“А” до стояка вузла управління при умові одночасної роботи 30 зрошувачів ОПСР-10 (кв. м.) [6].
-Діаметр трубопроводу на дільниці “А-Б”
Приймаємо трубопровід з
-Напір у вузловій точці “Б”.
-Витрати розчину з другого рядка:
-Витрати розчину на ділянці “Б-В”:
.
Приймаємо трубопровід з .,
- Напір у вузловій точці “В”.
-Витрати розчину з третього рядка
- Витрати розчину на ділянці “В-Г”
- Діаметр трубопроводу на дільниці “В-Г”.
Приймаємо трубопровід з
- Напір у вузловій точці “Г”.
- Витрати розчину з четвертого рядка
- Діаметр трубопроводу на дільниці “Г-Д”
Приймаємо трубопровід з
- Напір у вузловій точці “Д”.
- Витрати розчину з п’ятого рядка
- Витрати розчину на ділянці “Д-Е”
- Діаметр трубопроводу на дільниці “Д-Е”
Приймаємо трубопровід з мм,
- Напір у вузловій точці “Ж”.
- Необхідний напір у водоживлювача
де Нg=15 м. – напір у першого (диктуючого) зрошувача;
1,2 – коефіцієнт враховуючий місцеві втрати напору мережі;
- сумарні лінійні втрати в розподільчих трубопроводах;
- втрати напору в вузлі управління;
z – різниця відміток “диктуючого” зрошувача і вісі насоса.
- Сумарні лінійні втрати напору в мережі.
де: hл – лінійні втрати в розподільчих трубопроводах, м.
hСТ – втрати напору в стояку, м.
де 6 м – висота стояка.
втрати напору в магістральному трубопроводі, м.
м
де 30 м – відстань від захищаємого приміщення до станції ПГ.
- Визначаємо втрати напору в вузлі управління.
Виходячи з діаметрів трубопроводів і витрат, застосовую в якості вузла управління клапан типу ВС-100.
.
де коефіцієнт втрати напору, м. (табл.4, додат. 6[6])
- Визначаємо напір у водоживлювача
.
Таким чином насос повинен забезпечити: , .
По каталогу додатку 6[3], підбираємо марку насоса – Д-200-95
Технічні дані відцентрового насоса Д-200-95
- кількість обертів 2950 об/хв.
- діаметр робочого колеса 265 мм.
- витрати 60 л/с
- напір 80 м.
- потужність двигуна 75 кВт
- Визначаємо секундні витрати піноутворювача
де - загальні витрати розчину для гасіння пожежі на протязі розрахункового часу.
де - секундні витрати піноутворювача
=15 хв. – час роботи установки, п.14, додаток 6[6]
- Необхідний запас піноутворювача з врахуванням резерву:
де - коефіцієнт запасу піноутворювача, п.2.47.2.48 [6]
Розрахунок дозуючого пристрою.
Згідно рекомендацій [15] приймаємо довжину напірного трубопроводу – 2,0 м., подання піноутворювача – 1,5 м. На напірному трубопроводі встановлюємо арматуру: запірний вентиль, регулюючий кран, водомір, 2 відводу. На трубі подання піноутворювача встановлюємо 1 відвід і запірний вентиль.
Мал. 1. Залежність площі розвитку пожежі від часу.
Мал. 2. Залежність середньооб’ємної температури в приміщенні від часу.
- Діаметр напірного трубопроводу і труби для подання ПУ
де: QПУ=2,7 л/с – секундні витрати піноутворювача;
vp=5 м/с – швидкість подання піноутворювача.
По ГОСТу “Труби стальні електросварні” (табл. 3, додат.6 [6]) приймаємо трубу з внутрішнім діаметром мм і
де: - питома характеристика тертя трубопроводу мм.
- Фактична швидкість руху піноутворювача в трубопроводі.
де: 0,785 - площа поперечного перерізу трубопроводу.
Приймаємо водомір марки ВК=4 [16].
