необхідний для досягнення цілей екологічної політики і поетапного вирішення конкретних задач. Існує чітка паралель між вимогами до організації системи "всеосяжного менеджменту якості" TQM (Total Quality Management) і системи екологічного менеджменту EMS. Відзначимо, що ядром філософії менеджменту в розвинутих країнах вважається всеосяжна система якості (ТQМ), що націлена на ефективне одержанні якісної продукції і послуг (через весь життєвий цикл - від сировини через виробництво до життя самої продукції й остаточного розміщення відходів).
Ціль розробки EMAS полягала в оцінці і поліпшенні екологічних характеристик діяльності промислових підприємств і в створенні умов для надання населенню екологічної інформації. Передбачалося, що впровадження систем екологічного менеджменту буде сприяти постійному поліпшенню екологічних характеристик діяльності підприємств шляхом:
розробки і реалізації екологічної політики й екологічних програм;
періодичної об'єктивної і систематизованої оцінки параметрів діяльності всіх підрозділів підприємства;
надання населенню екологічної інформації про підприємство.
Реєстрація (сертифікація) організацій відповідно до вимог є добровільною; система створена винятково для промислових підприємств. На думку експертів Центра природоохоронних технологій (Великобританія) вигоди від впровадження системи екологічного менеджменту (а відповідно, і стимули) полягають у тому, що:
менеджмент націлюється на ключові види діяльності - усе починається з оцінки впливу, приоритезації проблем;
полегшується вирішення проблем, досягається велика відповідальність, чіткий розподіл обов'язків, системний підхід;
виникає потенційна можливість зменшення витрат шляхом раціоналізації споживання води, енергії, сировини, зменшення утворення відходів;
гарантується відповідність мінливим вимогам природоохоронного законодавства;
мінімізується ризик залучення до судової відповідальності;
враховуються інтереси всіх сторін (здійснюється інформування і розподіл обов'язків між співробітниками і зовнішніми учасниками - громадськістю);
поліпшується позиція підприємства на ринку за рахунок кращих екологічних показників;
досягається реальне поліпшення екологічних показників, тобто відбувається зменшення впливу реалізованих процесів, послуг і продукції на стан навколишнього середовища.
Цикл системи екологічного менеджменту відповідно до вимог EMAS включає п'ять основних компонентів:
розробку екологічної політики і випуск документа (заяви), що описує прагнення організації до досягнення конкретних екологічно значимих цілей шляхом вирішення визначених задач;
оцінку існуючої ситуації, тобто встановлення початкових характеристик діяльності, стосовно яких буде оцінюватися ефективність функціонування системи екологічного менеджменту;
формулювання конкретних задач (тобто встановлення тих характеристик діяльності, що підлягають поліпшенню), що відповідають цілям екологічної політики підприємства;
розробка екологічної програми, що деталізує шляхи і стадії вирішення поставлених задач;
проведення екологічного аудирування для того, щоб періодично перевіряти, чи вирішуються поставлені організацією задачі і чи призводить функціонування системи екологічного менеджменту до поліпшення екологічних показників діяльності підприємства.
Як видно, багато з вимог описаних стандартів досить близькі. Вважається, що британський стандарт BS 7750 послужив моделлю для розробки європейського рекомендаційного документа EMAS. На сьогодні існують серйозні підручники і посібники, що детально описують кожен крок розробки і впровадження систем екологічного менеджменту й аудирування відповідно до вимог EMAS.
1.3 Серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту
Появу ISO 14000 - серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах і в компаніях - називають однією з найбільш значних міжнародних природоохоронних ініціатив. Система стандартів ISO 14000 орієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрації речовин і т.п.) і не на технології (вимога використовувати або не використовувати визначені технології, вимога використовувати "найкращу доступну технологію"). Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту. Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні бути введені і повинні дотримуватися визначені процедури, повинні бути підготовлені визначені документи, повинні бути призначені відповідальні за визначені напрямки екологічно значимої діяльності. Основний документ серії - ISO 14001 - не містить ніяких "абсолютних" вимог до впливу організації на навколишнє середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі повинна оголосити про своє прагнення відповідати національним стандартам.
Такий характер стандартів обумовлений, з одного боку, тим, що ISO 14000 як міжнародні стандарти не повинні вторгатися в сферу дій національних нормативів. З іншого боку, попередником ISO є "організаційні" підходи до якості продукції, (наприклад, концепція "всеосяжного менеджменту якості" - total quality management), згідно з яким ключем до досягнення якості є вибудовування належної організаційної структури і розподіл відповідальності за якість продукції і послуг.
Рішення про розробку ISO 14000 стало результатом Уругвайського раунду переговорів по Всесвітній торговельній угоді і зустрічі на вищому рівні по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Стандарти ISO 14000 розробляються Технічним комітетом 207 (TC 207) Міжнародної Організації Стандартизації (ISO) з урахуванням вже зарекомендувавших себе міжнародних стандартів по системах менеджменту якості продукції (ISO 9000), відповідно до яких в даний момент сертифіковано більш 70000 підприємств і компаній по всьому світі.
Передбачається, що система стандартів буде забезпечувати зменшення несприятливих впливів на навколишнє середовище на трьох рівнях:
Організаційному - через поліпшення екологічного "поводження" корпорацій.
Національному - через створення істотного доповнення до національної нормативної бази і компонента державної екологічної політики.
Міжнародному - через поліпшення умов міжнародної торгівлі.
Документи, що входять до системи, можна умовно розділити на три основні групи:
принципи створення і використання систем екологічного менеджменту (ЕМС);
інструменти екологічного контролю й оцінки;
стандарти, орієнтовані на продукцію.
У трьох названих областях розроблені і розробляються наступні документи (таблиця 1):
Таблиця 1 |
Принципи екологічного менеджменту | Прийнятий
ISO 14001 | Системи екологічного менеджменту (ЕМС) - специфікації і посібник з використання | +
ISO 14004 | ЕМС - Загальний посібник із принципів, систем і методів | +
ISO 14014 | Посібник з визначення "початкового рівня" екологічної ефективності підприємства. Повинно використовуватися перед створенням формальної системи екологічного менеджменту
Інструменти екологічного регулювання й оцінки
ISO 14010 | Посібник з екологічного аудиту - Загальні принципи екологічного аудиту | +
ISO 14011/1 | Посібник з екологічного аудиту - Процедури аудиту