та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення відповідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з технічної безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткування; впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про ОП; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань ОП; організація планово-попереджуваного ремонту устаткування.
31. Економічні наслідки травматизму
Виробничий травматизм та проф. захворювання на підприємствах наносять не тільки моральну, соц. і ек. втрати, які поділяються на 2 групи:1)загальнодержавні витрати – вартість потерпілих, суми пенсій по інвалідам праці, допомога членам сім’ї у випадку втрати годувальника;2)витрати та збитки виробничих підприємств—витрати по перевозі потерпілого на легку роботу при зниженні продуктивності праці, вартістю зіпсованих матеріалів, машин та обладнання, вартість провед. розслід. НВ та профзахворювань. Існує декілька методик визначення екон. збитків внаслідок травматизму і профзахворювань, однак дослідження, проведені під керівництвом профспілки дозволеним спростити розрахунки, запропонувавши формулу:Пт= П1+П2+П3 ; П1 – розмір виплат по листах непрацездатності П1= О*Д; П2= В*Д; О—сер. оплата листка непрацездатності за 1 день Д – кількість роб. днів, втрачених внаслідок травматизму П2 – вартість недоданої продукції В – сер. денний виробіток 1-го працівника П3 – витрати, як5і включають: затрати на лікув. стаціонарних хворих+ доплати, повязані з переходом на кращу роботу + витрати на підгот. кадрів + допомогу сім’ям потерпілим. Витрати, пов’язані з насл. прф. захворювань:
П3= 0,25 (О*Д+В*Д). Залежність ек. витрат підприємств від кількості НВ на цьому підприємстві, числа днів непрацездатності та ЗП травмованих через таку4 залежність: ?Е = (0,6 N + 1,3Д)*З; Кч= Т*1000/ N; Кв= Д/Т; N – сер. списк. кількість працівників Д—загальна к-сть днів непрацездатності внаслідок травматизму З—сер. денна ЗП 1-го працівника. Отже визначення ек. витрат підприємств, правильне встановлення причин виникнення нВ дозволяє своєчасно прийм. заходи по усуненню джерел непрод. витрат та покращення умов праці.
32. Характеристика користувачів комп’ютерів з точки зору ОП
Будь-яка професійна діяльність, в тому числі з використанням комп. характеризується певними професійними або виробничими захворюваннями. За висновками Національного інституту ОП та здоров’я при використанні комп. найбільш ризику піддаються органи зору, скелетно-м’язова система, нервово-психічна діяльність та інше. Праця людини, що протікає в умовах надиірного нервово-емоційного напруження, довготривалих статичних навантажень, обмеженої рухової активності, впливу електромагнітних випромінювань та шкідливих речовин призводить в майбутньому до неврозів, відхилень у психіці, захворювань опорно-рухового апарату, серцево-суд. захворювань. За таких умов зростає роль та значення ОП.
33. Фактори, що вплив. на функціональний стан користувачів комп’ютерів
=Фізичні фактори виробничого середовища (електромагнітні хвилі, електричні статичні поля, шум, параметри мікроклімату і світлотехнічні показники) =внутрішні засоби діяльності (профякості, виробничий досвід) =зовнішні засоби діяльності (організація робочих місць, просторове розташування основного та допоміжного устаткування) =соціально-психологічні фактори трудових взаємовідносин. Враховуючи ступінь та якість впливу цих факторів на функціональний стан людини. Це дозволить розробити заходи та засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності та збереження здоров’я користувачів ПК.
Які особл-ті роботи кор.-чів комп’ютерів ВТД з точки зору ОП
Дослідження фахівців з ОП показали, що сучана професія користувачів ПК належить до розумової праці, яка хар-ся високою напруженістю зорових функцій, одноманітною сидячою позою, роботою з великими масивами інформації. Встановлено, що стан організму користувача ПК залежить від типу роботи з ПК та умов її виконання. Всі користувачі ПК поділяються на професіоналів і непрофесіоналів. Діяльність професіоналів умовно можна поділити на три групи: 1.діяльність яка пов’язана з використанням нескладних багаторазово повторювальних операцій (оператори комп’ютерного набору) 2.діяльність яка пов’язана із здійсненням логічних операцій (інженер-економіст) 3.діяльність яка пов’язана із здійсненням і прийманням необхідних рішень за відсутності наперед відомого алгоритму (інженер-програміст). Для кожної з вище наведеної групи характерні свої особливості впливу комплексу несприятливих факторів трудового процесу та умов праці. Характерним являється також і те, що чим більший стаж роботи з ПК, тим очевидніший його несприятливий вплив на користувача.
35. Характеристика системи “людина—комп’ютер—середовище”
В сучасних умовах взаємодія людини з технікою значно усклад., що вимагає компл. підходу, який передб. розгляд. людини, техн.. засобів праці та виробничого середовища як взаємопов’язаних елементів єдиної системи. Успіх у цьому буде лише тоді, коли будуть враховані особливості кожного з них і вони за своїми хар-ми будуть доповнювати один одного. Технічні засоби праці мають більші можливості щодо зберігання та розробки інформації, швидкодію, нестомл. Людина володіє аналітичним мисленням, може знаходити правильні рішення в нестандартних ситуаціях, краще пристосовуватися до умов, що змінюються. Ця модель розглядає людину-оператора як сприймаючий елемент системи, що знаходится між дисплеєм та органами керування комп’ютера. Виведена інформація на екран сприймається органами зору оператора, опрацьовується ним і приймається ке6руюче рішення, яке реалізовується через операції керування. Остан. змін. режим роботи комп’ютера. Без нових знань про людину неможливе створення ефективних комп’ютерних систем та забезпечення оптимальних умов праці.
36. Іонний склад повітря приміщення з ВДТ
В повітрі завжди знаходиться певна кількість