-Лінійні втрати напору (в напорному трубопроводі).
де: l=2 м – довжина напорного трубопроводу.
QПУ=2,7 л/с – секундні витрати піноутворювача.
- Місцеві втрати напору.
де: - додаток коефіцієнтів місцевих опорів при русі рідини:
=8 – запірного вентиля;
- регулюючого крана шиберного типу;
- відводу.
g=9,8 – прискорення земного тяжіння;
S=1,3 – коефіцієнт місцевого опору водоміра;
QПУ=2,7 л/с – секундні витрати піноутворювача.
- Втрати напору в напорному трубопроводі.
Число Рейнольдса
де: кв. м/с – кінематична густина піноутворювача при температурі 200 С.
Мал. 3. Схема дозуючого пристрою з трубкою Вентурі.
При режим руху піноутворювача ламінарний. В цьому випадку коефіцієнт опору тертя визначається по формулі Пуазейля.
- Втрати напору в всмоктуючому трубопроводі.
де: - додаток коефіцієнтів місцевих опорів при русі рідини;
- запірного вентиля;
- відводу (в проекті їх два);
l=1,5 м – довжина трубопроводу для подання піноутворювача.
м
Умовно приймаємо втрати напору в пористій діафрагмі – 0,5 м. додатні втрати напору в системі дозатора складуть:
м
Витратна характеристика дросельного пристрою.
де: л/с – загальні витрати розчину піноутворювача всієї установки.
м – діаметр отвору трубопроводу.
Отриманій витратній характеристиці відповідно табл. 14 [15], відповідає труба Вентурі з модулем т=0,2 (діаметр звуження мм). Значення т прийнято для менших характеристик по відношенню до розрахункового. Це дає деяке збільшення витрат піноутворювача, а також можливість регулювати витрати піноутворювача шляхом дроселювання регулюючим краном при пусковій доводці установки, а також в процесі експлуатації.
Проектування і розрахунок АПС.
Виходячи з розділів 2.2, 2.3 визначена необхідність обладнання приміщення для виготовлення та обробки матеріалів з гуми системою АПС.
Пропоную застосувати автономну систему АПС, тобто в виробничому приміщенні встановити автоматичні пожежні сповіщувачі з під’єднанням шлейфами сигналізації до приймальної станції, яку встановити в приміщенні з цілодобовим чергуванням. Одночасно під’єднати до приймальної станції зовнішні пристрої оповіщення.
а) Визначаємо необхідний тип пожежного сповіщувача.
Виходячи з рекомендацій додатку 3 [6] для обладнання приміщення для виготовлення та обробки матеріалів з гуми системою АПС пропонується використовувати теплові або димові пожежні сповіщувачі. При виборі сповіщувача, враховуючи особливості приміщення (категорію виробництва, пожежну небезпеку, клас зони, специфіку технологічного процесу, застосовуємі матеріали, характер можливого розвитку пожежі, економічні міркування) пропоную застосувати димовий пожежний сповіщувач ИП-212-2 (ДИП-2).
б) Визначаємо необхідну кількість пожежних сповіщувачів визначається необхідністю виявлення пожежі по всій контролюємій площі приміщення. При цьому враховуємо вимоги п.п. 4.1-4.9 [6].
Площа контролюєма одним сповіщувачем, а також максимальні відстані між сповіщувачами і стінами залежать від висоти приміщення, і повинні відповідати вимогам табл. 4 [6], але не повинні перевищувати технічні данні вказані в паспортах. Приведена в паспорті площа зменшується в залежності від висоти приміщення – більше 3,5 до 6 м. на 20% [8]. В технічних характеристиках на сповіщувач вказано, що при висоті розміщення 4,0 м. контролюєма площа дорівнює 150 кв. м., але враховуючи вимоги табл. 4 [6], приймаємо значення контролюємої площі – 70 кв. м. Відповідно і зменшується відстань між сповіщувачами, табл. 4, [6] до 8,5 м. і між сповіщувачем і