Тема 1: Суть, зміст та завдання менеджменту

1. Поняття „управління”, його сфери та типи

Управління організацією в наш динамічний час представляє собою складну роботу, яку неможливо виконати, керуючись простими завченими формулами. Слово „управління” ми чуємо дуже часто, а саме управління присутнє у всіх галузях нашого життя.

Управління – це процес планування, організації, мотивації і контролю, який необхідний для того, щоб сформувати і досягти цілей організації.

Управління – це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективно ціле направлену і продуктивну групу.

Управління є цілеспрямованою дією суб’єкта на об’єкт з метою змінити його стану або поведінки у зв’язку з переміною обставин, ситуації, виникненням певної проблеми.

Управління – це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей.

Управління притаманне лише складним соціальним і несоціальним динамічним системам, атрибутом яких є самоуправління, тобто здатність до впорядкування системи, до оптимізації функціонування системи. Тобто управління – це структура й функції з упорядкування, збереження і цілеспрямованого розвитку системи. Це процес, що підтримує систему в наперед заданому якісному і кількісному стані або переводить її в новий.

Нині виділяють сфери і типи управління, які зображені на рисунку:

Між всіма цими видами управління є дещо загальне – це закони, принципи, правила. Їх вивчає наука про управління, тобто про діяльність людей, за допомогою яких вони досягають поставлених цілей. Діяльність ця осмислена, ціленаправлена і представляє собою впорядкування і підлеглість своїм інтересам елементів зовнішнього середовища – суспільствп, живої і неживої природи, техніки. Управлінська діяльність передбачає: цілі, планування, організацію і контроль.

Якщо мова йде про управління в соціальних системах, то до цих елементів слід додати мотивацію і комунікацію, поскільки успіх багато в чому буде залежати від того, наскільки люди будуть зацікавлені в ньому і які відносини складуться між ними.

Управління зазвичай здійснюється в системах «людина – техніка», «людина – технологія», «людина – природа», « людина – техніка – природа» та ін., але відбувається це саме тому, що в них первинною, «керуючою» складовою виступає людина, та й створені вони з метою обслуговування інтересів саме людини.

Управління як суспільне явище – це свідома діяльність, свідоме впорядкування суспільних відносин. Його мета полягає в організації спільної діяльності людей, їх окремих груп та організацій, забезпечення координації і взаємодії між ними. Тому управління виступає однією з найскладніших, найвідповідальніших сфер практичної інтелектуальної діяльності людей. Це сфера, від стану якої в основному залежить добробут суспільства, доля кожної людини.

Найбільш адекватно суть управління визначається через термін «вплив». Управління має місце тоді, коли деякий суб’єкт на щось впливає, щось змінює, перетворює, переводить з одного стану в інший, чомусь надає новий напрямок руху або розвитку.

Управлінська діяльність передбачає об’єкт і суб’єкт управління. Ті елементи, на які направлена діяльність, утворює об’єкт управління. В соціальних системах це галузі, підприємства. Направитель управлінської діяльності називається суб’єктом управління. Ним може бути окрема людина чи група людей. Слід відрізняти суб’єкта управління від суб’єкта управлінської діяльності. Суб’єктами управлінської діяльності можуть бути тільки живі люди. Вони проявляють собою зв’язки людей по організації спільної діяльності і виступають як складова частина одної з форм виробничих відносин. Через суб’єктів управлінської діяльності реалізуються управлінські відносини. Зміст, характер і масштаби управлінських відносин визначаються виробничими відносинами.

Управління підприємством – це система цілеспрямованого впливу на виробничо-господарську діяльність і соціальні процеси у колективі.

2. Менеджмент: суть і характерні риси

Термін “менеджмент” в перекладі з англійської означає управління, керування.

Менеджмент – це сучасна система управління, яка найбільш повно відповідає функціонуванню соціально-економічних систем в умовах ринкових відносин.

У зарубіжній та вітчизняній літературі існує безліч визначень менеджменту, що пояснюється багатозначністю цього поняття.

Менеджмент – це система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу підприємства.

Менеджмент – це сукупність діяльності за умов ринкової економіки, пов”язаної з кераівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, створенням механізму управління, розробкою планів.

Менеджмент – це уміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей.

Отже, узагальнюючи різноманітні характеристики можна визначити, що менеджментце:

спосіб, манера спілкування з людьми;

влада і мистецтво управління;

особливі вміння і адміністративні навички;

орган управління, адміністративна одиниця;

раціональний спосіб управління бізнесовими організаціями;

управління, орієнтоване на доходність підприємств.

Менеджмент як наука – це галузь наукових знань, де використовують об’єктивні закони і закономірності, які відображають причинно-наслідкові зв’язки у сфері управлінської діяльності. Менеджмент являю собою також професійну спеціалізацію – менеджерів, які керують підприємством. Менеджмент вважають мистецтвом керівництва виробничими процесами з боку конкретної особи.

Щоб виникла необхідність в менеджері, потрібна організаці, тобто група людей, діяльність яких необхідно координувати. А щоб управління було ефективним, необхідно володіти мистецтвом управління. Теорія і мистецтво разом формують менеджмент. Тому головною задачею менеджменту є забезпечення існування підприємства на ринку. Підприємство успішне якщо воно має широке коло споживачів. Для цього керівництво повинно займатись ринковими дослідженнями, виявляти потреби своїх реальних і потенційних споживачів, гарно знати своїх конкурентів, оскільки саме вони задають ті параметри , які необхідно перевищити.

Зміст менеджменту визначається як:

інтеграційний процес, за допомогою якого професіонали формують організації і керують ними;

процес менеджменту припускає виконання функцій планування, організації, координації, мотивації і контролю;

уміння домагатися поставлених цілей,