Сцинтиляційний метод використовує явище світіння (сцинтиляції) деяких речовин під впливом іонізу-ючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна ін-тенсивності випромінювання.

Іонізаційний метод використовує явище іоніза-ції атомів речовин під впливом іонізуючого випромінювання, внаслідок якого електричне нейтральні атоми розпадаються й утворюють іони. Якщо в опромінювану речовину помісти-ти електроди і подати до них напругу від джерела постійно-го струму, то виникає іонний струм, сила якого пропорційна інтенсивності випромінювання. Цей метод є основним, і йо-го нині використовують в усіх дозиметричних приладах.

ПРИНЦИПИ ДІЇ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ

Прилади, призначені для виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозимет-ричними (мал. ). їх основними елементами є приймальний пристрій (1), підсилювач іонізаційного стру-му (2), вимірювальний прилад (3), перетворювач стру-му (4), джерело живлення (5).

Приймальний пристрій складається з іонізаційної камери або газорозрядного лічильника.

Іонізаційна камера — це заповнений повітрям замк-нутий простір з двома ізольованими один від одного елек-тродами: корпус камери вкрито зсередини шаром струмо-провідної речовини. Цей шар разом з осердям є позитив-ним електродом камери, а негативним — металеве кільце, вихід з якого — через ізолятор. До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела постійного струму, тому між її електродами виникає електричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитивно зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщуються, і в ланцюгу камери виникає іонізуючий струм (мал. ). Величина цього струму пропорційна ве-личині радіоактивного випромінювання.

Газорозрядний лічильник — це порожнистий метале-вий циліндр, що служить катодом; його заповнено су-мішшю інертних газів з невеликою кількістю галогенів. Анодом є металева нитка, натягнена всередині циліндра і з'єднана з позитивним полюсом джерела живлення. Ви-води анода і катода зроблені через ізолятори, розташовані у торцях корпуса лічильника. На відміну від іонізацій-них камер газорозрядні лічильники працюють у режимі

ударної іонізації (мал. ). Іонізуючі випромінювання, потрапивши у лічильник, утворюють у ньому первинні електрони і позитивні іони; електрони під дією електрич-ного поля переміщуються до анода лічильника і, здобувши кінетичну енергію, самі вибивають електрони з атомів га-зового середовища. Це явище й називається ударною іоні-зацією. Вибиті вторинні електрони також розганяються і разом з первинними підсилюють ударну іонізацію. Якщо у лічильник потрапляє хоча б одна частка іонізуючого випромінювання, це викликає утворення лавини вільних електронів, і до анода лічильника прямує багато елек-тронів. Інертні гази створюють у корпусі газорозрядного лічильника умови для виникнення ударної іонізації, роз-ряджання забезпечує швидке набування електронами не-обхідної кінетичної енергії.

Вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДІ1-5В

призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і ра-діоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінюванням. Передню панель зображено на ма-люнку 278. Потужність експозиційної дози гамма-ви-промінювання визначається у мілірентгенах (або рентге-нах) на 1 год для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання.

Діапазон вимірювання по гамма-випромінюванню — від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапа-зонів вимірювань (табл. 22).

Таблиця

ПІДДІАПАЗОНИ ВИМІРЮВАНЬ ДП-бВ

Шддіапазон | Положення ручки перемикача | Шкала |

Одиниця виміру | Межа вимірювання

1 | 200 | 0—200 | Р/год | 5—200

2 | X 1000 | 0— 5 | мР/год | 500—5000

3 | X 100 | 0—5 | мР/год | 50—500

4 | X 10 | 0—5 | мР/год | 5—50

5 | X 1 | 0—5 | мР/год | 0,5—5

6 | X 0,1 | 0—5 | мР/год | 0,05—0,5

При вимірюванні потужностей гамма-випромінювання й сумарного бета- і гамма-випромінювання в межах від 0,05 до 500 мР/год відлік ведеться за верхньою шкалою (О—5) з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону, а відлік величини потужностей доз — від 5 до 200 Р/год — за нижньою шкалою (5—200). На 2—6 під-діапазонах прилад має звукову індикацію через головні те-лефони. Похибка вимірювань становить ±30% від вимірю-ваної величини. Справність приладу перевіряється кон-трольним бета-препаратом, прикріпленим в заглибленні на екрані блока детектування. Живлення приладу здійсню-ється від трьох елементів типу 1,6 ПМЦ-х-1,05, два з яких використовуються для живлення схеми приладу, а третій — для освітлення шкали. Передбачено живлення від зов-нішніх джерел постійного струму напругою 12 або 24 В; при цьому використовується розподілювач напруги.

Підготовка приладу до роботи. Вийняти прилад із футляра, здійснити зовнішній огляд, встанови-ти джерело живлення, додержуючи полярності, переми-кач піддіапазонів установити навпроти чорного трикут-ника (контроль режиму). Стрілка приладу має бути у ре-жимному секторі (якщо це не так, то треба поміняти місцями джерела живлення). Перевірити справність при-ладу від бета-препарату, для чого поворотний екран зон-да поставити у положення «К», підключити головні те-лефони і поступово переводити ручку перемикача під-діапазонів в усі положення від х 1000 до х 0,1. Показан-ня приладу на піддіапазоні х 10 звірити із записом у фор-мулярі. Якщо вони не виходять за межі допустимої по-хибки, приладом можна користуватися. Екран зонда вста-новити у положення «Г», ручку перемикача піддіапазонів — проти чорного трикутника, приєднати штангу. Прилад готовий до роботи.

Для вимірювання гамма-радіації на місцевості екран зонда встановлюється у положення «Г». Зонд — на ви-тягнутій убік руці на висоті близько 1 м від поверхні землі (мал. ). Вимірювання проводиться послідовно на всіх піддіапазонах, починаючи з першого.

Визначення гамма-зараження об'єктів проводиться,; як правило, на незараженій місцевості. При вимірюван-ні зонд розміщують на відстані 1—1,5 см від поверхні об'єкта (мал. ).

У 1989 р. розроблено індивідуальні дозиметри для населення і з 1990 р. розпочато серійний випуск малога-баритних індивідуальних дозиметрів із цифровою шка-лою та звуковою сигналізацією. В Україні виготовляють дозиметри типу