відсутності такої угоди кожний із співвласників має право користуватися знаком на свій розсуд. Але жоден з них не має права видавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності іншій особі без згоди інших співвласників свідоцтва.
Власник свідоцтва має право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу.
Право власності на знак на підставі договору може бути передано будь-якій іншій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва*. Проте передача права власності на знак не допускається, якщо така передача може ввести в оману споживача щодо товару і послуг або щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Суб'єкту права власності на знак належить право видавати дозвіл (видавати ліцензію) будь-якій іншій особі на використання знака на підставі ліцензійного договору. В ліцензійному договорі має бути обов'язково передбачена умова, за якою ліцензіат бере на себе зобов'язання ні в якому разі не допустити зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар зобов'язаний здійснювати контроль за додержанням цієї умови.
Договір про передачу права власності на знак та ліцензійний договір під загрозою їх недійсності мають бути зареєстровані у патентному відомстві України. Для будь-яких третіх осіб зазначені договори набувають чинності лише після їх реєстрації.
Іноді проставляння знака на товарах буває недостатньо для його охорони. У такому разі власник свідоцтва має право поряд із знаком проставляти попереджувальне маркування, яке застерігає потенційних порушників про те, що знак зареєстрований. Особи, що здійснюють посередницьку діяльність і мають свій знак, на підставі договору з виробником товару або особою, що надає послуги, поряд із знаком зазначених осіб можуть проставляти свій знак або замість їх знаку.
Використання знака для товарів і послуг має здійснюватися таким чином, аби це не заподіювало шкоди іншим особам. Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає із свідоцтва.
Чинність свідоцтва може бути припинена або свідоцтво може бути визнано недійсним у встановлених законом випадках. Так, власник свідоцтва може у будь-який час відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до патентного відомства України. Така відмова набирає чинності з моменту публікації відомостей про це в офіційному бюлетені патентного відомства.
Свідоцтво на знак припиняє свою чинність у разі несплати збору за подовження строку його дії. Сплата збору за подовження строку його чинності на наступний строк має бути здійснена протягом останніх двох місяців його чинності, а документ має надійти до патентного відомства до кінця останнього року чинності свідоцтва.
Як уже зазначалося, чинність свідоцтва припиняється, якщо його дію не подовжено. Збір за подовження дії може бути сплачено, а документ про його сплату надійти до патентного відомства протягом шести місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.
Чинність свідоцтва може бути припинена за рішенням суду, якщо знак не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено. Проте при вирішенні цього питання суд може зважити на подані власником свідоцтва докази того, що знак не використовувався з незалежних від нього причин.
Чинність свідоцтва може припинитися за рішенням суду також у разі перетворення знака на позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після подання заяви.
Дія свідоцтва припиняється з першого дня, що настає за днем закінчення строку чинності свідоцтва, за який було сплачено збір.
Свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі:—
невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;—
наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці.
Чинність свідоцтва може бути оспорена будь-якою особою протягом шести місяців від дня опублікування відомостей про видачу свідоцтва до Апеляційної ради. Апеляційна рада зобов'язана розглянути цю скаргу протягом шести місяців від дати надходження скарги. Власник свідоцтва має право ознайомитися зі скаргою. У розгляді скарги можуть брати участь скаржник і власник свідоцтва. Апеляційна рада розглядає скаргу в межах викладених мотивів, що містяться в ній.
Рішення Апеляційної ради за скаргою може бути оскаржено до суду.
Якщо видачу свідоцтва не була оскаржено у встановлений строк до Апеляційної ради, то свідоцтво може бути визнано недійсним тільки у судовому порядку.
Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки.
Знак може бути зареєстрований в іноземній державі будь-якою особою. Якщо реєстрація знака в іноземній державі здійснюється відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію знаків, то заявка на зарубіжну реєстрацію подається через патентне відомство України. Пов'язані з реєстрацією в іноземній державі витрати несе заявник або за його згодою інша особа.
Захист прав на знаки для товарів і послуг. Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюватися в адміністративному, змішаному або судовому порядку.
Порушенням прав власника свідоцтва вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бути припинено. Якщо порушенням власнику свідоцтва були заподіяні майнові чи моральні збитки, їх має відшкодувати порушник.
Порушення прав власника може бути в будь-якій, формі чи будь-яким способом. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Зокрема, власник свідоцтва має право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використовуваного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва. Право