У сучасній теорії і практиці Паблік рілейшнз усе більше значення при типологізації груп громадськості здобуває психографічний підхід до особливостей людей, насамперед, облік їхнього емоційного стану, ціннісних орієнтації, особливостей поводження, стилю життя й ін. Даний підхід, як і більшість Пр-підходів до групування громадськості, дає можливість переборювати тверді вимоги, побудовані з урахуванням соціально-демографічних, соціально-економічних характеристик населення, і виділяти ті або інші групи громадськості, що носять транссоціальний характер. Це має особливе значення для Паблік рілейшнз, оскільки типологізація груп громадськості, у першу чергу з обліком властивих їм інтересів, установок, переконань, повсякденних переваг і звичок, виявляється досить ефективної при рішенні конкретних задач організації, скажемо, у сфері реклами або маркетингу. Такий підхід широко використовується і для рішення ряду політичних задач, особливо під час проведення виборчих кампаній політичними партіями або окремими кандидатами.

Визначення цільових груп громадськості

У системі Паблік рілейшнз визначення груп громадськості для цілеспрямованого впливу, як правило, виконують Пр-практики. У них групи громадськості носять абстрактні назви, який із прагматичних розумінь зручніше користуватися при плануванні програм (не дивно тому, що в теорії і практиці Паблік рілейшнз існує така безліч основ, на яких будується типологія громадськості). Адже відповідальним за планування потрібно певним чином ідентифікувати (дати назва) ті або інші групи громадськості, щоб потім сформулювати мети, стратегію і тактику реалізації Пр-програми. Але хоча привласнені групам громадськості назви в основному абстрактні, вони, як правило, мають чіткі відповідності в соціальній реальності.

Найбільш загальної, хоча і найменш корисною абстракцією з погляду потреб Пр-практики є поняття "громадськість у цілому". Розпоряджайся практики Паблік рілейшнз необмеженими матеріальними ресурсами, вони б напевно узагалі відмовилися від подібної абстракції і мали би справу винятково з конкретними індивідами. Однак така ситуація малоймовірна. Тому, відмовляючись від занадто загальних абстракцій, вони прагнуть мати справу з визначенням конкретних груп громадськості, хоча й отут не можуть перебороти звичку до деякого ступеня абстрагування, що виробилася в лексиці практиків-піерменів.

Розповсюджені в практиці Паблік рілейшнз демографічні підходи у визначенні груп громадськості не завжди виявляються корисними для розробки стратегічних Пр-програм. Адже простий перелік загальних категорій потенційних ключових груп громадськості не містить вичерпної інформації для тих, хто розробляє і реалізує ці програми. Такий перелік майже нічого не говорить їм про те, як саме люди кожної з загальних категорій впливають на проблемну ситуацію й організацію або ж як вони підпадають під вплив останніх.

Наприклад, такі ключові категорії громадськості, як наймані робітники, акціонери, випускники вузів, споживачі, громада, урядові організації і т.д., можуть містити в собі те, що Джеймс Груниг називає "негромадськістю, латентною громадськістю, обізнаною громадськістю й активною громадськістю". (Див.: Excellence in Public Relations and Communication Management / Ed. by James E.Granig. - P. 127).

Що ж має на увазі Д.Груниг? Негромадськість - люди, що не виявляються в проблемній ситуації, не утягнені в неї, або ті, на кого не впливають організація або інші люди. Рівень їх включенности настільки незначний, що вони не роблять ніякого впливу на організацію, і організація у свою чергу помітно не впливає на них.

Латентна громадськість охоплює об'єктивно причетних до проблемної ситуації людей, що ще просто не усвідомлюють своєї причетності до інших людей або організації в даному питанні або проблемній ситуації.
Обізнана громадськість - люди, що усвідомили, що на них певним чином впливає проблемна ситуація, або вони разом утягнені в неї, але ще не обмінювалися думками (не спілкувалися) між собою з цього приводу.

Активна громадськість - люди, що усвідомили проблемну ситуацію і почали активно спілкуватися й організовуватися для оволодіння даною ситуацією.

Таким чином, самими корисними для програми Паблік рілейшнз є визначення груп громадськості, що базуються на розумінні того, у якому ступені люди утягнені в проблемну ситуацію і як вона впливає на них, хто вони, де живуть, до яких організацій належать, як саме надходять у даній ситуації і т.д. Такі визначення виводяться з конкретної ситуації, заради якої, власне, і планується Пр-втручання.

Далі в узагальненому виді приведемо різні підходи, використовувані піерменами при визначенні цільових груп громадськості тієї або іншої організації. Кожний з цих підходів може бути використаний окремо й у комбінації з іншими:

Географічний - враховуються природні або адміністративно-територіальні границі, тобто він указує, де шукати людей. Однак такий підхід містить мало корисної інформації про особливості і відмінності усередині даних границь. Він зручний, коли потрібно вибрати засобу інформації, розподілити ресурси для виконання програми з урахуванням ступеня щільності населення. Важливими складової інформації отут виступають поштові індекси, телефонні коди, риса міста, району і тд.

Демографічний - стать, доход, вік, родинний стан, утворення - найбільш часте використовувані індивідуальні характеристики. Однак вони не дозволяють остаточно зрозуміти, чому або яким образом люди включаються в проблемну ситуацію або ж підпадають під її вплив.

Демографічні і географічні дані надають можливість зробити перший "зріз", однак без додаткової інформації (як саме люди включаються в проблему або виявляються під