рівневі інтеграції у світову економіку (національні, транснаціональні);

рівневі економічного розвитку країни-засновника (ринкова економіка, перехідна економіка, що розвивається економіка);

формі власності (колективні, частки, державні);

обсягові виробництва (великі, середні, малі);

значенню українського ринку в збутовій діяльності (основний, додатковий, резервний);

патентному захистові продукції (виробники оригінальних або генеричних лік). До слова, наш ринок майже на 80% формується за рахунок препаратов-генериків [70];

характерові груп пропонованих лік (однієї або декількох груп системи АТХ);

стратегії просування (одночасно весь товарний асортимент або самі перспективні торговельні марки);

каналам просування (представництво, спільне підприємство, вітчизняні оптові посередники);

стратегії комунікаційної політики (агресивна, інтенсивна, помірна, непомітна).

3. Перспективи фармацевтичного маркетингу в Україні

В перспективі фармацевтичний ринок України буде більш інтенсивно освоюватись іноземними фармацевтичними компаніями.

Крім експорту готової продукції освоєння ринку України закордонними фармацевтичними компаніями відбувається шляхом створення міжнародних спільних виробництв. На етапі функціонування підприємство «У Фарма», засноване словацьким виробником «Slovakofarma» і вітчизняним — «Киевмедпрепарат», на етапі запуску виробництва — будівництво заводу Gedeon Richter, на етапі зацікавленості відносно транснаціоналізації — Lek, Sagmel, Eli Lilly, Baeyr, GlaxoSmithKline, KRKA і ін. Проте, створення спільних виробництв іноземними фармацевтичними фірмами буде залежати від стабільності загальноекономічної ситуації і законодавчої сфери в країні. У свою чергу окремі українські виробники також включаються в процес фармацевтичної інтернаціоналізації (наприклад, створення в Польщі СП «Варшава-Фармак» по розфасовці готових лікарських засобів вітчизняного заводу «Фармак»).

Для транснаціональних компаній освоєння невеликого українського ринку не є пріоритетом діяльності. Вони не одержують значних доходів від реалізації лікарських засобів у нашій країні на відміну від діяльності на ринках розвитих держав. Для приклада: товарообіг компанії «Pharmacia corporation» на території Франції, що по площі і чисельності населення порівнянна з Україною, щорічно перевищує 200 млн дол. США [41], тобто майже дорівнює обсягові імпорту лікарських засобів в Україні в останні роки [65, 66, 121]. Більшість транснаціональних компаній працюють на нашому ринку на перспективу, оскільки аналіз позитивних тенденцій в економіці країни дозволяє сподіватися на визначені перспективи в майбутньому. На даному етапі розвитку внутрішнього ринку ціль транснаціональних компаній — дати можливість вітчизняним лікарям і пацієнтам ознайомитися зі своєю продукцією [123]. При цьому проводиться зважена цінова політика, пристосована до умов вітчизняного ринку. Адаптувати ціни досить складно, оскільки якісні препарати не можуть коштувати дешево.

Таким чином, основними принципами діяльності більшості транснаціональних компаній в Україні є дослідження ринку, визначення конкурентноздатності своїх товарів і побудова збутової мережі.

Для фармацевтичних фірм із колишніх соцкраїн український ринок має велике значення. Ці компанії характеризуються високими показниками освоєння ринку, оскільки традиційно поставляють лікарські засоби ще з часів колишнього Союзу. Проте, незважаючи на значний обсяг продажів, ці фірми не відчувають абсолютної залежності від нашого ринку, маючи всі можливості для експериментів у сфері організації дистриб’юції і пропозиції нової ідеології руху товарів [78].

Що стосується фармацевтичних фірм із країн СНД і Прибалтики, то сучасний стан взаємин характеризується загостренням конкурентної боротьби між українськими і російськими фармацевтичними виробниками. На сьогодні в Україні зареєстровано близько 250 лікарських засобів російського виробництва, при цьому їхньої ціни, як правило, нижче українських аналогів [64]. Вітчизняна промисловість поки що не може конкурувати ні по вкладенню в рекламні заходи, ні за цінами з виробниками країн Азії і Сходу [70].

Серед закордонних країн-імпортерів, щонайменше, половину обсягу постачань лікарських засобів щорічно забезпечує Німеччина, Індія, Франція, Словенія й Угорщина [121]. У десятку лідерів по обсязі продажів увійшли п'ять іноземних фірм. Зокрема, французько-німецька компанія «Аvеntіs», угорський хімічний завод «Gedeon Richter», французька фірма «Sanofi Synthelabo», словенські підприємства «КRКА» і «Lek» [23].

Щодо вітчизняних виробників, 20 з більш 150 підприємств, що мають право на виготовлення лік у промислових умовах, забезпечують 88% всього обсягу національної фармацевтичної промисловості. В перспективі – збільшення цих об’ємів і укріплення національних виробників на ринку.

Базовими підприємствами-виробниками є ЗАТ «ФФ «Дарниця», АТ «Киевмедпрепарат», ТОВ «ФК «Здоров'я», ВАТ «Фармак», ЗАТ «НЦП «Борщаговский ХФЗ», Индар, Біостимулятор, ВАТ «Галычфарм», ЗАТ «Київський вітамінний завод», ОЗ ГНЦЛС. Вони не тільки роблять більш 69% загального обсягу лікарських засобів, але і є основними замовниками інноваційної і науково-технічної продукції.

Висновки

Основна задача маркетингу в сучасних умовах - підтримувати ринкову орієнтацію підприємства. Маркетинг на підприємстві повинен бути спрямований на досягнення загальних цілей підприємства, включаючи економічні питання і перспективи розвитку підприємства. Виходячи з цього, метою маркетингу є розробка рекомендацій з наступних напрямків:

визначення збутової політики підприємства з урахуванням наявних ресурсів і існуючої динаміки ринку;

координація роботи всіх підрозділів підприємства, що мають відношення до продажів.

Розвиток фармацевтичного маркетингу в Україні в сучасних умовах характеризується застосуванням в процесі маркетингової діяльності різноманітних засобів і методів, у тому числі найновіших. Більшість фармацевтичних компаній України дотримує концепції соціально-відповідального маркетингу, що передбачає визначення нестатків, потреб і інтересів цільових груп споживачів і задоволення їхніх запитів більш ефективними, чим у конкурентів, способами при збереженні і зміцненні благополуччя споживача і суспільства в цілому.

У фармацевтичному маркетингу на сучасному етапі його розвитку в Україні акцент робиться на фармацевтичній допомозі, а не тільки на лікарьский препаратах як товарі.

В перспективах розвитку фармацевтичного ринку України – інтенсивне його освоєння іноземними фармацевтичними компаніями, а також зміцнення положення українських фармацевтичних компаній.

Список літератури

Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Фармацевтичний маркетинг: навч. посібник. – Львів: Наутілус, 2000. – 318 с.

Усенко В. Маркетинг в целом и фармацевтический в