вірити, що майбутньому кількість подібних проектів буде невпинно зростати, адже сучасна Україна потребує не тільки керівників-професіоналів, висококласних знавців своєї справи, але й керівників-патріотів, високоморальних громадян своєї батьківщини.
ІІ. Організація професійної діяльності сучасного керівника
2.1. Планування та організація робочого часу вітчизняного керівника
Характерною особливістю управлінської діяльності є те, що вона стосовно трудового процесу не несе в собі наперед визначеної нормативності. Дуже часто цей вид людської праці пов'язаний з визначенням виробничих завдань лише в цілому (стратегічно), без конкретизації і чітко регламентованих шляхів їх виконання. Присутність творчого компоненту в управлінні індивідуалізує спосіб діяльності, стимулює процеси саморегулювання і ситуативну корекцію дій. За таких обставин інколи важко (а подекуди це є неможливим) здійснити аналіз трудового процесу відповідно до загальноприйнятих професіографічних (інженерно-психологічних, ергономічних) вимог. У випадку управлінської діяльності логічно було б лише накреслити вихідні пункти аналізу організації трудового процесу, виходячи із тих параметрів, що безпосередньо є пов'язаними із його суб'єктом. До таких параметрів можна віднести характер планування і різновиди робочих дій керівника та функціональну структуру праці. Такий підхід до вивчення підприємницької діяльності був реалізований Ю. Ф. Пачковським у дослідженні "Я і мій досвід в управлінні" Пачковський Ю. Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. – Львів, 2000. – С. 131-140. . Дослідження проводилися у вигляді стандартизованого інтерв'ю серед керівників, які мали значний досвід роботи у сфері малого і середнього бізнесу. Опитувані відбиралися ймовірним шляхом, але за умови, щоб це були особи в якості засновників (співзасновників) приватних фірм або їх керівництво з високим професійним статусом. Загалом у дослідженні взяло участь 70 керівників. Серед них: 68,2% - це чоловіки і 31,8% представників жіночої статі. Середній вік опитуваних становив 37 років. Нижченаведені результати опитування та їх аналіз.
У структурі діяльності, як показало проведене дослідження (див. табл. ), досить вагоме місце займає планування як невід'ємний елемент трудового процесу, особливо коли мова йде про планування керівником організації власної праці. За самооцінками самих керівників, до такого виду планування схиляється понад половина опитаних, 20,4% керівників робить це час від часу. Крім цього, керівники вагомого значення надають плануванню відносин з діловими партнерами. Про це свідчить той факт, що лише 6,8% опитаних розглядає такий вид планування як непотрібний. Меншою мірою керівники схиляються до планування відносин з колегами по праці, не схильні планувати свій вільний час, а також взаємин з близькими та друзями Пачковський Ю. Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. – Львів, 2000. – С. 133. .
Таблица .
Схильність керівників планувати, у % |
Роблю це постійно | Роблю це час від часу | Вважаю це непотрібним
1. Організація власної праці | 68,0 | 20,4 | 11,6
2. Відносини з діловими партнерами | 54,6 | 38,6 | 6,8
3. Відносини з колегами з праці | 20,4 | 54,6 | 25,1
4. Свій вільний час | 15,9 | 56,8 | 27,3
5. Взаємини з близькими та друзями | 13,7 | 40,9 | 45,4
Отримані результати вказують на важливість планування в діяльності керівника. Планування пронизує не лише її організаційні основи, але й охоплює сферу ділових партнерських відносин. Інший аспект планування - відносини з колегами, проведення вільного часу. Їм у структурі планування не надається надто великого значення і дуже часто розцінюється керівниками як непотрібне.
Значний практичний інтерес являє розгляд витрат часу найманими менеджерами та керівниками фірм на ті чи інші дії протягом певного робочого періоду. Наявні дані засвідчують, що для типової діяльності менеджера характерний наступний розподіл часових витрат: 59% - це заплановані засідання, зустрічі; 22% - робота з паперами, документацією; 10% - незаплановані зустрічі; 6% - розмови по телефону; 3% - поїздки, огляди Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1992. – С. 44. . У свою чергу, діяльність керівника фірми вимагає значних часових витрат на комунікування (спілкування, обмін інформацією). Їх частка в структурі робочого часу становить від 50 до 90% Организационные формы предпринимательской деятельности в современных условиях / Под ред. В. М. Толочко. – Х., 1993. – С. 9. . За даними американських дослідників, менеджери працюють щонайменше 65 годин; керівник - понад 70 годин щотижнево Сірка А. Як провадити бізнес з американцями і канадцями. – К., 1994. – С. 32-33. . Російські дослідники констатують, що керівники фактично працюють в умовах ненормованого робочого дня і робочого тижня - близько 10 годин у день при 5-6 денному робочому тижні. Робочий тиждень російського керівника в середньому становить 53,9 години, а з врахуванням праці вдома (дзвінки, робота з документами тощо) - близько 59 годин Рощина Я. Формирование предпринимательского слоя и дифференциация стилей жизни // Вопросы экономики. – 1998. – № 3. – С. 116. .
У додатку представлені результати суб'єктивного оцінювання українським керівником витрат власного часу у звичайний для нього робочий день. Найбільше часу витрачається на роботу з відвідувачами (близько 2-х годин). Понад годину "з'їдає"