Реферат на тему:

Захист населення у надзвичайних ситуаціях

Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Для організації захисту населення від уражальної дії зброї масового знищення, зокрема від радіоактивного і хімічного зараження, проводяться вимірювання стану нав-колишнього середовища за допомогою спеціальних при-ладів.

ВІЙСЬКОВИЙ ПРИЛАД ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) служить для визначення у повітрі, на місцевості, на техніці наяв-ності отруйних речовин: зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану, а також парів V-газів у повітрі (мал. ).

Принцип визначення наявності і типу ОР полягає у примусовому, за допомогою всмоктувального насоса, прокачуванні крізь індикаторні трубки повітря. Зміна кольо-ру наповнювача індикаторних трубок свідчить про на-явність, приблизну концентрацію і групу ОР.

Індикаторні трубки (мал. ) бувають трьох видів: з червоним кільцем і червоною крапкою — для визна-чення ОР типу зарин, зоман, V-гази; з трьома зеленими кільцями — для визначення ОР типу фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан; із жовтим кільцем — для визначення ОР типу іприт.

Для визначення отруйних речовин у повітрі потріб-но: відкрити кришку приладу, відсунути засувку і вий-няти насос. З касети вийняти дві трубки з червоним кільцем і червоною крапкою, надрізйти їх кінці і розкри-ти. Ампуловідкривачем з маркіруванням, що відповідає маркіруванню індикаторних трубок, розбити верхні ам-пули трубок, взяти їх за маркіровані кінці і енергійно струснути 2—3 рази. Вставити дослідну трубку не-маркірованим кінцем у гніздо насоса і накачати повітря (5—6 качань). Контрольну трубку помістити у гніздо в корпусі приладу.

Потім розбити нижні ампули обох тру-бок, струснути і спостерігати за зміною забарвлення на-повнювача. Якщо червоний колір наповнювача у дослідній трубці зберігається, а в контрольній пожовтів, то це означає наявність ОР. Одночасне пожовтіння напов-нювача в обох трубках — відсутність ОР в небезпечних концентраціях. Визначення цих ОР у безпечних концент-раціях проводять так само, але роблять 50—60 накачу-вань і нижні ампули розбивають через 2—3 хв.

Незалежно від того, що покаже трубка з червоним кільцем і червоною крапкою, слід продовжити визначен-ня ОР за допомогою трубок, що залишилися: спочатку з трьома зеленими кільцями, потім з одним жовтим кільцем.

Відкрити індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями, розбити ампулу, енергійно струснути її, вста-вити у гніздо насоса і зробити 10—15 качань. Вийняти грубку з гнізда і порівняти забарвлення наповнювачів з кольоровим еталоном на лицьовому боці касети, визна-чити наявність у повітрі парів іприту за допомогою інди-каторної трубки із жовтим кільцем. Відкрити трубку, вставити у гніздо насоса і зробити 60 качань. Спостеріга-ти зміну забарвлення наповнювача через 1 хв; порівняти його зі зразком на касеті. Для обстеження повітря за до-помогою індикаторних трубок із червоним кільцем і чер-воною крапкою при низьких температурах (+5° С і ниж-че) потрібно підготувати грілку до роботи: вставити до

упору в центральне гніздо грілки патрон, ударом руки по головці ампуловідкривача розбити ампулу, що у патроні, занурити ампуловідкривач до кінця і не виймати його з патрона до припинення виділення пари; вставити дві трубки у бічні гнізда грілки, після відтавання ампул трубки негайно вийняти і помістити в штатив; відкрити трубки, розбити верхні ампули, енергійно 2—3 рази стру-снути і прокачати повітря через дослідну трубку.

Контрольну трубку тримати у штативі і виконати та-кі дії: підігріти обидві трубки у грілці протягом 1 хв, піс-ля чого розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струснути їх одночасно; спостерігати за змінами забарвлення наповнювача трубок.

У концентраціях, що не викликають небезпеки, по-рядок роботи з трубками такий самий: після всмоктуван-ня повітря витримати трубки протягом 2—3 хв, у грілці — 1 хв, поза грілкою (у штативі) — 1—2 хв.

Слід пам'ятати, що перегрівання трубки призводить до її псування.

Насадкою до насоса визначають ОР в диму, на ґрун-ті, в озброєнні, на бойовій техніці, обмундируванні та ін-ших предметах, а також у сипучих продуктах.

Догляд і зберігання приладу здійснюється згідно з ін-струкцією щодо його експлуатації.

РАДІОАКТИВНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

І МЕТОДИ ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

Під час вибуху ядерного боєприпасу утворюється ве-лика кількість радіоактивних речовин, ядра атомів яких здатні розпадатись і перетворюватись у ядра інших еле-ментів, випускаючи при цьому невидимі випромінюван-ня. Вони забруднюють місцевість, будівлі й різні предме-ти, діють на людей і тварин. Випромінювання радіоак-тивних речовин можуть бути трьох видів: гамма-випро-мінювання, бета-випромінювання, альфа-випромінювання.

Гамма-випромінювання — це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям. Поширюються у по-вітрі зі швидкістю 300 000 км/с. Здатні проникати через товщу різноманітних матеріалів. Становлять основну не-безпеку для людей, бо іонізують клітини організму.

Бета-випромінювання — це потік електронів, які називаються бета-частинками. Швидкість їх руху може

досягати в деяких випадках швидкості світла. Проникаю-ча здатність їх менша за гамма-випромінювання, але іо-нізуюча дія в сотні разів більша.

Альфа-випромінювання — це потік ядер атомів гелію, які називаються альфа-частинками. В них дуже висока іонізуюча дія. Область розповсюдження альфа-частинок у повітрі сягає всього 10 см, а в твердих та рідких тілах — ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують альфа-частинки. Внаслідок високої іонізуючої дії альфа-частинки дуже небезпечні у разі проникнення всередину організму.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання не має ні кольору, ні запа-ху,— людина їх не відчуває.

Основні методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань — фотографічний, хімічний, сцинтиляцій-ний та іонізаційний.

Фотографічний метод засновано на впливі іо-нізуючих випромінювань на світлочутливий шар фото-плівки, щільність потемніння якої пропорційна дозі оп-ромінення.

Хімічний метод грунтується на здатності іонізу-ючих випромінювань спричинювати хімічні зміни деяких речовин, що супроводжуються появою нового забарвлення розчину