1
1. Поняття та мета курсу ОП в галузі
Оп в галузі-це нормативна дисципліна,яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування майбутніх фахівців знань щодо стану та проблем ОП,складових функціонування системою управління ОП та шляхів,методів і засобів забезпечення безпечних умов виробничого середовища та безпеки праці в цілому згідно з основними вимогами законодавчих та нормативних актів з ОП
Головною метою вивчення дисципліни є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці ,умов безпечної експлуатації виробничого обладнання ,зменшення або повної нейтралізації дії шкідливих і небезпечних факторів,зниження виробничого травматизму на підприємстві
2 Законодавча база України про охорону праці в галузі
Основою законодавства України з ОП являється КУ, яка гарантує громадянам право на працю та безпеку праці, а також система законодавчих актів спрямованих на реалізацію цього конституційного права. Основною складовою цієї системи є:
1.Закони України (Про ОП, про загально обовязкове державне соціальне страхування від нещесних випадків та пофесійних захворювань на підприємстві, Про належну безпеку і.т.д.) 2.Кодекс законів про працю3.Стандарти безпеки праці
4.Правила техніки безпеки
3 Основні принципи державної політики в галузі ОП
пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;=підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;=комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; =соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;=встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;=адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;=використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;=інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;=використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
4 Права громадян на ОП при укладанні трудового договору та під час роботи
Підчас укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі їх наслідки впливу на здоров’я та про права працівників на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин та механізмів та інших засобів виробництва, а також санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про ОП. Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його здоров’я, людей які його оточують або для виробничого середовища чи довкілля. За період простою за ним зберігається середній заробіток до усунення недоліків. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо не додержуються умов з ОП на його робочому місці і тоді йому виплачується вихідна допомога в розмірі три місяці ЗП Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
5.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Працівники,зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці,безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення,скорочення робочого часу,додатково оплачувану відпустку,пільгову пенсію,оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації що надаються в порядку,визначеному законодавством. У разі розїздного характеру роботи працівникові оплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором працівникові пільги і компенсації не передбачені законодавством. Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен,не пізніше як за два місяці,письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій,з урахуванням тих,що надаються йому додатково.
6. Відшкодування роботодавцем шкоди працівника у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення мор. шкоди
Власник зобов’язаний відшкодувати шкоду працівнику, заподіяну йому каліцтвом, пошкодження здоров’я, що пов’язано з виконанням трудових обовязків в повному обсязі втрати заробітку,а також сплатити потерпілому(членам сімї)одноразову допомогу.Пенсії та інші доходи працівника не враховуються. Уразі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше 5-ти річного заробітку і не менше річного на кожного утриманця померлого і на дитину яка народиться після його смерті .Якщо НВ трапився внаслідок недотримання працівником нормативних вимог актів про ОП,розмір відшкодувань може бути зменшено не більше як на 50%(за рішенням власника і провспілки) Прицьому діє комісія з рослідувань НВ. Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування(в т. ч.сніторне –курортне),протезування,придбання транспортних засобів,по догляду за ним,інші види мед. і соц. допомоги відповідно до медичного висновку. Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором.Якщо потерпілий отримав стійку втрату працездатності, то ця допомога має бути не менше ніж середньо місячний заробіток за