січня 1998 року спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іоні-зуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіж-них та рятувальних заходів і відшкодування шкоди.
* У статті 3 проголошені права людини на забезпечення захисту від впливу іонізуючих випромінювань: «Кожна людина, яка про-живає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забез-печується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впли-ву іонізуючих випромінювань на організм людини вище встанов-лених дозових, меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок впливу іонізуючих випромінювань".
Еколого-правове регулювання ґрунтується на нормах Зако-ну України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, який передбачає мету, завдання, принципи та механізми забезпечення ефективного природокористування, охоро-ни довкілля, забезпечення екологічної безпеки.
У Законі визначені принципи охорони навколишнього середовища:
* пріоритетність вимог екологічної безпеки;
* гарантування екологічно безпечного становища для життя та здоров'я людей;
* екологізація матеріального виробництва;
* науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
* збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
* гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на Стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду;
* науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище;
* стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів, за забруд-нення навколишнього природного середовища та зниження якості природних ре-сурсів;
* вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міжнародного співробітництва.
Закон закріплює екологічні права та обов'язки громадян України:
+ право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
+ участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розмі-щення та реконструкції об'єктів, які можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;
+ участь у проведенні громадської екологічної експертизи;
+ одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природ-ного середовища та його вплив на здоров'я населення;
+ право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх здоров 'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Громадяни України зобов'язані:
* берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів;
* не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб'єктів;
* вносити плату за спеціальне природокористування;
* компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впли-вом на навколишнє природне середовище.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середо-вища» визначає * поняття екологічної безпеки та заходи щодо її за-безпечення, * екологічні вимоги до розміщення, проектування, будів-ництва, реконструкції, введення в дію підприємств та інших об'єктів, застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, токсичних хімічних речовин; передбачає заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу, шкідли-вого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення, від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами.
Закон передбачає, що в Україні громадянам гарантується право загаль-ного використання природних ресурсів для задоволення життєво необхід-них потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо).
Верховною Радою України були прийняті закони щодо охорони довкілля:
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року. Закон України «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 року. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30 червня 1995 року.
Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року. Закон України «Про рослинний світ» від 19 січня 1999 року.
Охорона і використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами. Так, охорона і використання земель регулю-ються Земельним кодексом України (1992); охорона і використання надр,— Кодексом про надра України (1994); охорона і використання вод — Водним кодексом (1995); охорона і використання лісів — Лісо-вим кодексом України (1994).
Підзаконними актами служать нормативно-правові акти державних органів України. Вони видаються на основі законодавчих актів. На-самперед, це постанови та розпорядження Кабінету Міністрів Украї-ни: «Про затвердження порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища» (1992), «Про зат-вердження Положення про державний моніторинг навколишнього природ-ного середовища» (1993), «Про затвердження концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів» (1998), «Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища» (1998), «Про Комплексну програму поводження з радіоактивними відходами» (1999).
Використана література
Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
Право і охорона праці та життя. – Харків, 2002.