тисяч озер отруєно цими дощами, а
у 9 тисяч з них риба вже частково вимерла, а в 4 тисячах – зникла
зовсім.
Великою загрозою є "інтернаціональний" характер цього
забруднення, адже повітряні течії розносять кислотні тумани на тисячі
кілометрів від місць їх виникнення. Ті ж, наприклд, шведські озера
були пошкоджені кислотними дощами, що утворилися внаслідок
викидів ТЕС і металургійних підприємств Великобританії. Пануючі в
цьому районі західні вітри розносять отруту далеко від Британських
островів – аж до Скандинавії. Кислотні дощі в Канаді - принесені з
США, в Україні – з Румунії тощо.
Забруднення акваторій.
У нашому столітті забруднення акваторій стало проблемою
століття. І це не випадково, оскільки різко погіршилась якість води рік,
озер, що не могло не відобразитись на стані навколишнього
середовища, на здоров?ї людей.
Майже три четверті поверхні Землі займають голубі простори
морів та океанів. Голубі?.. Прикро, але вже далеко не всі. Як писав один
з мандрівників: "Серед океану, відкритого для Європи Колумбом, тепер
не можна занурити руку в воду, щоб не вимазатись в бруді".
Водні ресурси планети.
Запаси води на Землі величезні – 1,39х109 км3, що становить
0,023% усієї маси Землі. Проте, абсолютна більшість цієї колосальної
маси – це гіркувато-солона морська вода, непридатна для пиття та
технічного використання. Маса прісної води на планеті – 35х106 км3
(усього 2% її загальної кількості).
Проблема забезпечення людства питною водою нині надзвичайно
загострилася. Загальносвітове споживання води складає приблизно 9%
сумарного стоку на рік. Але не воно викликає в більшості випадків
нехватку прісної води в тих чи інших районах земної кулі, а її
забруднення – "якісне виснаження".
Забруднення води.
У результаті інтенсивного використання людством водних
ресурсів відбуваються значні кількісні і якісні зміни в гідросфері.
Кількісні зміни полягають у тому, що в певних районах змінюються
кількість води, придатної для господарських потреб, водний баланс,
режим річок тощо. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і
озер є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди
скидають промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові
стоки. Це призвело до того, що нині на Землі вже практично не
залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і
хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей.
Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у
водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної
(кислоти, мінеральної солі, луги тощо) й органічної природи (нафта й
нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо). Більшість з них є
токсичними для мешканців водойм. Це - сполуки миш?яку, свинцю,
ртуті, міді, кадмію, хрому тощо. В тканині деяких риб концентрація
отрути може в тисячу разів перевищувати її концентрацію у воді, що
небезпечно для птахів, тварин і людей.
Дуже небезпечним джерелом для водоймищ є нафтопродукти.
Нафта – ворог номер один у сучасному забрудненні морів і океанів. Не
дивлячись на ряд міжнародних угод, забруднення гідросферою нафтою
прогресує. Розрахунки показують, що що літр нафти, розлитої по
поверхні моря, поглинає розчинений кисень із 400 тис. Літрів морської
води. Тона нафти, розтікаючись по поверхні води, може покрити
плівкою акваторію в 10 квадратних кілометрів.
Нафтова плівка на поверхні океанів - це не тільки спотворені
береги, гинучі морські мешканці, водоплаваючі птахи. Це – зменшення
кількості кисню в атмосфері в результаті забруднення і загибелі
планктону.
Згубно впливають на стан водойм стічні води, що містять
розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження.
Більшість цих речовин сприяє зниженню кисню у воді. Осідаючи на
дно водойм, органічні суспензії замулюють його й затримують або
повністю припиняють життєдіяльність донних організмів, які беруть
участь у самоочищенні.
Основними постачальниками органічних речовин у стічних водах
є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні
заводи, великі тваринницькі комплекси тощо (додаток 3).
Кількість хімічних забруднювачів води постійно зростає. У 1992
році їх зафіксовано вже 959 різновидів. Про шкідливу долю багатьох з
них ми нині лише здогадуємося, оскільки вони мають пролонгований
вплив, тобто їх дія виявляється в наступних поколіннях живих істот і
полягає в появі шкідливих мутацій, генетичних розладах тощо.
Фізичне забруднення води пов?язане із зміною її фізичних
властивостей – прозорості вмісту суспензій та інших нерозчинних
домішок, радіоактивних речовин і температури.
Суспензії (пісок, намул, глинисті частки) потрапляють у водойми
головним чином за рахунок поверхневого змиву дощовими водами з с/г
полів. Багато суспензій потрапляє у водотоки з діючих підприємств
гірничодобувної промисловості та ін. Тверді частки різко знижують
прозорість води, пригнічують процеси фотосинтезу водяних рослин,
забивають жабра риб та ін.
Особливу небезпеку для всього живого становлять радіоактивні
домішки, що потрапляють у водойми завдяки викидам АЕС. А яка
величезна шкода від радіоактивних звалок у океані!..
Теплове забруднення водойм спричинене спуском у водойми
теплих вод від різних енергетичних установок. У річках, які
знаходяться поряд ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине
зоопланктон, риби уражуються хворобами й паразитами. Слід додати,
що наприклад, АЕС скидають у водойми воду, нагріту до 450С!
Біологічне забруднення водного середовища полягає у
надходженні до водойм із стічними водами різних видів
мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), яких
раніше тут не було. Багато з них є хвороботворними для людей, тварин
і рослин. Забруднювачі: комунально-побутові стоки, підприємства
шкірообробної промисловості, м?ясокомбінати, цукрові заводи.
Особливої гостроти біологічне забруднення водойм набуває в
місцях масового відпочинку людей. Через поганий стан каналізаційних
і очисних споруд останніми роками міське керівництво Одеси,
Маріуполя та інших міст на узбережжі Чорного