Ефективна організація заробітної плати на будь-якому підприємстві неможлива без її основоположного елементу — нормування праці, яке дозволяє встановити відповідність між обсягом витрат праці й розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах. Роботодавець зобов'язаний встановити кожному працівнику нормований обсяг робіт, виходячи із встановленої законодавством тривалості робо-чого дня, нормальної інтенсивності праці й середньої для даного виду робіт продуктивності праці. Працівник має пра-во розраховувати на повну оплату праці лише за умови виконання повного нормованого обсягу робіт.—

заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тариф-ними ставками, посадовими окладами;—

вартість продукції, що видається в порядку натураль-ної оплати працівникам згідно з чинним законодавством;—

надбавки й доплати до тарифних ставок і посадо-вих окладів у розмірах, передбачених законодавством (бригадирам із робітників, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадами);

1. керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на термін їх виконання;

2. за знання іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;

3. за поєднання професій (посад), розширення зон об-слуговування або збільшення обсягу робіт, що викону-ються, за стаж роботи й вислугу років та ін.;—

оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, але виконують роботи згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи дого-вір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками здійснює безпосередньо це підприємство;—

плата працівникам, що не перебувають у штаті під-приємства, за виконання разових робіт (ремонт інвента-ря, експертиза тощо);—

вартість безоплатно наданого форменого одягу, що залишається в особистому користуванні, або пільги у зв'язку з його продажем за зниженими цінами;—

оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних і громадських обов'язків згідно із законодавством;—

оплата за роботу у святкові та вихідні дні, в понад-нормовий та нічний час за розцінками, визначеними за-конодавчими актами;—

виплата різниці в окладах у разі тимчасового замі-щення та в інших випадках згідно із законодавством;—

оплата праці за керівництво виробничою практи-кою студентів;—

зарплата за основним місцем роботи за час навчання працівників, спеціалістів з відривом від виробництва в сис-темі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;—

оплата вимушеного прогулу;—

оплата праці студентів, учнів середніх профтехучи-лищ в період проходження практики;—

суми вихідної грошової допомоги тощо. Фонд додаткової заробітної плати:—

оплата щорічних і додаткових відпусток, оплата навчальних відпусток, надання грошових компенсацій за невикористану відпустку;—

премії за сприяння винахідництву та раціоналізації;—

одноразові заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань);—

премії працівникам за виробничі результати, в то-му числі за виконання і перевиконання виробничих зав-дань:

1. за виконання акордних завдань у визначений термін;

2. за підвищення продуктивності праці;

3. за поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності (відділу, секції, цеху та ін.);

4. за економію матеріалів, сировини тощо, зменшен-ня простоїв обладнання та інші якісні показники в робо-ті підприємства;—

виплата різниці в заробітку в разі переводу на нижчеоплачувану роботу.

З урахуванням своїх можливостей підприємства мо-жуть запроваджувати пільгові виплати у вигляді:—

додаткових відпусток понад передбачені законо-давством (в тому числі жінкам, що виховують дітей);—

надбавок до пенсій;—

оплати путівок працівникам та їхнім дітям на лі-кування і відпочинок коштом підприємства;—

надання працівникам матеріальної допомоги тощо.

Ці пільгові виплати обліковують у складі інших опе-раційних витрат на субрахунку 949 «Інші витрати опера-ційної діяльності».

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння сутності заробітної плати, з'ясуємо значення притаманних їй функцій. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової еко-номіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій (серед вчених-економістів немає єдиної думки щодо їх кількості). На нашу думку, найважливішими з них є такі.

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні пра-цівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими бла-гами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регу-лювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у вста-новленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результа-ти роботи підприємства] Ця залежність повинна бути та-кою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція за-робітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата на ефек-тивніших робочих місцях стимулює перехід сюди праців-ників з неефективних робочих місць.

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найма-ними працівниками і власниками засобів виробництва. За-робітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим вне-ском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати по-лягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власни-ками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

5. Функція формування платоспроможного попиту на-селення. Її призначення — узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забез-печених грошовими коштами покупців, з одного боку, і ви-робництва споживчих товарів — з іншого. Оскільки плато-спроможний попит формується під дією двох основних фак-торів — потреб та доходів населення, то за допомогою заро-бітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції