Стимули заохочування до праці при цій теорії ефективні в такій по-слідовності: матеріальне заохочення, моральне заохочення, самостверд-ження, примус.

Таким чином, працівники описаних теорій «X», «Y» та «Z», належать до різних груп і надають переваги різним мотивам поведінки та стимулам заохочування до праці. На підприємствах є всі типи людей, тому застосо-вування тієї чи іншої концепції мотивації визначається часткою праців-ників конкретного типу в групі.

Змістовні теорії мотивації

З розвитком продуктивних сил суспільства набули значного поширен-ня розробки теорії мотивації, в основі яких були різні підходи, що дало можливість умовно їх розділити на дві великих групи: змістовні та процесійні.

Змістовні теорії мотивації вивчають потреби людини й пропонують їх ієрархічну класифікацію, що дозволяє робити висновки щодо механізму мотивації людини.

Із змістовних теорій мотивацій найбільш відомими є :

а) теорія потреб Маслоу;

б) теорія існування, зв'язку та росту Альдерфера;

в) теорія набутих потреб Мак-Клелланда,

г) теорія двох факторів Герцберга.

Теорія потреб Маслоу

А. Маслоу — один із великих вчених у галузі мотивації та психології.

Його теорія психології управління включає такі ідеї і ґрунтується на таких передумовах:

люди постійно мають якісь потреби;

люди виділяють певний набір сильно виражених потреб, які можна об'єднати в окремі групи;

групи потреб знаходяться в ієрархічному розміщенні відповідно один до одного;

потреби, якщо вони не задовольняються, змушують люди ну діяти. Задоволені потреби не мотивують людей;

якщо одна потреба задовольняється, то її місце замінює інша;

звичайна людина відчуває одночасно декілька різних потреб, які перебувають у комплексній взаємодії;

потреби, що розташовані в основі піраміди, вимагають першочер-гового задоволення;

потреби більш високого рівня починають активно впливати на лю-дину після задоволення потреб нижчого рівня.

Відповідно до теорії Маслоу існує п'ять груп потреб:

Фізіологічні потреби.

Потреби в безпеці та впевненості в майбутньому.

Потреби належності до певної соціальної групи.

Потреби визнання й поваги.

Потреби в самовираженні.

Фізіологічні потреби. До цієї групи відносять потреби в їжі, у одязі, житлі і т.п. — це ті, які людина повинна задовольнити, щоб вижити. Люди, котрі працюють в основному із-за необхідності вижити, мало цікавляться змістом роботи, вони концентрують свою увагу на оплаті, умовах праці, можли-вості уникати втомленості. Для управління такими людьми потрібно, щоб мінімум заробітної плати забезпечував виживання і робочі умови не по-гіршувати їх існування.

Потреби в безпеці. Потреби цієї групи пов'язані із бажанням людей пе-ребувати у стабільному і безпечному стані, мати добрі житлові умови, бути захищеними від страху, болю, хвороби. Для управління такими людьми потрібно створити надійну систему соціального страхування, застосову-вати справедливі правила регулювання їх діяльності, оплачувати працю вите за прожитковий рівень.

Потреби належності до певної соціальної групи. Людина хоче бути чле-ном певної групи людей, брати участь у громадських заходах. Ставлення до таких працівників з боку керівників має носити форму дружнього парт-нерства, таким людям потрібно створити умови для спілкування на роботі. Добрі результати забезпечує бригадна форма організації праці, групові за-ходи за межами роботи, нагадування працівникам про те, що їх цінять ко-леги по роботі.

Потреби визнання й поваги. Ця група потреб відображає бажання лю-дей бути компетентними, сильними, здібними, впевненими в собі, а та-кож бачити, що оточуючі визнають їх і поважають за це. Управління таки-ми людьми вимагає використання різних форм морального заохочення, вираження, визнання їх заслуг. Для цього корисним може бути присвоєн-ня титулів і звань, висвітлення в ЗМІ, вручення різного роду почесних на-город.

Потреби у самовираженні. Ця група об'єднує потреби, що виражають-ся в бажанні людини нового використання своїх знань, здібностей, умінь для самовираження в бізнесі, менеджменті, політиці, науці. Ці потреби мають, як правило, індивідуальний характер. При управлінні такими людь-ми необхідно давати їм оригінальні завдання, які дозволяють максималь-но реалізувати свої знання, давати більшу свободу у виборі засобів вирі-шення завдань.

Теорія потреб Маслоу — одна із найбільш відомих теорій мотивації. Вона показує, як ті чи інші потреби можуть впливати на мотивацію люди-ни до праці і як надати людині можливості для задоволення своїх потреб.

Разом з тим, в концепції цієї теорії є ряд негативних моментів:

потреби проявляються по-різному в залежності від багатьох ситуацій-них факторів (зміст і умови праці, становище в колективі, вік);

не завжди спостерігається чітка послідовність однієї групи потреб за іншою, як це виділяє піраміда Маслоу;

задоволення верхньої межі не обов'язково послаблює їх вплив на мотивацію.

Теорія існування, зв'язку та росту Альдерфера

К.Альдерфер вважає, що потреби людини можуть бути об'єднані в окремі групи. На відміну від Маслоу, він виділяє тільки три таких групи: потреби існування; потреби зв'язку; потреби росту.

Потреби існування, за Альдерфером, складаються із двох груп: фізіо-логічні та безпеки.

Потреби зв 'язку відображають соціальну природу людини, її бажання бути членом сім'ї, мати друзів, колег, ворогів, керівників, підлеглих. До цієї потреби можна повністю віднести потреби визнання, поваги та безпе-ки.

Потреби росту аналогічні потребам самовираження, які пов'язані з бажанням розвитку і самовдосконалення.

Ці три групи потреб, також як і в теорії Маслоу, розміщені ієрархічно. Проте між цими теоріями є одна принципова відмінність. За Маслоу, рух від потреби до потреби проходить тільки знизу вверх, тобто коли задово-лені потреби нижчого рівня, людина переходить до наступної, більш ви-сокої потреби. Альдерфер вважає, що рух іде в обидві сторони: наверх, якщо не задоволені потреби нижчого