продукції. Собівартість продукції у звітному 2003 році збільшилась на 302 тис.грн. В порівнянні з 2002 роком балансових прибутків в 2003 році підприємство не отримало, а отримало збитки в розмірі 370 тис.грн., що свідчить про погану організацію роботи на підприємстві.
Середньоспискова чисельність зменшилась на 0,98 %, тобто на З чоловіки. Хоча підприємство потерпіло збитки і чисельність зменшилась лише на 3 особи, заробітна плата на підприємстві збільшилась на 77%, в тому числі на 27,5 тис. грн. збільшився фонд додаткової заробітної плати.
При написанні курсової роботи використовувались такі джерела інформації "Баланс" ф.№1 (дод. А, Б), "Звіт з праці" ф.І-ПВ (дод. Д, Ж), ф. №5-С "Звіт про витрати на виробництво продукції"" (дод. К, Л), форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (дод. М, Н).
Економічна сутність оплати праці та характер складкових фонду оплати праці
В ринкових умовах господарювання необхідний чіткий порядок формування витрат, які включаються до собівартості продукції. Повнота і правильність віднесення затрат на окремі види продукції повинна займати центральне місце при веденні обліку бухгалтером, тому, що ця сторона фінансово-господарської діяльності підприємства є одним з об’єктів перевірок податковим інспектором.
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі, поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Формування собівартості продукції (робіт, послуг) складається з таких затрат виробництва:
матеріальні затрати - це спожиті в процесі виробництва: сировина та матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, енергія та інше;
затрати на оплату праці - витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів і нематеріальних активів — затрати на повне відновлення основних фондів,
інші затрати.
Затрати за способом включення їх до собівартості продукції, поділяють на прямі і непрямі. До прямих витрат належать: витрати пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути безпосередньо до їх собівартості. Це - заробітна плата основних виробничих робітників з нарахуваннями на соціальне страхування і забезпечення, а також матеріали, паливо, сировина, тощо. Непрямі — це, як правило, витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, що включаються до собівартості продукції за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції. Прямі і непрямі затрати — це не економічна, а планово (кошторисно) технічна ознака. При цьому слід мати на увазі, що ці затрати — ознаки суто індивідуальні і залежать від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва. Прямі витрати включають до собівартості продукції у момент їх запуску у виробництво. До прямих витрат виробництва належать — сировина й основні матеріали, комплектуючі вироби й куповані напівфабрикати, паливо та електроенергія на технологічні цілі, затрати на оплату праці виробничих виробників. До прямих витрат допоміжного виробництва належать затрати пов’язані, безпосередньо, з випуском продукції, виконанням робіт, послуг Прямих витрат за управлінсько-виробничим призначенням можна віднести, наприклад, витрати по утриманню та експлуатації виробничого обладнання, робочих місць, а також засобів цехового транспорту — затрати на основну заробітну плату робітників, електроенергію, паливо, та допоміжні матеріали й т.і. Одним з елементів виробничих затрат є витрати на оплату праці. До них належать:
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат;
якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;
витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;
виплати працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
оплата праці кваліфікованих робітників, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;
витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів,
витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і спецодягом),
оплата відпусток із збереженням, повністю або частково, заробітної пати, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних вищих навчальних закладах, заочні аспірантури, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах та вечірніх (змінних) професійно-технічних училищ, оплата їх проїзду до місця учення і назад, передбачених чинним законодавством;
виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;
виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку.
Заробітна плата є важливою складовою виробництва, пов'язана як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва. Заробітна плата — це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно- ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, витрати на оплату праці складаються з:
основної заробітної плати;
фонду додаткової заробітної плати;
інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних оцінок для робітників, та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість й за особливі умови праці. Вона включає - доплати, надбавки,