Концепція управління персоналом ґрунтується на представленні про місце людини в організації. Можна виділити 3 основних аспекти даної концепції:

Економічний – дав початок використанню трудових ресурсів, де головне місце залишилося технологіям. Містить у собі:

Єдність керівництва

Строга ієрархія

Дисципліна

Підпорядкування індивідуального загальному

Баланс між владою і її відповідальністю

Органічний - складається з двох концепцій (управління персоналом підприємства і управління людськими ресурсами) – потреби, мотиви, а також розуміння, що підприємство – це збори частин, з'єднаних лінією управління у виді контролю.

Гуманістичний – розглядає підприємство, як – гуманістичний центр із властивої йому організаційною культурою.

Організаційна культура – представлення про мету і цінності, властиві даному підприємству, специфіки поводження персоналу й адміністраторів, способів реагування на навколишню нас життя.

До числа основних задач управління персоналом відносять:

1. Допомога фірмі в досягненні мети.

2. Забезпечення фірми кваліфікованими і зацікавленими працівниками.

3. Ефективне використання майстерності і здібностей персоналу.

4. Удосконалювання систем мотивації.

5. Підвищення рівня задоволеності працею.

6. Розвиток систем підвищення кваліфікації і професійного утворення.

7. Збереження сприятливого клімату.

8. Планування кар'єри, тобто просування по службі, як вертикальне, так і горизонтальне.

9. Підйом творчої активність персоналу.

10. Удосконалювання методів оцінки діяльності персоналу.

11. Забезпечення високого рівня умов праці і якість життя в цілому.

Найбільш загальні 3 задачі управління персоналом включають:

Забезпечення кадрами

Ефективне використання кадрів

Професійний і соціальний розвиток кадрів.

Усі служби управління персоналом формуються виходячи саме з цих цілей.

Сучасний підхід до управління персоналом на підприємстві укладається в наступному:

1) створення філософії управління персоналом.

2) створення служб управління персоналом.

3) застосування нових технологій у управлінні персоналом.

4) створення і вироблення спільних цінностей, соціальних норм, установки поводження, що регламентує поведінку окремої особистості.

Філософія управління персоналом – це формування поводження окремих працівників стосовно цілям розвитку підприємства.

1.2. Нормативна база, що регулює трудові відносини на турпідприємстві

Відомо, що пропозиція праці формується під впливом демографічних та соціально-політичних факторів. Основними рисами формування ринку праці є:

свобода вибору професії та спеціальності;

добровільність праці;

добровільність вступу до трудових відносин з конкретним підприємством;

встановлення певних вимог до санітарних та психофізіологічних умов праці, її змісту та привабливості.

Основними інструментами державного регулювання праці та трудових відносин є:

встановлене Конституцією України право на працю та освіту;

рівень мінімальної заробітної плати;

законодавче регламентована тривалість праці та відпочинку, в тому числі відпустки, що оплачуються;

соціальні гарантії соціальне» незахищеним верствам населення (молоді, пенсіонерам, інвалідам), жінкам що мають дітей;

державна пенсійна політика (розмір пенсії, пенсійний ценз);

державна політика з питання зайнятості (розмір допомоги по безробіттю, умови та тривалість її виплати);

соціальні гарантії при звільненні з ініціативи підприємства.

Основними законодавчими актами України, що регулюють трудові відносини, розмір заробітної плати і вирахувань з неї, є наступні:

Закон України від 2 березня 2000 року № 1533 “ Про загально- обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Закон України від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР “Про оплату праці”.

Закон України №504/96 від 15.11.96р. “Про відпустки”.

Закон України від 26.06.97р. № 400 / 97 - ВР. Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Наказ № 185 від 16.06.1995 р. Про внесення змін і доповнень у порядок обчислення середньої заробітної плати.

Указ Президента України від 25 грудня 2000 р. N 1375/2000 “Про концепцію подальшого реформування оплати праці в Україні”.

Указ Президента України від 28 червня 1999 року N 746 / 1999 р. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.

Постанова Верховної Ради України від 14 січня 1998 р № 16 / 1998 року “Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Постанова КМУ від 27.04.98р. №571 “Про обчислення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності”.

Постанова Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 р. Про види заробітку (доходу), що підлягають обліку при відрахування аліментів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. №100 “Порядок обчислення середньої заробітної плати”.

Декрет Кабінету Міністрів України від №13-92. 26.12.92р. “Про прибутковий податок з громадян.”

Кодекс законів про працю України від 10.12.71р. №322-VIII, зі змінами та доповненнями на 4 січня 1992 р.

Лист НБУ від 19.11.97р. № 25-017 / 1606-8446 Про порядок сплати зборів, що нараховуються на заробітну плату.

Перелічені інструменти державного регулювання суттєво впливають на попит та пропозицію праці.

Співвідношення попиту та пропозиції обумовлює можливість та ціну формування (поповнення) трудових ресурсів (персоналу) підприємства в певний проміжок часу.

Основною метою управління трудовими ресурсами є забезпечення мінімізації витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів та максимізація результатів від їх використання.

Досягнення основної мети управління потребує розв'язання таких завдань:

формування чисельності та складу працівників підприємства, які відповідають специфіці його діяльності та здатні забезпечити реалізацію завдань його розвитку;

вибір найбільш ефективних форм залучення трудових ресурсів підприємством;

створення необхідних організаційних та економічних умов для поєднання економічних інтересів працівників з інтересами підприємства та його власників;

забезпечення високих та сталих темпів зростання продуктивності та ефективності праці;

пошук та застосування ефективних форм мотивації та матеріального стимулювання праці персоналу.

Розв'язання поставлених завдань здійснюється в процесі формування, використання та стимулювання персоналу підприємства.

Необхідною передумовою управління персоналом туристичного підприємства, пошуку резервів підвищення продуктивності праці та удосконалення системи матеріального стимулювання є проведення аналізу сучасного стану використання трудових ресурсів підприємства.

Інформаційною основою аналізу є матеріали статистичної звітності - Ф № 1-ПВ "Звіт з праці", штатний розклад підприємства, інформація про фактичну укомплектованість кадрів, колективний договір підприємства, Положення про оплату праці та преміювання, інші внутрішні нормативні документи з питань організації та оплати праці, типові форми договорів підряду та контракту, матеріали обліку використання праці та нарахування заробітної плати, рішення про додаткове стимулювання, його форми та розміри тощо.

Загальна регламентація трудових відносин