Курсова робота з маркетингу

Зміст

1.Теорія конкурентноспроможності.

Конкурентноздатність товарів і послуг — ключовий фактор якості життя. На думку комісії ЮНЕСКО по народонаселенню і якості життя , поняття «якість життя» містить у собі наступне:

1) здоров'я;

2) освіту;

3) раціональне (адекватне) харчування;

4) стабільну, екологічно чисте навколишнє середовище, включаючи житло;

5) безпека;

6) охорона здоров'я;

7) участь у житті суспільства, створення необхідних послуг для розвитку суспільства;

8) справедливість;

9) рівність чоловіків і жінок.

Виконання перших семи умов безпосередньо залежить від конкурентноздатності товарів і послуг.

Конкуренція є формою взаємного суперництва суб'єктів ринкової економіки. Засобом конкуренції є товари і послуги, за допомогою яких фірми, що змагаються, прагнуть завоювати визнання й одержати гроші споживача. Якщо об'єктом конкуренції вважати потреби групи споживачів, що утворять сегмент ринку, обраний фірмами-суперниками, а суб'єктами — фірми-виготовлювачі і фірми, що надають послуги, то конкуренцію можна представити у виді моделі (мал. 1).

Рис. 1. Променева модель конкуренції

С1—С6 — суб'єкти (виготовлювачі товарів); О — об'єкт.

Зони конкуренції:

1 — тотальна;

2 — сильна; 3— середня; 4 — слабка

Дія безлічі суб'єктів спрямовано винятково на один об'єкт. У моделі позначені зони, що виконують роль відюоричних рівнів. Зону тотальної конкуренції досягають тільки суб'єкти, товар (послуга) якы цілком задовольняють потреби споживачів сегмента. Товари, що не відповідають вимогам цієї групи споживачів, відсіваються.

Конкуренція базується на двох процесах: суперництві і задоволенні потреб. Процес конкуренції представляється як система векторів, утворених дією зазначених процесів (мал. 2). Вектор задоволення пбтребности а визначається потребительной вартістю товару, а вектор суперництва b — числом виробників товарів-аналогів і характеристикою конкурентного середовища. Вектори а і b дають сукупний вектор — вектор конкурентноздатності.

Рис. 2. Конкуренція як результуючий вектор

K, K2,, Kз — вектор конкуренції K1 < K2 < K 3

a1, а2, а3 — вектор задоволення потреби a1,< а2,< а3 ;

b1, b2, b3 — вектор суперництва b1,< b2,< b3 ;

Конкуренція ставить за обов'язок фірмам створювати конкурентноздатний товар чи надавати конкурентноздатну послугу. Існує діалектичний зв'язок конкуренції і конкурентноспроможності — одне випливає з іншого. Природно, що категорії «конкуренція» і «конкурентноздатність» повинні відноситися до фіксованого періоду часу і конкретному ринку.

Термінологія в області конкурентноздатності об'єктів не стандартизована. Передумовою до визначення понять у будь-якій області є систематизація. Головною ознакою систематизації в розглянутій області є об'єкт оцінки конкурентноздатності:

Конкурентноспроможність продукції — здатність продукції відповідати вимогам даного ринку в розглянутий період.

Оцінкою конкурентноздатності товарів і послуг займаються різні суб'єкти ринку — підприємства-виготовлювачі, підприємства сфери послуг, споживчі організації. Але, як говорилося вище, у кінцевому рахунку оцінка конкурентноздатності є прерогативою споживача. З ряду аналогів він вибирає товар (послугу), що більше відповідає його потребам. Тому можна погодитися і з таким варіантом визначення: «Конкурентноздатність товару показує ступінь привабливості для здійснюючого реальну покупку споживача». Оцінювати конкурентноздатність випливає в системі координат «час-простір».

Конкурентноздатність розглядається як властивість продукції. Її кількісною характеристикою є показник конкурентноздатності продукції. Основним, найбільш розповсюдженим показником є інтегральний показник якості.

Інтегральний показник якості продукції являє собою відношення сумарного корисного ефекту від використання продукції по призначенню (Пэ) до сумарних витрат на створення (Зп) і експлуатацію продукції (Зэ).

І = Пэ

Зп + Зэ

Оскільки сутність поняття конкуренції — це суперництво, то виникає необхідність у використанні відносного показника конкурентноздатності — «рівня конкурентноздатності».

Рівень конкурентноздатності продукції — це кількісна відносна характеристика здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в порівнянні з продукцією конкурентів.

1.1.Конкурентноспроможність продукції як міра прибутку підприємства.

Як відомо, доход (F) від реалізації партії товару обсягом D за ціною Спр складає: F — DC пр .Обсяг реалізації визначається конкурентноздатністю товару, зокрема інтегральним показником якості.

Досить реальну оцінку обсягу можна одержати по формулі

D = dІ2.

Коефіцієнт d у формулі визначається за результатами аналіза ринкових продажів товарів-аналогів, що користаються попитом у споживача.

З обліком формули величина доходу може бути визначена як:

Величина прибутку (L) від реалізації партії визначається як різниця доходу (F) і витрат (В): L= F - B.

Звідси величина прибутку дорівнює:

L=(d2Cnp)-B.

З формули видно, що прибуток знаходиться в квадратичній залежності від інтегрального показника якості — міри конкурентноздатності .

Спосіб одержання прибутку підприємством є свого роду «демаркаційною» лінією, що розділяють підприємства-бракороби і підприємства з високою репутацією. Перші домагаються прибутку, знижуючи витрати на шкоду якості (застосовують неповноцінні дешеві замінники, скорочують технологічний цикл виготовлення і т.п.). Інші домагаються підвищення прибутку за рахунок як поліпшення якості, так і зниження витрат не на шкоду якості.

У рамках цивілізованого ринку прибуток завжди засіб, а не ціль.

Коли прибуток у підприємця стає єдиною метою, то його стратегією є злодійство. Метою повинна бути задоволеність споживачів, задоволеність персоналу роботою в організації й ін.

1.2. Критерії та фактори конкурентноспроможності продукції

Використовувані при оцінці конкурентноздатності характеристики можуть бути якісними (відповідність товару моді, чи відсутність наявність дефекту й ін.) і кількісними (продуктивність м'ясорубки,.споживана потужність холодильника й ін.). Отже, критерій конкурентноздатності — це якісна і (чи) кількісна характеристика продукції, що служить підставою для оцінки її конкурентоспроможності.

Стосовно кількості характеристик, що враховуються при оцінці конкурентноздатності, варто розрізняти (за аналогією з класифікацією показників якості) одиничний і комплексний критерії.

Одиничний критерій конкурентноздатності відноситься до однієї з простих характеристик, що визначають конкурентноздатність. Прикладами є продажна ціна, ступінь автоматизації приладу.

Комплексний критерій конкурентноздатності відноситься до сукупності характеристик, що визначають конкурентноздатність. Різновидами комплексного критерію є групові й узагальнені критерії.

Груповий критерій конкурентноздатності — це комплексний критерій, що відноситься до групи характеристик, що