Розділ 1. Вступ.

Сучасна змішана економіка покладається на систему ринків і цін. Споживач виступає як учасник голосування і використовує свої гроші як голоси, що примушують виробляти ті речі, які вона потребує. Її голоси конкурують з голосами інших людей, і той, хто має найбільшу кількість голосів, у кінцевому підсумку здійснює визначальний вплив на те, що виробляється, і куди йдуть вироблені товари. Наше завдання полягає у тому, щоб вивчити, як відбувається це витрачання грошових голосів.

Ринкові ціни встановлюються не якимось поважним державним чиновником і не бізнесменом. Щоб у цьому переконатися, розглянемо, що відбулося, коли наука встановила, що печінка корисна при малокрів’ї. Спочатку нирки з незрозумілих причин продавалися за значно вищою ціною ніж печінка, яку відмовлялися купувати навіть за безцінь. Але потім відбулася справжня революція – ціна печінки різко зросла порівняно з ціною нирок, тому що обмежена кількість печінки розподіляється тепер між усіма, хто її потребує, причому все це забезпечує безсторонній механізм попиту і пропозиції. Подібні революції весь час здійснюються на економічному ринку. У міру того, як змінюється людські потреби і бажання, технологія виробництва, запаси природних багатств і інші продуктивні фактори, ринок реєструє зміну цін і кількості реалізованих товарів і виробничих послуг – чаю, цукру і яловичини, землі, праці і машин.

Основи поглядів на ринкову ціну, які розглядаються у даній роботі, закладені видатним англійським ученим Альфредом Маршаллом. Він зробив висновок про безперспективність продовження дискусії з приводу того яка з теорій – трудової вартості чи корисності – є обгрунтованішою. Альфред Маршалл запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту та пропозиції і на цій основі – на формуванні теорії ціни. При цьому ідею граничного відшкодування факторів виробництва він використав для пояснення того, як формується пропозиція товарів, а ідею граничною корисності – для пояснення формування попиту споживачів.

Ринковий механізм – це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги (тобто доки пропозиція й попит не зрівняються). У цій точці відсутні як дефіцит, так і надлишок, а отже, зникають ті фактори, що спричинили зміни в ціні. Пропозиція й попит не завжди перебувають у стані рівноваги; внаслідок різких змін на деяких ринках можуть виникати проблеми із збутом, проте рано чи пізно становище вирівнюється.

Основними елементами ринкового механізму є попит, пропозиція, ринкова ціна, конкуренція.

Зміст

Розділ1. Вступ.

Попит.

Закон попиту.

Коефіцієнт еластичності попиту.

Еластичність попиту. Види еластичності.

Пропозиція.

Сутність пропозиції. Закон пропозиції.

Коефіцієнт еластичності.

3. Рівноважна ціна.

3.1 Взаємодія попиту і пропозиції. Рівноважна ціна.

3.2 Теорія ціноутворення.

3.3 Функції ціни в ринковій економіці.

3.4 Види цін. Класифікація цін ринкової економіки.

4. Кон’юнктура ринку.

4.1 Теорія споживчої поведінки.

5. Конкуренція.

5.1 Економічний закон конкуренції.

5.2 Функції конкуренції.

5.3 Види конкуренції.

5.4 Антимонопольне законодавство

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Розділ 2.

1. Попит.

1.1 Закон попиту.

В умовах ринку бажання споживача отримати певний продукт трансформується у нове поняття – попит. Попит – це форма прояву потреб у певних товарах, забезпечена відповідними грошовими засобами. Інакше кажучи, це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку покупці можуть і згідні заплатити за необхідні їм товари і послуги. Попит залежить від грошових доходів покупців, потреби у певних товарах чи послугах та їх ціни. Обсяг попиту визначається кількістю товарів (послуг), яку споживач (покупець) має намір купити на ринку за певною ціною. Основним чинником ринкового попиту є ціна товару. Чим вища ціна, тим меншу кількість товарів споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон – закон попиту. Суть цього закону полягає в тому що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотній зв'язок : чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто при незмінності всіх інших чинників підвищення ринкової ціни товару веде до зменшення обсягу попиту, і навпаки – зниження ціни веде до його зростання.

Форми вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з’являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість даного товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, і, навпаки.

Суть ефекту заміщення полягає у переміщенні попиту на дешевший товар – замінювач. Споживачі схильні заміняти дорогі товари харчової та легкої промисловості дешевшими. Наприклад, замість кави купують чай, замість шкіряного взуття – взуття із замінників шкіри. Ефект доходу і заміщення приводять до того, що у споживачів з’являється бажання купувати більшу кількість товарів за нижчою ринковою ціною.

Залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту можна зобразити графічною кривою АД, яку в економічні теорії називають кривою попиту. Якщо на горизонтальній осі позначити кількість товару Q, на яку є попит на ринку, а на вертикальній осі – рух ціни P, то одержимо такий результат (мал.1.)

(мал.1) Крива попиту

Крива попиту АД відбиває економічний інтерес споживачів (покупців). Якщо ринкова ціна товару знаходиться на рівні P3, то кількість споживачів, готових купити, відповідає позиції Q1. Тобто у разі високої ринкової ціни товарів продається не дуже багато. Якщо ціна знижується до P2, то товар стає доступнішим, кількість проданого товару збільшується до рівня Q2, якщо ціна нижча - P1 , величина попиту зростає до значення Q3.

Проте у реальному житті обсяг ринкового попиту