27. Розслідування професійних захворювань

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим. Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, організації профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають: -нещасні випадки із смертельним наслідком; -групові нещасні випадки, які сталися з 2 і біл. працівниками незалежно від тяжкості ушкоджень їх здоров’я; -випадки смерті; випадки зникнення працівника під час виконання ним службових обов’язків. Про вищевказані випадки роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою: =відпов. територіал. органу Держнаглядохоронпраці =відпов. органу прокуратури за місцем виникнення нещ.вип. =відпов. роб. органу виконавчої дирекції Фонду =органу, до сфери управління якого належить це під-во =відпов. установі санітарно-епідеміологічної служби у разі =виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) =профспілковій організації, членом якої є потерпілий =вищестоящому профспілковому органу =відпов. органу з питань захисту населення від надзвич ситуацій. Спеціальне розслідування проводиться комісією. Включає: посадова особа органу державного нагляду за оп (голова комісії), представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, прест. органу до сфери управління якого належить підприємство, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань оп, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань –представник відповідної установи.

29. Розслідування та облік аварій

Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася: 1) аварія першої категорії, внаслідок якої: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення; 2) аварії другої категорії, внаслідок якої: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше. Особа — свідок аварії повинна негайно повідомити про аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які зобов’язані поінформувати роботодавця. Роботодавець повинен вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і подання їм медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей. Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держнаглядохоронпраці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з’ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким випадкам. Комісія зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.

30. Основні заходи попередження травматизму

Основні заходи попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі