Джерела інформації та інформаційні посередники як джерело інформації для підготовки управлінських рішень

Зміст

Вступ

Тема даної роботи – „Джерела інформації та інформаційні посередники як джерело інформації для підготовки управлінських рішень”.

Мета написання роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з джерелами, процесами та методами збирання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями роботи є:

вивчення і узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації інформаційної діяльності у сфері управління;

проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;

розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначеної проблеми.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що в теорії менеджменту, управлінські рішення керівника визначаються як його головний інтелектуальний продукт, але жодне управлінське рішення не може бути прийняте без наявності певної інформації. Вивчення теорії прийняття управлінських рішень, а також інформаційного забезпечення цього процесу є дуже важливим при вивченні курсу менеджменту.

В роботі розкриті наступні питання:

поняття та сутність управлінського рішення,

методологія прийняття управлінського рішення,

інформаційне забезпечення прийняття управлінського рішення,

тощо.

1. Управлінські рішення та процес їх прийняття

Процес управління - діяльність об'єднаних у визначену систему суб'єктів управління, спрямована на досягнення цілей фірми шляхом реалізації визначених функцій з використанням методів управління.[3]

Рішення - центральний момент усього процесу управління. Можна сказати, що суттю професії менеджера є прийняття рішень.

У широкому змісті це поняття включає і підготовку рішення (планування), у вузькому змісті це вибір альтернативи. У рамках перспективного планування приймаються основні рішення (що робити?), потім у процесі поточного планування, організації, мотивації, координації, регулювання, змін планів - рішення у вузькому змісті (як робити?), хоча така границя є умовною.

На практиці проблема рішення викликана тиском термінів, недоліком кваліфікації або інформації для рішення, ненадійністю методів, схильністю менеджерів до рутини, розбіжностями між особами, що приймають рішення (ОПР). Усі види рішень, прийнятих у процесі управління, можна класифікувати по численних ознаках:

по об'єкту рішення (орієнтовані на цілі або засоби, тощо);

по надійності вихідної інформації (на основі надійної інформації, ризикові або ненадійні);

по термінам дії наслідків (довго-, середньо-, короткострокові);

по зв'язку з ієрархією планування (стратегічні, тактичні, оперативні);

по періодичності (випадкові, повторювані, рутинні);

по виробничому охопленню (для усієї фірми, вузькоспеціалізовані);

по кількості рішень у процесі їхнього прийняття (статичні, динамічні, одно- і багатоступінчасті);

по складності (прості і складні).

Ефективність управління залежить від комплексного застосування багатьох факторів і не в останню чергу від процедури прийнятих рішень і їхнього практичного втілення в життя. Але для того, щоб управлінське рішення було діючим й ефективним, потрібно дотриматися визначених методологічних основ.

Для того, щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинний добре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але і досить кваліфіковано при цьому застосовувати на практиці:

методологію управлінського рішення;

методи розробки управлінських рішень;

організацію розробки управлінського рішення;

оцінку якості управлінських рішень.

Рішення - результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив. Рішення являє собою керівництво до дії на основі розробленого проекту або плану роботи.

Правильність і ефективність прийнятого рішення багато в чому визначається якістю економічної, організаційної, соціальної й інших видів інформації. Умовно усі види інформації, що використовуються при ухваленні рішення, можна підрозділити: на вхідну і вихідну; оброблювану і необроблювану; текстову і графічну; постійну і перемінну; нормативну, аналітичну, статистичну; первинну і вторинну; директивну, розподільну, звітну.

Цінність одержуваної інформації залежить від точності задачі, тому що правильно поставлена задача визначає необхідність конкретної інформації для прийняття рішення.

Прийняття рішень властиве будь-якому виду діяльності, і від нього може залежати результативність роботи однієї людини, групи людей або всього народу визначеної держави. З економічної й управлінської точок зору прийняття рішення варто розглядати як фактор підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, у кожному конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером рішення.

Усі прийняті в будь-якій сфері діяльності рішення можна умовно класифікувати і підрозділити на рішення: зі стратегії підприємства; прибутку; продажів; питань, що впливають на формування прибутку.

Організаційні рішення приймаються на всіх рівнях управління і є однією з функцій роботи менеджера, вони спрямовані на досягнення поставленої мети або задачі. Вони можуть бути запрограмованими і незапрограмованими.

Запрограмоване рішення - це результат реалізації визначеної послідовності етапів або дій і приймається на основі обмеженої кількості альтернатив.

Виконуючи свої функціональні обов'язки, кожен менеджер вибирає найбільш оптимальні рішення, що сприяють перетворенню в життя поставленої задачі.

Прийняття рішення, як правило, поєднується з вибором напрямку дії, і якщо рішення приймається легко, без спеціального пророблення альтернатив, то гарне рішення прийняти важко. Гарне рішення накладає на менеджера велике соціальне навантаження і залежить від психологічної підготовленості менеджера, його досвіду, особистісних якостей.

Ухваленню рішення передують кілька етапів:

виникнення проблем, по яких необхідно прийняти рішення;

вибір критеріїв, по яких буде прийняте рішення;

розробка і формулювання альтернатив;

вибір оптимальної альтернативи;

затвердження (прийняття) рішення;

організація робіт з реалізації рішення - зворотний зв'язок.

2. Джерела інформації для прийняття управлінських рішень

Інформація - це зведення про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, тобто все те, що може дати більш широке представлення про об'єкт дослідження.

Метою управлінського обліку є забезпечення менеджерів інформацією, необхідною для прийняття оптимальних управлінських рішень. Тому до управлінської інформації, підготовленої з метою використання керівництвом, пред'являються інші вимоги, ніж до інформації, призначеної для зовнішніх користувачів. Для цілей управлінського обліку використовується як бухгалтерська інформація, що підлягає чіткій документації і реєстрації, так і будь-яка інша інформація, необхідна керівникам для прийняття рішень. Остання може бути отримана як із внутрішніх джерел організації, так і з зовнішніх (таких як преса, соціологічні опитування і т.п.). При цьому вся інформація, незалежно від джерела