Тема: Менеджер в соціально-економічній системі
Тема: Менеджер в соціально-економічній системі
Менеджер як професія. Роль менеджерів.
Характеристика класифікаційних груп менеджерів.
Модель сучасного менеджера.
Критерії ефективної діяльності менеджерів.
Менеджер як професія. Роль менеджерів
Менеджер – центральна фігура в офісі. Звісно, для успіху в бізнесі дуже важливі і якість продукції, і капітал, і кваліфікація працівників та ін. Але якщо у фірмі поганий менеджер, її не врятують ні гроші, ні люди – вона може втратити все.
Менеджер – це людина, яка займає постійну управлінську посаду і наділений правом приймати рішення по певним видам діяльності організації.
Менеджер - це керівник, що як правило має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень з організаційних питань менеджменту.
Оскільки організація – це група людей, які працюють разом і об’єднані спільною метою, то функція узгодження, координації дій працівників організації об’єктивно обумовлена. Цю функцію керівництва працею інших людей реалізує менеджер. Специфіка його праці в тому, що задачі будь-якого плану – виробничі, економічні, технічні, соціальні – він вирішує в основному в організаційному порядку, впливу на людей, які повинні безпосередньо вирішувати ці задачі.
Праця менеджера заключається в наступному: ставити ці, будувати план дій, організувати роботу, зацікавити людей в її результатах, перевірити, чи все так як потрібно, передбачити наслідки своїх дій.
Враховуючи це, можна визначити працю менеджера коротко – менеджер забезпечує виконання роботи. І одна з головних задач менеджера заключається в ефективній організації роботи його підлеглих.
Праця менеджера не тільки об’єктивно обумовлена, але й носить творчий, ініціативний характер. До 80% проблем, що виникають перед менеджером, пов’язані з людським фактором.
Із розвитком ринкової економіки крім терміну «менеджер» почали широко використовувати термін «бізнесмен» і «підприємець», між якими є суттєві відмінності. Менеджер обіймає якусь постійну посаду і в його підлеглості знаходиться та чи інша кількість виконавців. Бізнесмен, як правило, не займає ніякої постійної посади, у нього нема підлеглих. Це, насамперед, ділова людина, що займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом. Бізнесмен – це той, хто володіє капіталом, що знаходиться в обороті, приносить прибуток. Ним може бути ділова людина, у якої нема підлеглих, вона не займає ніякої постійної посади в організації, але є володарем її акцій і може бути членом її правління.
Менеджери здійснюють функції планування, організації, контролю і координації, стимулювання діяльності підлеглих. Їм належить вирішальна роль у прийнятті управлінських рішень, правильному використанні наявних ресурсів, забезпеченнні життєдіяльності підприємства і досягненні поставлених цілей.
Менеджери виконують широке коло робіт і їх роль в управлінському процесі характеризується великою різноманітністю функцій. Американський вчений Г.Мінцберг виділив 10 ролей, які в залежності від рівнів управління приймають на себе керівники. Ці ролі розбиті на 3 групи:міжособові ролі, інформаційні ролі і заключні (ролі по прийняттю рішень). Вони взаємозалежні , взаємодіють для створення єдиного цілого. Вони, взяті разом, визначають об’єм і зміст роботи менеджера в будь-якій організації.
Міжособові ролі: 1) головний керівник – символічний голова в обов’язки якого входить виконання звичних обов’язків правового чи соціального характеру; 2) лідер – відповідальний за мотивацію і активізацію підлеглих, відповідальний з а набір, підготовку працівників і пов’язані з цим обов’язки; 3) посередник – забезпечує роботу саморозвиваючої ланки зовнішніх контрактів і джерел інформації, які надають і здійснюють послуги.
Інформаційні ролі: 1) той хто приймає інформацію – знаходить і отримує різноманітну інформацію спеціалізованого характеру, яку успішно використовує в інтересах своєї справи; виступає як центр зовнішньої і внутрішньої інформації, яка надходить в організацію; 2) розпоширювач інформації – передає інформацію, отриману із зовнішніх джерел чи від інших підлеглих; частину цієї інформації носить чисто фактичний характер, інша вимагає аналізу окремих фактів для формування поглядів організації; 3) представник – передає інформацію для зовнішніх контактів організації відносно планів, політики, дій, результатів роботи організації, діє як експерт по питаннях даної галузі.
Заключні ролі: 1) підприємець – шукає можливості всередині самої організації і за її межами, розробляє і здійснює проекти по удосконаленню діяльності, контролює розробку певних проектів; 2) ліквідатор порушень – відповідає за корегування дій, коли організація опиняється перед необхідністю прийняти важливі рішення; 3) розпорядник ресурсів – відповідальний за розподіл можливих ресурсів організації, що фактично зводиться до прийняття чи погодження всіх значних рішень в організації; 4) укладач угод – відповідальний за представництво організації на всіх значних і важливих переговорах.
Характеристика класифікаційних груп менеджерів
У великій, складній організації вся управлінська робота розділена по горизонталі і вертикалі. По горизонталі відбувається розстановка конкретних керівників на чолі окремих підрозділів (менеджери відділів). Вертикальний розподіл управлінської праці утворює рівні управління. В апараті управління вищестоячі керівники координують роботу нищестоячих керівників, ті в свою чергу координують роботу стоячих нище них і так далі, поки не опустяться до рівня керівників, що координують роботу безпосередньо виробників (неуправлінського персоналу).
Працівників, зайнятих у сфері управління, класифікують за різними ознаками:
видом діяльності – працівники розумової праці( «білі комірці») та працівники фізичної праці («сині комірці»);
за категоріями – керівники, спеціалісти, службовці, молодший обслуговуючий персонал;
за рівнем системи управління: вища, середня, нища ланки;
галуззю діяльності – промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля та ін.;
за посадою – директор, начальник цеху, економіст, бухгалтер, маркетолог та ін.;
за кваліфікаційними характеристиками спеціалістів – спеціаліст 1,2 та 3-ї категорії і без категорій.
Незалежно від кількості рівнів управління керівники діляться на три категорії: керівники нищої ланки, керівники середньої