може розташовуватися в передній або задній частині, й ведучими є задні або передні колеса.
1.3 Система технічного обслуговування й ремонту автомобілів
У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацьовування, корозії, пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого їх виготовлено, й т. ін. В автомобілі виникають різні несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації. Для запобігання появі дефектів і своєчасного усунення їх автомобіль піддають технічному обслуговуванню та ремонту.
Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.
За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів: * щоденне; * перше; * друге; * сезонне.
Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: * контроль стану автомобіля; * підтримання належного зовнішнього вигляду; * заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.
Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: * контрольно-діагностичні, * кріпильні, * регулювальні, * мастильні, * інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію
2 ОСНОВНІ СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ДЛЯ ВИВЕДЕННЯ З ЛАДУ
АВТОМОБІЛІВ
2.1 Виведення з ладу різних деталей, вузлів, систем і агрегатів
Автотранспорт є самим мобільним засобом пересування і доставки вантажів. Тому порушення його нормального функціонування входить у число основних задач, розв'язуваних диверсантами. Автомобілі, як і будь-які складні механізми, можна виводити з ладу багатьма способами:*
вилучення необхідних деталей двигуна, які швидко знімаються, зокрема, кришки розподільника чи запалювання акумулятора;*
забивання пробки у вихлопну трубу;*
вигвинчування кермової тяги на піднятому автомобілі;*
порушення різних ділянок топливопроводу;*
відгвинчування болтів для створення вібрації й ослаблення кріплення деталей з метою руйнування всього механізму;*
перерізання приводного ременя;*
встановлення гайкового ключа в частини механізмів, що рухаються;*
засипання цукру в бензобак (цукор кристалізується в топливопроводі і карбюраторі, забиваючи їх);*
заливання (узимку) у радіатор води з попереднім зливом антифризу (вода замерзає і лід, розширюючись, розриває блок циліндрів);*
перекидання автомобіля на бік за допомогою підйомника;*
згвинчування ковпачків і вигвинчування ніпелів (для спуска коліс),*
зливання гальмової рідини з гідравлічної системи гальм;*
розгвинчування колісного гальмового механізму;*
виведення ролика з зачеплення з черв'яком кермового механізму;*
ослаблення (відгвинчування) гайок кріплення коліс;*
виведення з ладу акумулятора перемиканням його клем за допомогою
гайкового ключа І т.ш.
Для подібних диверсій звичайно вербують когось із працівників автопідприємства чи диверсант сам наймається на роботу на даний об'єкт.
Зрозуміло, що більшість з ушкоджень можуть бути легко усунуті в умовах гаражу. Тому диверсанти намагаються зробити так, щоб поломка відбулася вже в шляху, далеко за межами підприємства. У якомусь ступені цьому може сприяти виведення з ладу датчиків системи попередження про несправності автомобіля.
2.2 Спеціальні засоби виведення автомобілів з ладу
На даний час існує велика кількість спеціальних засобів, які призначені для виведення автомобілів з ладу.
До них відносяться, зокрема, різних конструкцій "їжаки" для проколювання автомобільних шин. Особливістю їжаків є те, що будучи встановленими (кинутими на землю) вони завжди мають один шип, спрямований вертикально нагору.
До іншого виду диверсій відноситься виведення з ладу автомобільних акумуляторів за допомогою спеціального рідинного складу. Для виведення з ладу однієї акумуляторної секції досить однієї краплі складу, для великих секцій - двох крапель. Розрядка акумулятора настає через 4 години і менш.
Іноді проводяться диверсії, наслідки яких виводять автомобіль з ладу не відразу, а через деякий заздалегідь розрахований (фіксований) час після початку руху чи після визначеного пробігу. Цей варіант застосовується у випадку передбачуваного захоплення автомобіля на необхідній ділянці дороги з метою оволодіння вантажем, що перевозиться або для захоплення визначених осіб в автомобілі. Для подібних диверсій використовуються спеціально розроблені засоби.
Деякі з них накачуються до системи масляного змащення двигуна. (рис, 2) Засіб циркулює в системі змащення і плавить усі частини двигуна,
що переміщуються: підшипники, поршні і, як наслідок, блок циліндрів. Повний вихід двигуна з ладу відбудеться приблизно через ЗО хвилин з моменту його запуску. Крім автомобілів, цей засіб може використовуватися проти двигунів літаків, моторних човнів, мотоциклів і взагалі проти будь-яких високошвидкісних механізмів у яких використовується масляне змащення.
Інші засоби виводять з ладу паливну систему двигуна. Серед них можна виділити:*
засоби, що засмічують паливний і фільтр і радіатор автомобіля за допомогою спеціальних волокон різних розмірів, які розширюються в потоці бензину. Двигун зупиниться не відразу, а почне поступово відчувати недолік палива й остаточно стихне приблизно через 1,5 км від місця диверсії;*
запально-вибухові пристрої. Пристрій містить заряд вибухової і запальної речовини (з різним часом запалення). При спрацьовуванні пристрій прориває в бензобаку отвір і підпалює паливо.
2.3 Примусова зупинка автомобілів і інших транспортних засобів
Розглянуті в попередньому розділі способи виведення автомобілів з ладу за допомогою спеціальних засобів, що ушкоджують різні вузли і системи двигуна і змушують транспортний засіб зупинитися, дуже
приблизно визначають відстань, що проходить автомобіль від місця диверсії до повної зупинки. А це місце може виявитися незручним для операції. Тому такі засоби мають досить обмежене застосування при операціях,