Менеджмент персоналу

Процес досягнення мети організації передбачає спільну працю людей, які є працівниками організації .Будь-яка організація потребує координації такої взаємодії шляхом установлення певного внутрішнього порядку. Конкретні форми цього порядку реалізуються за допомогою організаційної структури. Структура організац і ї - це її внутрішня будова, яка характеризує склад підрозділів і систему зв’зку, підпорядкованість і взаємодію між ними. Організаційна структура організації визначає співвідношення між функціями, які виконуються її працівниками.Вони проявляються у формі розподілу праці, створення спеціалізованих підрозділів , системи посад і є необхідним елементом ефективної організа ції. На практиці діють дві основні сили, які зумовлюють структуру організації; -сила , що вимагає розподілу праці на самостійні одиниці ; -сила , що вимагає від самостійних одиниць координації їх в одне ціле тобто кінцевий результат. Ці сили зумовлюють форму організації.

Найбільш важливим фактором , який впливає на структуру організації є її розмір. Він справляє вплив не лише на принцип розподілу праці , а на метод координації. У міру того як організаційна робота стає складнішою вибір методу координації поступово зміщується від взаємного пристосування до безпосереднього нагляду потім шляхом стандартизації робочих процесів до стандартизації навиків і знань.

На практиці неоднакове значення має обсяг керівника , тобто скільки

працівників має бути підпорядковано керівникові. Найбільш ефективною є структура в якій їх кількість становить 5-6 чоловік.

Проблему необхідності взаємного пристосування і безпосереднього нагляду може бути розв’язано шляхом стандартизації за такими напрямами;

-стандартизація змісту роботи;

-стандартизація окремого працівника;

-розробка комлексної системи.

Більшість організацій використовують ці напрями в комлексі. Організація як складний механізм має такі основні компоненти;

-стратегічна верхівка;

-середня ланка;

-виробниче ядро;

-техноструктура;

-допоміжний персонал.

Стратегічна верхівка ухвалює рішення про розподіл ресурсів удосканалення структури організації підбір персоналу його мотивацію.До верхівки входять також і керівники.

До складу середньої ланки входять керівники , які несуть відповідальність за реалізацію ухвалення стратегічною верхівкою рішень. Ця ланка також займається збиранням інформації про роботу організації , готує пропозиції про поліпшення використання ресурсів.

Техноструктура виконує функції стандартизації роботи організації.До її складу

входять аналітики , які займаються питаннями формування техноструктури оргаанізації.

Непрямі внутрішні послуги в організації надає допоміжний персонал.

Управління фірмою неможливе без контролю. При здійсненні управління особливого значення набуває принцип управління за відхиленням. Якщо все йде відповідно до поставлених завдань то відповідно до вимог стандартів , ніякого втручання непотрібно . Мета контролю полягає у виявлені таких відхилень. Для вчасного виявлення таких відхилень необхідно мати чітке уявлення про основну мету фірми , її завдання , методи і підготовку кадрів.

Існує дуже багато форм контролю. Але ми назвемо тільки де-кілька;фінансовий, виробничий , маркетинговий і контроль за якістю. Контроль безпосередньо пов’язаний із функцією планування. Стратегічні плани відображають зміни як усередині організації , так і за її межами , і процес контролю дає змогу менеджерам упевнитися в тому наскільки діє прийнята стратегія. Якщо підприємство постійно здійснює контроль помилки можна вчасно помітити і вчасно

Вжити відповідних заходів для попередження проблем. Контроль дає змогу бачити всю справжню картину стану виробництва. Тому від його ефективності в кінцевому підсумку залежить якість рішень що приймаються та вчасне виконання їх.

У різних організаціях керівник залежить від свого безпосереднього начальства , підлеглих і колег. Без сприяння цих людей керівник не може ефективно здійснювати свої функції. Фактично ці групи персоналу являють собою частину навколишнього середовища керівника. Влада та вплив як інструменти лідерства є фактично єдиним засобом яким володіє керівник для розвязання подібних ситуацій. Без влади немає ні організації , ні порядку. Розглядаючи відносини влади між керівником і підлеглим не варто забувати про баланс влади. Керівник пам’ятає, що підлеглі теж мають певну владу і можуть впливати на керівника. Звичайно керівник