Нормативна етика займається вивченням питань походження і суті моралі, з’ясування її місця в системі суспільних відносин, обґрунтуванням форм і структури моральної свідомості. Нормативна етика розглядає все те, що дозволяє відповідати на питання, як повинна діяти людина, виходячи з принципів і норм моралі.

У своїй практичній діяльності бізнесмени користуються “неписаним” етичним кодексом, який являє собою сукупність етичних норм, що регулюють взаємовідносини із партнерами і певні правила підприємницької діяльності, які забезпечують успіх справи. Із кодексом пов’язаний професійний етикет – встановлені багаторічною практикою порядок і манери поведінки, а також ритуали і форми безпосереднього спілкування.

Дотримання ділового етикету значно полегшує встановлення необхідного контакту, сприяє швидкому розв’язанню ділових питань і формуванню ефективного соціально-психологічного клімату взаємовідносин. Деякі риси ділового етикету:

ввічливість – моральна якість, яка виявляється у шанобливому ставленні до людей, насамперед до старших і жінок, а також до поглядів, традицій і звичок інших, у високій культурі поведінки, доброзичливості і делікатності;

почуття такту – це вміння поводити себе в різних ситуаціях не тільки з урахуванням власних інтересів чи інтересів підприємства, але й відповідності із загальними правилами поведінки, прийнятими етичними і естетичними вимогами;

скромність – це самокритичне, вимогливе відношення до себе, до своїх знань, здібностей і заслуг;

достойність – це почуття власної гідності, що змушує людину повірити у власні сили, не відчувати свою діяльність марною чи зайвою;

чесність – включає правдивість, принциповість, вірність прийнятим зобов’язанням, щирість у взаємостосунках, визнання прав, можливостей і здібностей інших.

Нині в засобах масової інформації справедливо порушують питання про розробку кодексу честі, відновлення деяких моральних норм, що були записані в кодексі честі офіцера, дворянина та ін.

У бізнесі особливе місце займають ділові бесіди, наради, а також переговори, в результаті яких підписуються протоколи намірів, укладаються угоди і договори.

При спілкуванні слід починати із визнання гідності співбесідника, а коли ним допущені помилки, то вказуючи на них доцільно побічно, відмітивши спочатку власні помилки. Спонукати до дій краще проханням, схваленням найменших вдач підлеглих, надаючи їм широкі можливості, щоб зберегти свій престиж, підтримувати добру репутацію. Д.Карнегі радить вдаватися до винагород і добиватися того, щоб люди були раді робити те, що від них вимагається, за власними внутрішніми переконаннями (Карнегі Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. Пер. с англ. - М.: Прогрес, 1989).

Певну допомогу у налагодженні ділових стосунків може надати саморегуляція індивіда:

аутогенне тренування – це метод психотерапії; за допомогою самонавіювання людина може впливати на свій психічний стан, свідомо впливати на емоції та інші психофізіологічні процеси. Тут великим успіхом користується староіндійська система йогів;

медитація – це розумові дії, за допомогою яких психіка людини приводиться в стан заглибленості і зосередженості на якомусь предметі чи явищі, або ж розосередженості думок, що за певних умов також є корисним;

аутогіпноз – спосіб самонавіювання словом, в результаті чого досягається входження у гіпнотичний сон або соноподібний стан.

3. Моральні аспекти розпорядчої діяльності

Управлінська етика – це адаптовані до практичних потреб менеджера відомості про моральні цінності, якими керуються люди, про моральні потреби до стилю роботи і образу керівника.

Встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в колективі залежить від ефективності спільної діяльності працюючих, яка набуває різних форм: взаємодії (спільне виконання якогось завдання посадовими особами); співробітництво (добровільне об’єднання зусиль працюючих, надання взаємодопомоги); суперництво (змагання, прагнення завоювати у керівника чи колективу вищий авторитет, визнання); співучасті (займати зацікавлену активну позицію у розв’язанні задач проблем колеги).

У менеджменті особливо велику вагу має співробітництво керівника із підлеглим (старшого із молодшим), яке повинно здійснюватися із урахуванням офіційних посадових інструкцій, вимог раціональної організації управлінського процесу, прийнятих моральних норм і обмежень, дотриманням службового етикету.

Сучасна етика розпорядчої діяльності вимагає від менеджера певної мужності, щоб не боятись приймати рішення, пов’язані із високою відповідальністю і ризиком, відміняти неправильні чи помилкові рішення, визнавши свою вину.

Етичні правила стимулювання підлеглих вимагають, щоб будь-які успіхи не залишались без уваги, забезпечувалась гласність винагород, які не повинні розходитись із громадською думкою. Будь-які прояви фаворитизму негативно позначаються на моральному кліматі взаємовідносин в колективі.

Дуже відповідальним моментом у діяльності менеджера є етика стягнень. Тут варто дотримуватись таких загальних правил:

? при накладанні стягнень керуватися лише ретельно перевіреними фактами, а не підозрами і чутками;

? не поспішати із накладанням стягнень і не робити це в сані підвищеної збудженості, гніву, роздратування;

? ніколи не принижувати гідність підлеглого, на якого накладається стягнення, вміти співпрацювати з ним;

? не користуватись стягненням як єдиним засобом впливу на підлеглих і не робити це часто;

? при накладанні стягнень завжди пам’ятати про їх виховний характер, дотримуватись об’єктивності і неупередженості і т.п.

Щоб не погіршити можливості співробітництва із начальником, підлеглий повинен добре знати стан справ у сфері своєї компетенції, не доповідати про труднощі, які може сам подолати, не звалювати вину на інших при невдачах і ін.

4. Особливості службової етики за ринкових умов

Особливістю етики ринкових відносин є те, що ґрунтується вона не на якихось ідеалах, ідеологічних постулатах чи структурах, а на відповідальності за ближнього і за самого себе. Розумне поєднання механізму “власного інтересу” і відповідальності в країнах з ринковою економікою є тим стрижнем, на якому будуються нормальні взаємовідносини підприємців, що мають етичний характер.

Враховуючи недостатній досвід підприємницької діяльності в нашій країні, доцільно розробити етичні нормативи стосовно бізнесу, щоб було зрозуміло, що слід називати, наприклад, хабаром, а