Закон дав визначення охороні праці як системі правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці; окреслив основні принципи державної політики в галузі охорони праці, які полягають в:

* пріоритеті життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

* комплексному розв'язанні завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

* використанні економічних методів управління умовами та безпекою виробництва;

* соціальному захисті працівників, повному відшкодуванні шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

* встановленні єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

* використанні економічних методів управління охороною праці, проведенні політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

* здійсненні навчання населення, професійній підготовці і підвищенні кваліфікації працівників з питань охорони праці;

* забезпеченні координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництві і проведенні консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

* міжнародному співробітництві в галузі охорони праці, використанні світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Іноземні громадяни і особи без громадянства, які працюють на підприємствах, розташованих на території України, мають такі ж права на охорону праці, як і громадяни України.

Відповідно до закону [5] 15 вересня 1993 року була утворена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, завданнями і функціями якої є [12]:

а) розроблення та здійснює заходів щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про вдосконалення цієї системи;

б) організація і забезпечення контролю за виконанням законодавчих актів і рішень Уряду України, опрацювання Національної програми і законопроектів, пов'язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення, подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо вдосконалення законодавства з цих питань;

в) координація діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму;

г) організація перевірки діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади і слушання на своїх засіданнях або засіданнях бюро Національної ради звіти керівників з питань, що входять до її компетенції;

д) участь у міжнародному співробітництві, сприяння вивченню, узагальненню та поширенню досвіду у галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вирішення питання контролю за виконанням укладених договорів і угод у цій галузі.

Життя кожної людини в моральному плані є безцінним, та разом з тим воно несе в собі певний економічний потенціал. Сьогодні ще немає своїх економічних оцінок та критеріїв щодо охорони праці. Проте, закордонні економісти підрахували, що смерть працівника на виробництві внаслідок нещасного випадку обходиться суспільству дуже дорого як у фінансовому, так і в соціальному аспектах. Що входить у ці величезні збитки? Витрати на виховання та навчання загиблого; не менші витрати на підготовку заміни йому; втрачена вигода від продукції, яку міг би виготовити загиблий за роки своєї активної діяльності; витрати на утриманців загиблого, компенсаційні виплати його сім'ї та багато інших витрат.

На жаль, у свідомості багатьох наших роботодавців ніяк не утвердиться думка про те, що витратам на працеохоронну діяльність треба приділяти пріоритетну увагу. Щодо цього повчальним є досвід підприємців Південної Кореї. Вони переконані, що будь-яка фірма процвітатиме лише в тому разі, якщо серед трьох "китів", на яких тримається сучасне виробництво, першим, пріоритетним буде охорона праці.

Тому важливим завданням є створення таких економічних вимог, які б день у день нагадували господарському керівникові про те, яким важливим і дорогим для його добробуту є здоров'я найманого працівника. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним є законодавче закріплення права громадян на охорону праці та вироблення і впровадження економічного механізму зацікавленості роботодавців у створенні здорових та безпечних умов праці.

Так, при укладанні трудового договору:

* його умови не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні;

* громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

* забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Крім того, Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією работодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки передбачається [9]:

1) виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1999 - 2000 роки і Державної програми навчання