Вимоги, специфічні для окремих країн, викликані особливостями закордонних стандартів, умовами експлуатації (можливість експлуатації в умовах вологого тропічного клімату, солесодержащей атмосфери), національними особливостями країни.Обмеження, що вводяться країною на державному рівні, часто служать інтересам захисту національної промисловості від натиску закордонних конкурентів.

5. Попередження подвійного рахунка. Зміна ряду критеріїв відбивається як на корисності, так і на вартості товару чи послуги.

Наприклад, підвищення надійності, з одного боку, підвищує стабільність рівня якості, з іншого боку -— знижує ціну споживання. Оскільки розділити подвійний ефект часто важко чи неможливо, то для забезпечення точності розрахунку інтегрального показника якості значення показників надійності варто враховувати чи в чисельнику, чи в знаменнику формули цієї відносної характеристики щоб уникнути подвійного рахунка.

Випереджати подвійний рахунок також необхідно при оцінці конкурентноздатності з застосуванням критерію «рівень новизни». Якщо новизна досягається поліпшенням показників якості (модернізація, удосконалення товару), то цей факт треба врахувати при розрахунку одного з двох критеріїв — «рівень новизни» чи «рівень якості».

6. Формування номенклатури критеріїв конкурентноздатності з урахуванням рекомендуемых вимог і перевищення обов'язкових вимог. По більшості товарів об'єктом вимог, що рекомендуються, є вимоги до призначення, надійності й естетичності товару. Відповідність товару цим вимогам забезпечує його належна якість.

Перевищення цих вимог забезпечує товару конкурентні переваги. Показники якості, що лежать в основі цих вимог, складають основу номенклатури критеріїв конкурентноздатності.

Складові основу обов'язкових вимог (безпеки, екологічності) показники виконують роль обмежників, оскільки їхня відповідність нормам стандарту є умовою обов'язкової сертифікації і допуску до оцінки конкурентноздатності. Але якщо по якому-небудь показнику досягається перевищення обов'язкової норми стандарту, то він повинний ввійти в номенклатуру критеріїв конкурентноздатності.

Номенклатура критеріїв включає як кількісні, так і якісні характеристики. Критеріями можуть служити і фактори, що опосередковано характеризують показники якості, наприклад «наявність системи якості», «використання екологічно безпечної технології».

2.2. Порядок оцінки конкурентноздатності товарів

На мал. 3, представлена схема оцінки конкурентноздатності товарів на стадії проектування нової продукції. Принципово вона подібна зі схемою робіт з оцінки рівня якості, розходження спостерігається лише в етапах, зв'язаних з оцінкою вартісних критеріїв.

Розглянемо порядок оцінки за укрупненою схемою:

1) вибір товарів-аналогів;

2) вибір номенклатури критеріїв;

3) визначення конкурентноздатності різними методами.

Вибір товарів-аналогів. Добір здійснюють по двох ознаках. По-перше, аналоги, виходячи з якості і ціни, повинні бути подібні по соціальному призначенню (для одного сегмента ринку). По-друге, вони повинні бути ідентичні по функціональному призначенню. Добір аналогів по другій ознаці здійснюють за допомогою класифікаційних показників. До них відносяться: якісні ознаки, що визначають призначення товару наявність додаткових пристроїв параметри, що визначають типорозмір продукції (вантажопідйомність автомобіля, обсяг двигуна мотоцикла); умови експлуатації (стаціонарний телевізор, переносної телевізор).

Оскільки в кожного оцінюваного різновиду товару існує велика кількість аналогів, то виникає задача відібрати для порівняльного аналізу базові зразки. Критерієм добору можуть бути: значна частка товару на ринку; приналежність товару до групи продукції, що надходить на регіональний ринок; позитивний імідж товаровиробників; наявність необхідної інформації про критерії конкурентноздатності. Існують наукові методи добору базових зразків.

Добір виробляється за допомогою оціночних показників — показників якості шляхом попарного зіставлення товарів.

Загальна схема дослідження конкурентноспроможності товарів Мал. 3

Виділення базових зразків на основі методу попарного зіставлення аналогів здійснюється в такий спосіб:—

аналог не може бути визнаний базовим зразком і виключається з наступних зіставлень, якщо він уступає іншому аналогу хоча б по одному показнику, не перевершуючи його ні по яким з інших;—

обидва аналоги залишаються для подальшого зіставлення з іншими, якщо по одним показниках краще перший аналог, а по іншим — другий, при цьому значення деяких показників в аналогів можуть збігатися.

У результаті попарного зіставлення аналогів залишаються аналоги, кожний з який не уступає жодному з інших по сукупності оціночних показників. Аналоги, що залишилися, і є базовими зразками.

Вибір номенклатури критеріїв. Вибір номенклатури критеріїв, як і показників якості, здійснюється на основі міжнародних і вітчизняних стандартів, експлуатаційної документації. Важливим джерелом інформації служать каталоги і проспекти фірм-виготовлювачів.

При формуванні номенклатури критеріїв, зокрема споживчих показників якості, варто керуватися принципом кваліметрії, відповідно до якого приймається до розгляду тільки обмежене число найбільш істотних характеристик об'єкта оцінки — 8—10 головних показників. При надлишковій номенклатурі (що характерно для складнотехнічних товарів) мається небезпека розчинити головні показники в достатку другорядних. У ряді випадків велике число показників (більш 30—40) створює тільки видимість точного рішення, приводить до багаторазового зростання складності розрахунків.

У гнітючому числі робіт за основу оцінки конкурентноздатності приймається номенклатура, що включає показники якості і продажну ціну. Тільки в роботах дослідницького характеру приводиться розрахунок ціни споживання. Розглянуті вище критерії — споживча новизна, імідж, інформативність, — безумовно, враховуються при факторному аналізі конкурентноздатності, розробці стратегії просування товару. Але дослідники поки, як правило, не включають їх у розрахунок узагальненого показника конкурентноздатності.

Оцінка конкурентноздатності різними методами. Оцінка здійснюється товаровиробниками при проектуванні нового товару, торговими організаціями при аналізі ринку, споживчими організаціями в рамках незалежної споживчої експертизи.

При оцінці одиничних критеріїв конкурентноздатності використовуються вимірювальні, розрахункові, експертні, соціологічні, експериментальні і реєстраційні методи. Розрахунок групових і узагальнених критеріїв здійснюється розрахунковим методом.

У табл. 2. представлена класифікація методів оцінки.

Табл. 2

Ознака кваліфікації | Групування методів

До прямих методів відносяться методи, засновані на номенклатурі критеріїв, що включає інтегральний показник якості — відношення якість/ціна. Часто в залежності від значення цього відношення товари ранжируют, привласнюючи