Екологічний менеджмент

Зміст

Вступ

Тема даної роботи – „Екологічний менеджмент”.

Існуюча екологічна ситуація і тенденції її зміни багато в чому визначаються промисловим виробництвом і господарською діяльністю в цілому. Незважаючи на окремі успіхи і досягнення, загальна картина тут продовжує погіршуватися, що веде до подальшого розвитку екологічної кризи у світі. Основна причина подібного положення полягає в низькій ефективності використовуваних механізмів екологічного контролю і управління на промисловому виробництві, переважно заснованих на твердих адміністративних методах і примусі.

Усе більш очевидною стає необхідність пошуку нових шляхів і підходів до вирішення екологічних проблем промислового виробництва. Основним з таких шляхів у світі загальновизнаним є екологічний менеджмент. На Порядку денному на XXI століття, прийнятому в Ріо-де-Жанейро в 1992р., підкреслюється, що "екологічний менеджмент варто віднести до ключової домінанти стійкого розвитку й одночасно до вищих пріоритетів промислової діяльності і підприємництва" (Earth Summit'92. The United Nations Conference on Environment and Development).

У самому загальному виді й екологічне управління й екологічний менеджмент можна визначити як комплексну різнобічну діяльність, спрямовану на реалізацію екологічних цілей проектів і програм.

1. Стандарти і міжнародні рекомендації в області систем екологічного менеджменту

1.1 Британський стандарт в області систем екологічного менеджменту BS 7750

У рамках розробки підходів до створення і зміцнення Єдиного Європейського Ринку Європейське Співтовариство прагне створити тверду систему екологічного законодавства і контролю виконання його вимог. Одним з лідерів апробації нових ринкових інструментів екологічного менеджменту є Великобританія, де в 1990 році був прийнятий новий "Екологічний Акт" (Environmental Act), за яким у 1992 році вийшов Стандарт в області систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environmental Management Systems), підготовлений і випущений Британським Інститутом Стандартизації відповідно до запиту Британської Конфедерації Промисловості. Стандарт BS 7750 цілком вписується у вимоги стандарту якості BS 5750 (і ISO 9000). Стандарт не пропонує і не визначає вимог до природоохоронної діяльності підприємства, але містить рекомендації, корисні для створення ефективної системи екологічного менеджменту, для розвитку ініціативного екологічного аудирування, що повинно позначитися на поліпшенні екологічних характеристик діяльності організації в цілому. На початковому етапі передбачалося, що британські підприємства на добровільній основі будуть приводити характеристики своєї діяльності у відповідність із принципами BS 7750. Пізніше до Великобританії приєдналися й інші держави, а сам стандарт, детально розроблений і супроводжений об'ємистими навчальними посібниками, послужив основою для підготовки міжнародних документів.

Стандарт BS 7750 припускає наступні стадії розробки і впровадження системи екологічного менеджменту:

Попередній огляд ситуації. Необхідно визначити всі екологічні нормативні вимоги потрібно застосовувати до діяльності підприємства, і установити, які елементи екологічного менеджменту вже практично використовуються на даному об'єкті.

Розробка заяви про екологічну політику, яка б охоплювала всі аспекти діяльності і продукцію підприємства і була роз'яснена і прийнята до виконання всіма уповноваженими сторонами (підрозділами, особами).

Визначення структури розподілу обов'язків і відповідальності в системі екологічного менеджменту.

Оцінка ступеня впливу підприємства на навколишнє середовище. Необхідно скласти перелік встановлених нормативів, характеристик викидів в атмосферу, у воду, розміщення відходів, а також опис аспектів впливу на навколишнє середовище підприємств-постачальників.

Розробка екологічних цілей і задач підприємства.

Визначення тих стадій виробництва, процесів і видів діяльності, реалізованих на підприємстві, що можуть вплинути на навколишнє середовище, і розробка системи контролю їхнього функціонування.

Розробка програми екологічного менеджменту, призначення відповідального за її виконання старшого менеджера. Програма повинна бути складена таким чином, щоб враховувалися не тільки нинішні, але і всі минулі види діяльності підприємства, а також ймовірний вплив на навколишнє середовище життєвого циклу нових видів продукції.

Розробка і випуск детального керівництва, що дозволяло б аудиторові системи екологічного менеджменту визначити, що система функціонує, і враховує всі значимі аспекти впливу підприємства на навколишнє середовище.

Встановлення системи реєстрації всіх екологічно значимих подій, видів діяльності і т.п., наприклад, записів випадків порушення вимог екологічної політики, описів розпочатих мір для поліпшення ситуації, звітів про підсумки інспекції і поточного контролю.

Аудит BS 7750 включає опис процедури аудирування і деталізує вимоги до аудиторського плану. Поза залежністю від цього, акредитуюча організація може розпочати зовнішню перевірку підсумків внутрішнього аудирування (у BS 7750 під аудируванням розуміється систематична оцінка, що проводиться для того, щоб визначити, чи погодиться функціонування системи екологічного менеджменту з запланованими цілями, задачами, структурою і т.п., чи є впроваджена система екологічного менеджменту ефективною і чи відповідає вона вимогам екологічної політики підприємства.

BS 7750 був прийнятий Фінляндією, Нідерландами і Швецією. Франція, Ірландія й Іспанія розробили свої стандарти. Австрія зволіла чекати опублікування міжнародних вимог до систем екологічного менеджменту.

1.2 Схема екологічного менеджменту й аудиту EMAS

У березні 1992 року в Європейському Співтоваристві були випущені "Вимоги до еко-аудирування". Ціль цього документа - створити стимули використання прийомів екологічного аудирування для оцінки діяльності підприємств. Причому оцінки, що включає не тільки перевірку виконання вимог природоохоронного законодавства, але і перевірку задач власної екологічної політики підприємства. Цікаво, що вимоги були підготовлені відповідно до п'ятої програми екологічних дій ЄЕС, заснованої на висновках і рекомендаціях доповіді Гру Брундтланд "Наше загальне майбутнє" (1987 рік) і на "Хартії бізнесу для цілей стійкого розвитку" (Міжнародна торгово-промислова палата, 1991 рік) які надають перевагу превентивним мірам і принципам розподілу відповідальності в охороні навколишнього середовища.

В 1993 році були остаточно погоджені й опубліковані вимоги до створення Схеми екологічного менеджменту й аудирування (Eco-management and audit scheme or EMAS); підприємства одержали можливість бути сертифікованими відповідно до EMAS з 1995 року.

Система екологічного менеджменту являє собою modus operandi для промисловості,