1
1.4 Охорона праці.
1.4.1 Стан охорони праці на Івано-Франківській ЕГДС
З розвитком промисловості вплив результатів людської діяльності на навколишнє середовище стає більш значним і заподіяна шкода не завжди може бути усунена природним шляхом без здійснення природоохоронних і природовідновлювальних заходів.
Основним змістом охорони праці є проведення заходів технічного та санітарно-гігієнічного порядку, що спрямовані на оздоровлення умов праці. До заходів технічного порядку (технічна безпека) відносять у першу чергу впровадження у виробництво технічних засобів, які забезпечують безпеку обладнання і технічного процесу. До санітарно-гігієнічних заходів з охорони праці відносяться: вентиляція, обладнання раціонального освітлення та опалення, створення сприятливих кліматичних умов - зменшення вмісту шкідливих речовин у повітряному середовищі, герметизація шкідливих виробничих процесів і операцій, забезпечення санітарно-гігієнічних приміщень, розробка інших мір запобігання професійних захворювань, забезпечення питного режиму у відповідності з санітарними вимогами.
Згідно з Законом України „Про охорону праці", служба охорони праці та безпеки руху створюється в ДГП „Укргеофізика", експедиціях для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
В експедиції на протязі аналізованого періоду сталось нещасних випадків: 2004 - 2 нещасних випадки; 2005 - 1; 2006 - 1. Як бачимо, за останні роки спостерігається тенденція зменшення кількості нещасних випадків.
Виробничий травматизм по Івано-Франківській ЕГДС характеризується даними, що представлені в таблиці 1.2.
Табл. 1.2. – Дані по виробничому травматизмі.
Назва показників | Роки
2004 | 2005 | 2006
1 | 2 | 3 | 4
ССЧ, чол. | 207 | 216 | 328
Кількість нещасних випадків | 2 | 1 | 1
Кількість днів непрацездатності | 118 | 5 | 19
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) | 9,66 | 4,62 | 3
Коефіцієнт важкості травматизму (Кв) | 59 | 5 | 19
Коефіцієнт непрацездатності (Кн) | 570,0 | 23,15 | 57,93
1) Показник частоти травматизму (Кч) показує число нещасних випадків на
1000 працівників за певний період часу (в даному випадку за рік). Він
визначається за формулою:
Кч=Т*1000/Р, [чол.] (1.1)
де Т – число травм або нещасних випадків за певний проміжок часу;
Р – середньоспискова чисельність працівників, чол.
2) Коефіцієнт важкості травматизму (Кв) характеризує середню тривалість
непрацездатності внаслідок нещасних випадків. Він визначається за
формулою:
КВ=D/Т, [чол.] (1.2)
де D – сумарне число днів непрацездатності всіх нещасних випадків.
3) Коефіцієнт непрацездатності (Кн) показує число днів непрацездатності на
1000 працівників за певний період часу (за рік). Він визначається за
формулою:
Кн=1000*D/Р, [чол.] (1.3)
З таблиці 1.1 можемо сказати, що величина коефіцієнту частоти травматизму в 2006 році була найменшою за весь аналізований період.
Відповідно зменшується і коефіцієнт важкості травматизму, в 2005 році він становить 5 проти 59 у 2004 році, в 2006 становив 19. Зростання цього показника відбулося через збільшення в 2006 році днів непрацездатності.
Основними причинами нещасних випадків на Івано-Франківській експедиції геофізичних досліджень свердловин є:
порушення трудової і виробничої дисципліни;
порушення вимог техніки безпеки при експлуатації обладнання;
ненадійний захист пристроїв.
Приведену величину коштів, які було витрачено за аналізований період на охорону праці Івано-Франківській експедиції з геофізичних досліджень свердловин помістимо в таблиці 1.3.
Табл. 1.3.- Кошти витрачені на охорону праці за 2004 - 2006 роки
№ п/п | Цільове призначення коштів | Роки
2004 | 2005 | 2006
1. | Витрати за допущені нещасні випадки в тому числі штрафи; оплата лікарняних листів (грн.) | 8358
-
8358 | 72
-
72 | 816
-
816
2. | На виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій, грн. | 2740 | 2905 | 3040
3. | На придбання заходів індивідуального захисту, грн. | 9708 | 10113 | 10840
4. | Проведення медичних оглядів працівників на роботах із підвищеною небезпекою, грн. | 755 | 934 | 1047
Продовження таблиці 1.3. |
Робітникам, які працюють у важких і
5. | шкідливих умовах праці, на додаткові | 1348 | 1673 | 2053
відпустки, грн.
6. | На безкоштовне одержання молока, грн. | 1081 | 1010 | 1099
7. | На забезпечення господарським та
туалетним милом, грн. | 9544 | 9600 | 10992
З проведеного аналізу стану охорони праці на Івано-Франківській ЕГДС можна зробити висновок, що охороні праці приділяють увагу. Стан виробничого травматизму знаходиться на задовільному рівні оскільки величина нещасних випадків зменшується.
1.4.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів впливу
виробничого середовища
Дане підприємство займається геофізичними дослідженнями, які є досить небезпечними, оскільки зв'язані з прострілювально-вибуховими роботами. Тому самі професії є досить небезпечними, через те що безпосередньо пов'язані з виконанням даних робіт.
Табл.1.4. - Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
№ п/п | Джерело небезпеки | Характеристика потенційно-небезпеч-них факторів і їх допустимі значення
1. | Електрообладнання | I=10А; U=380; f=50Гц
2. | Газонебезпечні роботи | Марганець, оксид азоту, сірководень, ртуть, природний газ, аміак
3. | Лінії високого тиску (насоси, компресори) | Робочий тиск Рр>0,ЗМпа
Характеристика небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу подана в таблиці 1.5.
Табл.1.5 – Характеристика небезпечних і шкідливих факторів
№ п/п | Фактори виробничого середовища і трудового процесу | Нормативне значення ГДК та ГДР | Клас небезпечності
1. | Марганець | 0,3 мг/м3 | 2
2. | Оксид азоту | 5,0 мг/м3 | 3
3. | Сірководень | 10,0 мг/м3 | 3
4. | Хлор | 1,0 мг/м3 | 2
5. | Етиленмеркатан(С2Н5 SНН) | 1,0 мг/м3 | 2
6. | Метанол (СН3ОН) | 5,0 мг/м3 | 3
7. | Пил (фіброгенної