зобразити так:
Робота менеджерів охоплює різні сфери діяльності організації і різні процеси, що протікають всередині неї. Це слугує основою і для виділення різних типів менеджменту.
Організаційний менеджмент. В його рамках вирішуються задачі створення організації, формування структури і системи управління нею, розробляються інструкції і т.п.
Стратегічний менеджмент . В його рамках ставляться досягнення цілей організації, визначаються основні шляхи їх досягнення. Тим самим організації забезпечується майбутнє.
Поточне управління. Воно пов’язане з постановкою конкретних завдань, координацією процесу їх розв’язання, забезпечення його необхідними ресурсами, контролем і оцінкою досягнутих результатів, винагородою виконавців.
Управління виробництвом. Це управління об’єктами чи процесами, які виробляють товари чи надають послуги. Воно забезпечує зваженість між операціями і здійснює планування, координацію, контроль процесу перетворення ресурсів організації в кінцевий продукт. Перед управлінням виробництвом ставлять такі задачі:
оптимальна організація виробничого процесу;
вибір для виробництва тієї продукції, яка на ринку користується найбільшим попитом;
впровадження інновацій;
жорсткий контроль якості.
Управління виробництвом здійснюється на основі плану виготовлення продукції на період.
Фінансовий менеджмент . це управління фінансовими потоками в цілях найбільш ефективного використання капіталу і отримання максимального прибутку. Передбачає розробку фінансового плану, який включає: план доходів і витрат, розрахунок точки беззбитковості, прогноз руху коштів.
План доходів і витрат показує як буде формуватись і змінюватись прибуток підприємства.
Беззбитковість бізнесу – це рівень виробництва чи реалізації, при якому фінансові надходження від продажу товарів дорівнюють витратам, які понесло підприємство при виробництві і реалізації.
Точка беззбитковості – це мінімальний об’єм збуту при якому нема ні збитків, ні прибутку.
Управління рухом коштів дає змогу своєчасно визначити можливі недостатки засобів і своєчасно прийняти міри.
Менеджмент персоналу – це процес планування, підбору, відбору, оцінки, підготовки і безперервного навчання працівників, спрямоване на раціональне їх використання. Передбачає: оцінку потреби і визначення критеріїв підбору кадрів; підбір кадрів і прийняття на роботу; навчання персоналу; керівництво і оцінка якістю роботи персонала.
Логістика. Це наука про планування, контроль, управління доставкою, складування, переміщення матеріальних потоків в процесі доставки, переробка і доведення готової продукції до споживача. Ціль управління логістикою – забезпечити випуск продукції у відповідності з виробничим замовленням по якості і часу.
5. Принципи менеджменту та їх класифікація
Принципи управління організацією визначають вимоги до системи, структури і організації процесу управління. Тобто управління організацією здійснюється за допомогою певних правил, якими керуються менеджери в своїй діяльності.
Принцип – основне вихідне положення певної теорії, вчення, науки.
Принципи управління – ідеї, закономірності і правила поведінки керівників при здійсненні управлінських функцій. Принципи поділяють на загальні та організаційні. Загальні – регулюють діяльність системи в цілому. Організаційні є сукупністю правил і норм, які регулюють внутрішні взаємовідносини між керуючою і керованою підсистемами та всередині керуючої підсистеми.
Вперше принципи раціонального управління були сформовані в 1912 році американським менеджером Емерсоном в книзі “Дванадцять принципів продуктивності”.
До загальних принципів відносять:
наукова обгрунтованість;
ефективність;
оптимальність;
удосконалення процесів і методів менеджменту;
плановість;
єдність цілей;
цілісність системи менеджменту;
матеріальне і моральне стимулювання праці;
гнучкість організаційних структур.
До організаційних принципів належать:
функціональної дефініції;
скалярного ланцюга;
рівня повноважень;
єдиноначальності;
безумовної відповідальності;
паритету повноважень і відповідальності;
делегування повноважень;
діапазону управління;
прямого керівництва;
відповідності завдань;
поділ праці і завдань.
Вивчаючи будь-яке питання, ми завжди звертаємось до його витоків. Пропонуємо ознайомитись з принципами відомого теоретика Анрі Файоля, які з часом стали класичними:
Поділ праці ставить за мету виконання більшої за обсягом і за якістю роботи за рівних інших умов.
Повноваження і відповідальність – там де надають повноваження, завжди виникає відповідальність.
Дисципліна – передбачає дотримання правил поведінки і повагу щодо укладених угод між адміністрацією і працівниками.
Єдиноначальність – працівник повинен отримувати накази лише від одного безпосереднього начальника.
Єдність напрямку – всі працівники повинні бути об’єднані спільним планом і мати одного керівника.
Підпорядкування особистих інтересів загальним. Інтереси одного працівника або групи не повинні переважати інтереси організації.
Винагорода персоналу – справедлива платня забезпечує відданість працівників.
Централізаці – управління підприємством здійснюється з єдиного центру.
Скалярний ланцюг – на підприємстві формується ієрархія управління.
Порядок – місця для всього і все на своєму місці.
Справедливість – поєднання гарного ставлення до працівників і правосуддя.
Стабільність робочого місця для персоналу – висока плинність кадрів знижує ефективність організації.
Ініціатива – розробка плану і забезпечення його успішної реалізації дає організації силу і енергію.
Корпоративний дух . союз – це сила, а вона є результатом гармонізації персоналу.
Методичні вказівки щодо опрацювання питань самостійного вивчення
Вивчення питання щодо механізму менеджменту слід розпочати з його визначення:
Механізм менеджменту – система, яка утворюється із взаємопов’язаних ланок, що об’єднують множину різних елементів і блоків, забезпечуючи функціонування організації.
Як і кожний механізм, механізм менеджменту має рушійні сили, які знаходяться як у зовнішньому так і внутрішньому середовищі функціонування організації. До системи зовнішніх рушійних чинників відносять:
ринкові регулятори (ціни, конкуренція, інфляція, попит, пропозиція, кон’юнктура);
державне регулювання економіки (законодавчі акти, пільги, гранди);
соціальне регулювання(демографічна ситуація в країні, морально-етичні аспекти, менталатет і суспільстві);
взаємовідносини з діловими партнерами(залучення та обіг ресурсів).
До системи внутрішніх рушійних чинників належать:
цілі організації (економічні, соціальні, технічні);
методи менеджменту (економічні, організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні);
інструменти (стратегічний, тактичний і оперативний менеджмент).
Важливість вивчення закономірностей менеджменту обумовлена тим, що вони формують характер взаємодії суб’єкта і об’єкта управління, зв’язки між ними, здатністьь цих зв’язків забезпечити ефективне досягнення цілей управління.
Сутність закономірностей менеджменту
Закономірність | Характеристика
Відповідність організації та управління стану розвитку суспільства | Відображає об’єктивний характер формування систем управління відповідно до загальноекономічних умов
Диверсифікація виробництва та управління | Освоєння нових галузей і сфер, збільшення асортименту, перетворення підприємств на багатогалузеві комплекси
Співвідносність керуючої і керованої системи | Оптимальні пропорції між всіма елементами керованої і керуючої систем в процесі їх формування і функціонування
Децентралізація і демократизація управління | Передавання