Для протигазу ПШ-2 характерне таке:

подача повітря у лицьову частину за допомогою по-вітродувки забезпечує постійний надлишковий тиск, що виключає засмоктування забрудненого шкідливими речовинам повітря у випадку негерметичності лицьової частини шолома;

відсутність опору дихання та підвищеного вмісту вуглекислого газу в повітрі що видихається;

подавання свіжого повітря запобігає запотіванню скла лицьової частини;

можливість одномоментної роботи двох працівників.

Ізолювальні протигази та прилади

Використовуються у тих випадках, коли у повітрі є і високі концентрації ОР (СДОР), коли можливе просо-чення ОР або СДОР і фільтрувальний протигаз не за-безпечує захисту, у разі нестачі кисню в повітрі та за умови високих концентрацій окису вуглецю, а також невідомих ОР (СДОР) у повітрі.

За принципом забезпечення кисню ізолювальні про-тигази та прилади поділяються на дві групи. Протига-зи 1-ї групи (ІП-4, ІП-46, ІП-46М) забезпечують дихан-ня за рахунок кисню, який вивільняється з регенера-тивного патрона.

Регенеративний патрон призначений для поглинан-ня вуглекислого газу та водяної пари з повітря, що ви-дихається, та виділення кисню для дихання. Патрон заповнений зернами перекису натрію з додаванням \ гідроокису кальцію, які вступають у хімічну реакцію з вуглекислим газом у присутності водяної пари з виді-ленням кисню.

У кисневих ізолювальних приладах (КІП-5, КІП-7, КІП-8) дихання відбувається за рахунок кисню, який подається з балона.

Респіратори

Респіратори призначені для захисту органів дихання від аерозолів, пилу, РР, бактеріальних засобів. Респіра-тор Р-2 для дорослих являє собою фільтрувальну напівмаску. Забезпечує можливість перебування в ньо-му до 12 год та багаторазового використання. Респіра-тор Р-2ДІ (для дітей) забезпечує безупинне користуван-ня ним протягом 4 год (табл. 29).

Таблиця 29

Характеристика промислових респіраторів

Марка респі-ратора | Маркування фільтру-вального патрона | Маркування фільтру-вального патрона |

Час захисної дії, хв.

А

В

КД

Г

А

В

КД

Г |

РПГ-67А

РПГ-67В

РПГ-67КД

РПГ-67Г

РУ-67МА або РУ-67МУА

РУ-60МУ або РУ-50МУВ

РУ-60М-КД або

РУ-60МУ-КД

РУ-60МГ або РУ-60МУГ | РЕСПІРАТОР ПРОТИГАЗОВИЙ

РПГ-67

Органічні пари (бензину, гасу, ацетону, бензолу та його гомологів, спиртів, ефірів тощо, крім органічних речовин з низькою температурою кипіння, тих, що погано сорбуються, пари хлор- та фосфорорганічних отрутохімікатів)

Кислі гази (сірчаний ангідрид, сірководень тощо); пари хлор- та фосфорорганічних отрутохімікатів

Аміак та сірководень

Пари ртуті

РЕСПІРАТОР УНІВЕРСАЛЬНИЙ

РУ-60М (МУ)

Теж саме, що РПГ-67А

-------- << ----------

-------- << ----------

Аерозольні пари ртуті |

За бензолом не менше ніж 60

За сірчаним ангідридом не менше ніж 50

За аміаком не менше ніж 30, за сірковуглецем не менше ніж 50,

Не менше ніж 20

За бензолом не менше ніж 30

За сірчаним ангідридом не менше ніж 30

за сірковуглецем не менше ніж 20,

Не менше ніж 15

Нині випускаються пилозахисні промислові респі-ратори Ф-62Ш, РП-91Ш, РП-92СН, У-2К, «Уралец-П», «Лепесток-200» та «Лепесток-200М».

Найпростіші засоби захисту : органів дихання

Використовуються як респіратори. Прості за конст-рукцією, вони можуть бути виготовлені самим насел-енням.

Протипилова тканинна маска ПТМ-1 складається з корпусу і кріплення, корпус робиться з 2—4 шарів тка-нини. У ньому вирізані оглядові отвори, в які вставлені скельця або прозора плівка. Маска кріпиться до голо-ви смугою тканини, пришитою до бокових країв кор-пусу. Щільне прилягання маски до голови забезпечу-ється за допомогою резинки у верхньому шві та зав'я-зок у нижньому шві кріплення, а також поперечної резинки, пришитої до верхніх кутів корпусу маски.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із клаптя марлі розміром 100x50 см. У середину марлі кладуть шар вати розміром 30x20 см та завтовшки 2 см. Вільні краї марлі загинають на вату, а кінці розрізають посе-редині для зав'язки. Пов'язка придатна для разового використання.

За відсутності пов'язки можуть використовуватися рушники, шарфи, хустки тощо, для захисту очей від РР(СДОР) — протипилові окуляри.

Використана література

Алтунин А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. — М.: Строй-издат, 1978. — 247 с.

Антонов В. П. Радиационная обстановка и ее социально-психологические аспекты.— К.: Знание, 1987, — 47 с.

Антонов В. П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здо-ровье. — К.: Знание, 1989. — 78 с.

Борчук Н. И. Медицина экстремальных ситуаций. — Минск: Вышейш. шк, 1998. — 238 с.

Гуськова А, К,, Байсоголов Г. Д. Лучевая болезнь челове-ка (очерк). — М.: Медицина, 1971. — 384 с.

Дубицкий А. Е. , Семенов И. А., Чепкий А.П. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я, 1993. — 462 с.

.