Контрольна робота з менеджменту

План

1. Соціально-психологічні аспекти менеджменту

Породжені швидким розвитком промислового, і особливо масового, виробництва технократичні ілюзії в керуванні почали розвіюватися вже наприкінці 20-х років. Саме життя зажадало формування нової управлінської парадигми, підходу, орієнтованого на людину. Безпосереднім поштовхом до цього послужили знамениті Хоторнські експерименти, які проводилися в американській компанії "Уестерн Електрик" під керівництвом Елтона Мейо, що у результаті психологічних експериментів приходив до висновку: головний вплив на продуктивність роблять не умови праці самі по собі, а увага до персоналу. По суті, він заклав основи теорії людських відносин. Послідовники цієї школи виходили з того, що якщо керівництво піклується про своїх робітників, то їхній рівень задоволеності зросте, що, сприяє підвищенню продуктивності праці. Вони ставили перед собою задачу усунення деперсоніфікованих відносин і заміну їхньою системою партнерства і співробітництва.

Стало зрозумілим, що будь-яка організація являє собою щось більше, ніж просту сукупність людей, що виконують загальні задачі. Вона виявилася ще і складною соціальною системою, де окремі особистості і групи людей взаємодіють на принципах, дуже далеких від формально продиктованих.

Хоторнські експерименти послужили основою для формування школи людських відносин, у початків якої поряд із Мейо стояла Мерів Паркер Фоллетт. Відповідно до теорії цієї школи найважливіший обов'язок менеджера полягав у формуванні колективу, створенні в ньому сприятливого мікроклімату, у турботі про підпорядкований, допомоги їм у повсякденних справах, у тому числі й особистого характеру.

Раціоналізм у менеджменті, при всіх його перевагах, як виявилося, не єдиний, а в багатьох випадках і не кращий шлях підвищення ефективності роботи організацій. У якості реакції на обмеженість управлінського раціоналізму в системі управлінських знань міцно затвердився інший напрямок - поведінкове, засноване на залученні досягнень психології, соціології, антропології для поглиблення розуміння реальної суті керування. На його основі здійснювався виробіток рекомендацій по удосконалюванню людських відносин, мобілізації "людського чинника", участі трудящих у керуванні, підвищенню ефективності лідерства.

Вони вивчали різноманітні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади й авторитету, організаційної структури, комунікації в організаціях, лідерства, зміни змісту роботи і якості трудового життя.

У останні десятиліття широку популярність завоювали саме ідеї "ситуаційного підходу", у рамках якого доводиться правомочність різноманітних типів систем керування (як жорстко регламентованих, так і заснованих на внутрішній свободі) у залежності від конкретних характеристик організації. Використовуючи ситуаційний підхід, менеджери можуть визначити, які методи і засоби будуть найкращим чином сприяти досягненню цілей організації в конкретній ситуації. Системний і ситуаційний підходи є методами, що дозволяють сполучати, приводити у відповідність, пов’язувати частини цілого і тому служать методичним апаратом організації керування.

Вчені, що вивчають поводження людини в трудовому процесі, були зацікавлені в підвищенні продуктивності праці не менше, чим будь-який із “класичних” менеджерів. Зосередивши увагу на робітнику, вони думали, що так зможуть краще стимулювати його працю. Рахувалося, що люди - живі машини й в основі керування повинна лежати турбота про окремого робітника.

Великий внесок у розвиток школи людських відношень був зроблений у 40 - 60-і роки 20-го сторіччя, коли вченими-біхевіористами (від англ. behaviour - поводження) було розроблено декілька теорій мотивації. Одна з них - ієрархічна теорія потреб А. Маслоу. Він запропонував таку класифікацію потреб особистості: фізіологічні; безпека існування; соціальні (приналежність до колективу, спілкування, увага до себе, турбота про інших і ін.); престижні (авторитет, службовий статус, почуття власної гідності, самоповага); самовираження, повне використання своїх можливостей, досягнення цілей і особистий ріст.

Менеджмент, узагалі говорячи, є не що інше, як уміння домагатися досягнення мети, використовуючи знання, навички, прагнення людей, що працюють спільно. Діяльність будь-якої організації залежить від конкретних людей. Люди визначають остаточну придатність устаткування і технології, установлюють для себе обсяг виконуваних функцій, пристосовують під свої можливості структури організації. Отже, люди є центральним і головним елементом у будь-якій системі керування й у будь-який виробничій системі.

Людська активність обумовлена не тільки природними і соціальними потребами, але і запитами особистості, що позначаються на вчинках людини.

Індивідуальна система вчинків спрацьовує від прояву особистісних рис або характеристик. Уміння керівника помічати індивідуальні характеристики конкретної людини дозволяє йому використовувати особистісні якості для більш ефективної праці робітника.

Ситуаційний підхід виділяє три основних аспекти людської діяльності у виробничій організації:*

поводження окремих людей;*

поводження людей у групах;*

характер поводження керівника, функціонування менеджера в ролі лідера і його вплив на поводження окремих людей і груп. Розуміння й успішне використання в керуванні цими аспектами поводження людини робить менеджмент ефективним.

Те, як поводиться людина в товаристві і на роботі, є наслідком складного сполучення індивідуальних характеристик особистості і зовнішнього середовища. Число потенційних індивідуальних характеристик практично нескінченно, і можливість, що два чоловік будуть поводитися однаково в одной і тій же ситуації, практично дорівнює нулю. Поводження людини залежить від цілого ряду характеристик.

2. Аналіз ефективності діяльності менеджера на туристичній фірмі “Яна”

Приватне підприємство “Яна”

Місто київ, вул. Саксаганського, 42, Тел. 490-73-73

Директор: Столар Яна Ігоревна

Державний департамент туризму – Ліцензія серія АА № 123844 від 20.11. 2000 по 20.11.2003-02-24 Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України; Ліцензія Госкомтуризму № 00056 від 20 листопада 2000 р.

Вид господарчої діяльності: організація іноземного туризму, організація внутрішнього туризму, організація зарубіжного туризму, екскурсійна діяльність.

Індитифікаційний код: 21598639

У київському відділенні “Яни” працює 50 працівників.