автомобілів після регулювання і ремонту, дозволяється тільки обличчям, що мають водійські /посвідчення. Рух на території й у виробничих приміщеннях регулюється встановленими дорожніми знаками. Швидкість Руху не повинна перевищувати: 10 км/год на під'їзних коліях території і 5 км/год у виробничих приміщеннях.
Виробнича санітарія. Однією з основних умов створення безпечної, здорової і високопродуктивної обстановки для роботи є мінімальний вплив виробничих вредностей: забруднення повітряного середовища, шумів і вібрацій, ненормального теплового режиму (протяги, низька температура на робочих місцях). Під впливом виробничих вредностей можуть виникнути професійні захворювання.
Для приміщень автотранспортних підприємств характерно більше забруднення повітря різними токсичними речовинами, що містяться в газах двигунів, що відробили.
Гранично припустимі концентрації окису вуглецю (отрутний газ без кольору і запаху) у повітрі робочої зони приміщень повинні бути не більш 30 мг/м3, а акролеина (отрутна безбарвна рідина з гострим дратівним запахом підгорілого олії) — 2,0 мг/м3.
Задачею виробничої санітарії і гігієни є повне чи виключення різке зменшення виробничих вредностей.
Автотранспортні підприємства повинні бути обладнані центральним опаленням і приточно-витяжної вентиляцією, санітарно-побутовими приміщеннями, душовими, гардеробними, умивальнями, туалетами, курильними.
Умивальні повинні мати гарячу воду, сухі рушники і миючі речовини. Поблизу від місць роботи повинні знаходитися судини з кип'яченою питною водою, обладнані кранами-фонтанчиками чи кружками.
Перша допомога при нещасливих випадках має на меті попередити в потерпілого можливі ускладнення, що загрожують його здоров'ю і життю.
Рань варто закрити пов'язкою, використовуючи індивідуальний перев'язний пакет. Роздруковувати індивідуальний пакет треба так, щоб не стосуватися руками тієї частини пов'язки, що буде накладена на рань. Не можна стосуватися рані руками, промивати і видаляти з її сторонні тіла. Перед перев'язкою треба добре вимити руки з милом.
Для припинення кровотечі якнайшвидше накладають пов'язку, що давить, чи палять. При переломах і вивихах створюють повний спокій для ушкодженої кінцівки, можна, наприклад, прибинтувати дощечки так, щоб вони захоплювали обидва суглоби, найближчі до місця перелому.
Обпалене місце звільняють від чи одягу взуття і перев'язують бинтом.
При опіку кислотою уражені місця швидко обмивають великою кількістю води, водою з чи милом розчинами соди, мела (зубного порошку). Електроліт, що потрапив на шкіру, швидко витирають насухо і місце опіку нейтралізують 10%-ним розчином соди, а потім промивають водою з милом.
Ознаками отруєння окисом вуглецю є головний біль, блювота, утрата свідомості, багряний, а при серйозних порушеннях кровообігу — сіро-попелястий колір шкіри. Отруєння акролеїном викликає печіння в очах, сльозотеча, кашель, при повторному впливі — нудоту, шлунково-кишковий розлад.
Потерпілого від отруєння виводять на свіже чи повітря в інше приміщення, відразу ж відкривши там кватирки, вікна, двері і забезпечивши приплив свіжого, чистого повітря. При утраті свідомості викликають лікаря, а до його приходу потерпілим дають вдихати кисень з чи подушки роблять штучне дихання.
При поразці електричним струмом потрібно швидко виключити струм. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то до вимикання струму вживають заходів проти можливого падіння потерпілого. Відриватися потерпілого від провідника струму (якщо поблизу немає рубильника) потрібно, взявшись за його одяг, якщо вона суха, чи вставши на гумовий коврик, суху фанеру, дошку, сухий брезент, покладені біля потерпілого.
Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані, забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстебнути що стискує епх. одяг, дати понюхати нашатирний спирт, обляпувати водою обличчя, розтирати і зігрівати тіло. При рідкому і судорожному подиху — робити штучне дихання.
Після надання першої допомоги негайно викликають чи лікаря відправляють потерпілого в лікувальну установу.
Протипожежні заходи. Щоб не створювати умов для виникнення пожежі на автомобілі й у приміщеннях, забороняється: допускати влучення на двигун і робоче місце палива й олії; залишати в кабіні, на двигуні й у робочих місцях використані обтиральні матеріали; допускати текти в топливопроводах, баках і приладах системи харчування; тримати відкритими горловини паливних баків; чи мити протирати бензином кузов, деталі й агрегати, мити руки й одяг бензином; зберігати паливо (за винятком знаходиться в паливному баці автомобіля) і тару з-під палива і мастильних матеріалів; користатися відкритим вогнем при усуненні несправностей; підігрівати двигун відкритим полум'ям. Усі проходи і проїзди, сходи і горища автотранспортного підприємства повинні бути вільні для проходу і проїзду. Горища не можна використовувати під виробничі і складські приміщення.
Паління на території й у виробничих приміщеннях дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. У місцях, де паління не дозволяється, вивішуються таблиці «Курити забороняється».
У виробничих приміщеннях на видних місцях біля телефонних апаратів повинні бути вивішені таблички з указівкою номерів телефонів найближчих пожежних команд і прізвищ обличчя, відповідальних за пожежну безпеку. На кожнім автотранспортному підприємстві повинні бути організовані добровільні пожежні команди.
Пожежні крани у всіх приміщеннях обладнають рукавами і стовбурами, укладеними в спеціальні шафи. У приміщеннях для технічного обслуговування і ремонту встановлюють пінні вогнегасники
(один вогнегасник на 50 м2 площі) і шухляди із сухим просіяної , піском (одна шухляда на 100 м2 площі). При шухляді з піском повинна бути чи лопата щит з пожежним інвентарем (лопата, брухт, сокира, багор).
Широко застосовують пінні вогнегасники ОП-5, для приведення в дію яких повертають рукоятку клапана на 180°, перевертають вогнегасник нагору дном і, злегка струснувши, направляють струмінь піни у вогонь.
Своєчасне виявлення загоряння і швидке повідомлення пожежної команди є головними умовами успішної боротьби з виникаючими пожежами.