До непрямих методів відносяться методи, засновані на номенклатурі, що включає тільки характеристики якості. Відсутність у номенклатурі продажної ціни дозволяє тільки побічно судити про конкурентноздатність товарів. Тому застосування методу виправдане в тому випадку, коли оцінювані товари мають близькі значення роздрібної ціни. Як критерій для прийняття висновку про конкурентноздатність використовуються як кількісні характеристики (рівень якості, комплексний показник якості), так і якісні. У ролі останньої може виступати такий критерій, як ступінь відповідності вимогам стандарту.

Методи, застосовувані на стадіях проектування і виробництва використовуються для прогнозування конкурентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості і зниження - ціни споживання нових зразків товарів. На іспитовій базі виготовлювача, як правило, виробляються порівняльні іспити проектованого зразка і закордонних аналогів по всіх основних показниках якості, включаючи показники надійності. Єдина методична і лабораторна база забезпечує порівнянність результатів, а виходить, одержання об'єктивних даних про технічний рівень оцінюваних аналогів.

Типова схема оцінки конкурентноздатності на виробництві представлена на мал. 3. Як показник конкурентноздатності, як правило, використовується інтегральний показник якості. Комплексний показник якості розраховується по формулі середнього зваженого арифметичних.

Методи, застосовувані на стадіях реалізації й експлуатації, використовують торгові і споживчі організації. У торгових організаціях оцінюють конкурентноздатність на основі обсягу продажів, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів. Власне кажучи, торгові організації спираються на думку покупців, що «голосують карбованцем» за той чи інший товар. На підставі даних про попит торгові організації регулюють обсяги закупівлі товару чи згортають його закупівлю.

По обсязі продажів українських і імпортних товарів магазини міста визначають у кожній групі товарів (м'ясних, молочних, кондитерських товарів, косметики і парфумерії, засобів гігієни й ін.) «лідера продажів».

Список використаної літератури.

1. И.М. Лифиц теория и практика оценки конкурентноспособности товаров и услуг. – М:2001 - 224 с.

2.Азоев Г.Л. Маркетинговые технологии ведения конкурентной борьбы // Вестник государственного университета управления , 1999 №1 с. 69-77

3.Голубков Е.П. Изучение конкурентов и завоевание приимуществ в конкурентной борьбе // Маркетинг в Россия и зарубежом. С. 28-43

4. Голубков Е.П. Основы маркетинга - М: 1999 – 656 с.

5.Дудкин В.И. Конкурентоспособность продукции : сущность, анализ, оценка, пути и меры повышения // Экономика и комерция 1998 №3-4 с. 69-84

6.Лифиц И.М. Методология оценки конкурентоспособности услуг торговли // Маркетинг. 1997 № 3 с. 62-69